Упаковка. Упаковка передбачає розробку та виробництво жорсткої м’якої оболонки для товару. Упаковка може бути первісною, тобто безпосередньо вміщувати товар; існує також вторинна упаковка, яка викидається при використанні або перед використанням товару; та транспортна упаковка, яка необхідна для зберігання, ідентифікації та транспортування товару. Маркування товару також є частиною упаковки; зазвичай це друкована інформація, яка наноситься на упаковку або вкладається в неї.

Хоча первісна функція упаковки полягає в тому, щоб просто містити та зберігати товар, останнім часом численні фактори зробили упаковку важливим маркетинговим інструментом. Розповсюдження самообслуговування припускає, що тепер упаковці доводиться виконувати багато задач, які раніше виконували продавці, починаючи з привернення уваги та опису характеристик товару та завершуючи здійсненням акту продажу. Компанії все більше усвідомлюють здатність гарної упаковки миттєво забезпечити визнання компанії (або товару) покупцями. В таких умовах жорсткої конкуренції упаковка залишається для виробника останнім шансом привернути увагу покупців. Упаковка стає своєрідним п’ятисекундним роликом.

В останні роки основним завданням упаковки стала безпека товарів. Ми всі знаємо, як відкривати упаковку зі спеціальним захистом від дітей. Після багатьох нещасних випадків на початку 80-х років більшість лікарських препаратів та харчових продуктів зараз запечатують саме в такі упаковки.

Маркування товару. Етикетки бувають дуже різноманітними, починаючи з звичайних ярликів, які наклеюються, та закінчуючи складними графічними зображеннями, які є частиною упаковки. Етикетки виконують кілька функцій; щонайменше, етикетка визначає товар або торгову марку. Крім того, етикетка повинна класифікувати товар, тобто описувати його окремі характеристики: хто виготовив товар, де та коли, компоненти, рекомендації з використання та техніки безпеки. І нарешті, етикетка повинна сприяти просуванню товару на ринок своїм привабливим графічним оформленням.

На сучасній етикетці відображається ціна за одиницю товару (встановлюється згідно існуючої системи вимірів), відкрите датування (вказується строк зберігання товару) та споживчі дані про продукт (поживна цінність продукту).

Супутні послуги. Ще одним елементом стратегії товару є післяпродажна підтримка товарів. Ринкова пропозиція компанії, як правило, включає в себе надання певних послуг як більш або менш значиму частину пропозиції в цілому. Взагалі, пропозиція може варіюватися від власне товару, з одного боку, до послуг в чистому вигляді – з іншого.

Компанія повинна створити нові товари та послуги таким чином, щоб з вигодою задовольнити нужди цільових споживачів. Для цього компанія періодично опитує покупців, щоб з’ясувати ступінь задоволення вже існуючими послугами та отримати ідеї для створення нових.

З’ясувавши думку клієнтів про різні супутні послуги, компанія повинна оцінити і вартість надання таких послуг. А потім вона може розробити такий пакет послуг, який, з одного боку, задовольнить споживачів, а з іншого – збільшить прибуток компанії.

1.3 Товарний асортимент, товарна номенклатура.

Товарний асортимент – це група товарів, тісно пов’язаних між собою схожістю принципів функціонування, продажем одним й тим самим групам покупців, реалізацією через аналогічні канали збуту або належністю до одного й того самого діапазону цін.

Більшість рішень, які приймаються відносно товарного асортименту, стосуються його ширини – загальної кількості товарних одиниць. Асортимент надто вузький, якщо менеджер може збільшити прибуток, додаючи одиниці товару, і асортимент надто широкий, якщо збільшення прибутку можна отримати за рахунок зменшення кількості одиниць товару. Широта товарного асотименту залежить від цілей та ресурсів компанії.

З часом товарний асортимент компанії розширюється. Часто це буває внаслідок тиску власних торгових робітників та дистрибуторів, які наполягають на розширенні товарного асортименту для повнішого задоволення запитів покупця, або якщо менеджер може розширити товарний асортмент для підвищення рівня продажу і відповідно прибутку. Однак додавання нових товарів збільшує окремі статті витрат: на розробку та проектування товару, на придбання необхідного для виробництва обладнання, на обробку замовлень, на транспортування та просування нового товару на ринок. Іноді менеджери відмовляються від ідеї розширення товарного асортименту. Непотрібні або неприбуткові товари виключаються з асортименту для збільшення загального прибутку. Випадки неконтрольованого розширення товарного асортименту доволі розповсюджені та повторюються час від часу.

Отже, компанія повинна дуже виважено підходити до планування розширення товарного асортименту. Зокрема, систематичне розширення асортименту може відбуватися у двох напрямках – за рахунок власне розширення та за рахунок насичення. Розширення асортименту відбувається у випадку, якщо компанія збільшує кількість товарів, які випускаються, за межі її теперішнього цінового діапазону. Компанія може нарощувати товарний асортимент або вверх, або вниз, або в обох напрямках.

Багато компаній починають свою діяльність у верхній (дорожчій) частині ринку, а потім поступово поширюють свою діяльність у нижчу частину. Розширення асортименту вниз може бути і відповіддю на атаку конкурентів на верхній сегмент. Іноді компанія починає випускати товари, призначені для нижчої частини ринку, якщо бачить, що ця частина ринку розвивається динамічніше.

У компаній, які діють на нижньому сегменті ринку, виникає бажання прорватися вище. Цілком можливо, їх приваблюють більш високі темпи росту або більш високі прибутки в цій частині ринку, можливість позиціювати себе як виробник повного асортименту товарів. Іноді компанії розширюють свій асортимент вгору, щоб підвищити престиж вже існуючих товарів.

Компанія, яка працює в середній частині ринку, може прийняти рішення про розширення свого товарного асортименту вгору або вниз одночасно.

Замість розповсюдження діяльності на нижній та верхній сегмент ринку компанія може наситити асортимент товарів, які випускаються, додаючи до нього нові вироби. Є декілька причин насичення товарного асортименту: прагнення до додаткових прибутків, спроба задовольнити дилерів, бажання задіяти надлишкові виробничі потужності, спроби стати провідною компанією з вичерпним асортиментом та, нарешті, прагнення ліквідувати дірку в асортименті, щоб стримати натиск конкурентів.

Товарна номенклатура. Деякі