Розміщення продуктивних сил
Курсова робота
на тему:
“Розвиток комплексу хімічної індустрії України”
План
Вступ
1. Сутність, роль і місце хімічної промисловості в народногосподарському комп-лексі України
2. Фактори розміщення і розвитку хімічної промисловості
3. Сировинна база хімічної промисловості України
4. Сучасний стан та особливості розміщення комплексу хімічних виробництв України
5. Проблеми і перспективи розвитку комплексу хімічних виробництв України
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Структура хімічного комплексу досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і об'єднуються між со-бою загальною технологією. Як правило, виділяють основну (неорганічну) хімію, хімію органічного синте-зу, гірничохімічну промисловість, фармацевтичну промис-ловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію. Провідне місце за обсягом виробництва, в тому числі за випуском кінцевої продукції, займають основна хі-мія і хімія органічного синтезу
Адже хімічний комплекс — один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвит-ку машинобудування, значною мірою залежить науко-во-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей про-мисловості, транспорту, сільського господарства, обо-рони, побутового обслуговування та інших сфер діяль-ності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому.
Хімічна промисловість відноситься до числа га-лузей індустріального виробництва, що розви-ваються дуже високими темпами. Однак більшість виробничих потужностей хімічної промисловості створено за останнє десятиріччя. Розширювалися діючі підприємства, створю-валися нові цехи, організовано випуск широкого асортименту хімічних виробів.[1.15]
В Україні розвинута багатогалузева хімія і наф-тохімія. Найкрупнішими підрозділами названої галузі є виробництва основної хімії (49 % всієї то-варної продукції галузі), лакофарбова (6 %), про-мисловість пластмасових виробів, скловолокнистого лиття (5 %), шинна (10 %), гумоазбестова (7 %)
Важлива роль у хімічній та нафтохімічній про-мисловості належить виробництву мінеральних добрив. Основне місце посідає випуск азотних добрив, який територіально тяжіє до центрів виробництва коксу і переробки природних газів. У хімічній промисловості широко використову-ються кислоти. Найбільш масово застосовується сірчана кислота, сировиною для виробництва якої є самородна сірка, що видобувається в західній час-тині республіки (близько 2 млн т у рік), сірчані кол-чедани, які привозяться з Уралу, сірчані домішки в лазах тощо. У зв'язку з низькою транспортабель-ністю сірчаної кислоти її виробляють переважно в місцях споживання.
Україна — раніше основний регіон виробництва соди Важливою новою галуззю хімічної промислово-сті є виробництво хімічних волокон і ниток: штуч-них, синтетичних, а також синтетичних смол і пластичних мас.
Організовано виробництво лакофар-бових матеріалів. Республіка виробляє також гумоазбестові виро-би і пов'язану з ними продукцію, що переважно ви-користовуються в автомобільній промисловості
Найвищий рівень територіальної концентрації хімічної та нафтохімічної промисловості в трьох регіонах республіки — Донбасі, Придніпров'ї і При-карпатті.[4.216]
Таким чином, хімічна промисловість України має перспективи розвитку і потребує вкладення інвестицій.
1. Сутність, роль і місце хімічної промисловості в народногосподарському комп-лексі України
Хімічний комплекс — один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвит-ку машинобудування, значною мірою залежить науко-во-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей про-мисловості, транспорту, сільського господарства, обо-рони, побутового обслуговування та інших сфер діяль-ності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому.
Структура хімічного комплексу досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і об'єднуються між со-бою загальною технологією. Як правило, виділяють основну (неорганічну) хімію, хімію органічного синте-зу, гірничохімічну промисловість, фармацевтичну промис-ловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію. Провідне місце за обсягом виробництва, в тому числі за випуском кінцевої продукції, займають основна хі-мія і хімія органічного синтезу.
Хімічна промисловість відноситься до числа га-лузей індустріального виробництва, що розви-ваються дуже високими темпами: як уже зазнача-лося, за 1960—1989 роки темпи зростання загаль-ного обсягу хімічної та нафтохімічної промисло-вості України зросли у 12,4 раза і майже не від-ставали від відповідних показників машинобудів-ного комплексу (12,8 раза). Темпи розвитку хіміч-ної і нафтохімічної індустрії в Україні за названі роки в 2,4 раза перевищили темпи зростання усієї промисловості.[7.81]
Більшість виробничих потужностей хімічної промисловості створено за останнє десятиріччя. Введено в дію Красноперекопський бромний завод, 2-й содовий завод в Слов'янську, підприємства по виробництву азотних добрив — у Горлівці та Дніпродзержинську, пластмас і виробів з них — у Дніпропетровську, Прилуках, Харкові, хімічного волокна — в Києві, кінофотоматеріалів у Шостці та ін. Розширювалися діючі підприємства, створю-валися нові цехи, організовано випуск широкого асортименту хімічних виробів.
Збудовано Івано-Франківський завод тонкого органічного синтезу, Сиваський анілінофарбовий завод, Рівненський, Черкаський та Одеський заводи азотних добрив; створено великі комплекси по випуску нових видів хімічної продукції — капро-лактаму, поліхлорвінілових смол, полістиролу, вінілацетату та ін. Випуск цієї та іншої продукції організовано в Горлівці, Черкасах, Калуші, Первомайську. Переробку пластичних мас зосереджено в Сімферополі, Броварах, Луцьку. Великі заводи по випуску шин введені в дію у Дніпропетровську і Білій Церкві (рис. 32).
Найбільшими в країні центрами видобутку сір-ки стали Новий Роздол і Новояворівське (Львівська область).
В Україні розвинута багатогалузева хімія і наф-тохімія. Найкрупнішими підрозділами названої галузі є виробництва основної хімії (49 % всієї то-варної продукції галузі), лакофарбова (6 %), про-мисловість пластмасових виробів, скловолокнистого лиття (5 %), шинна (10 %), гумоазбестова (7 %)та багато ін. На власне хімічну промисловість у 1989 р. припадало близько 80 % випуску продукції всієї галузі, на нафтохімічну — 20 %.
У республіці випускається багато видів хімічної продукції. Тут зосереджено 15 % випуску міне-ральних добрив колишнього Союзу, у тому числі 23 % азотних і 20 % фосфатних (для порів-няння