Споживчий чинник впливає головним чином на виробницт-ва основної хімії (виробництва мінеральних добрив, крім калій-них, сірчаної кислоти тощо), а також на «верхні поверхи» де-яких виробництв, що переробляють напівфабрикати хімії орга-нічного синтезу (виробництво хімічних волокон, гумовотех-нічні вироби тощо).[3.154]

При розміщенні хімічних підприємств істотне значення має врахування екологічного чинника. При недосконалій технології галузь має багато відходів, що негативно впливають на навколиш-нє середовище. Необхідно вдосконалювати технологію виробництв, впроваджувати безвідходні і маловідходні технології, уникати над-мірної територіальної концентрації виробництва.

Всі вищезазначені чинники по-різному проявляються при роз-міщенні окремих видів виробництв галузі (табл. 2).

Таблиця 2

ВПЛИВ ОКРЕМИХ ЧИННИКІВ НА РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ *

Галузі | Чинники

сиро-винний | паливно-енергетич-ний | вод-ний | тру-довий | спожив-чий | охорони природи

Гірничохімічна | + + + | - | - | - | - | + +

Виробництво міне-ральних добрив | + + | + | + | - | + + + | + +

Виробництво сірчаної кислоти | + + | - | + + | - | + +

Виробництво соди | + + + | + | + | - | - | + +

Основний органічний синтез | + + + | + + + | + + | - | - | + +

Виробництво пластмас, синтетичних смол, синтетичного каучуку | + + | + + + | + + + | - | + | + +

Виробництво хімічних волокон | + + | + + + | + + + | - | + +

Переробка полімерних матеріалів | + + | - | + + + | + + + | -

* Чинники, що впливають: + + + вирішально; + + значно; + мало; - несуттєво.

3. СИРОВИННА БАЗА ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Україна має потужну сировинну базу для хімічної промисло-вості, тобто запаси майже всіх видів мінеральної хімічної сирови-ни: вугілля, природного газу, нафти, сірки, карбонатної сировини, кухонної і калійної солей, титанових руд тощо. З основних видів мінеральної сировини в країні поки що не виявлені великі родо-вища фосфорної сировини (відомі лише незначні родовища фос-форитів і апатитів).

Про запаси вугілля, газу і нафти в Україні докладно викладено у темі, присвяченій паливно-енергетичному комплексу. Зупини-мося на характеристиці інших видів хімічної сировини.

Україна має практично невичерпні запаси кухонної солі (по-над 10 млрд. т), більше ніж половина яких припадає на Артемівсько-Слов'янське родовище Донбасу. Соляні пласти залягають тут на глибині від 80 до 500 м, їх потужність місцями досягає 20—28 м. Вони розробляються шахтним способом шляхом «вилуження» солі з наступним викачуванням розсолу. Соляні пласти цього родовища виходять далеко на північ за межі Донбасу — переважно на територію Харківської області. Тут найбільший ін-терес у майбутньому може мати Єфремівське родовище. Ряд ве-ликих родовищ кухонної солі є у Закарпатті. З них з давнини роз-робляється Солотвинське родовище (шахтний видобуток). Значну цінність для хімічної промисловості мають запаси солей Північ-ного Криму. Вони представлені як самосадочною сіллю, так і ро-пою Сивашських озер. В складі останніх розчини солей натрію, магнію, брому, йоду, титану та інших цінних елементів. Широке освоєння солей Криму почалося тільки у повоєнні роки.[7.110]

У Прикарпатті є ряд родовищ калійних солей, що йдуть на ви-робництво безхлорних добрив і магнію. Розробляються великі родовища в Івано-Франківській (Калуш) і Львівській (Стебник) областях.

Україна має дуже великі родовища самородної сірки, що від-криті у повоєнний час в Прикарпатті. Це такі родовища, як Роз-дольське, Яворівське, Немирівське (Львівська область), Глумаєвське (Івано-Франківська область) та ін. На базі перших двох створені великі промислові підприємства. Використовуються та-кож відходи коксохімічної промисловості.

Що стосується розвіданих запасів фосфоритів, які йдуть на ви-робництво фосфатних добрив, то, як вже зазначалося вище, вони обмежені, а їх використання до останнього часу оцінювалося як малоефективне. Так, найбільше Кролевецьке родовище в Сумсь-кій області через глибоке залягання фосфоритів придатне лише для розробки дорогим підземним способом. Разом з тим, якщо родовище розробляти комплексно (видобувати глибоко розташо-вані фосфорити і цементну сировину, що її прикриває), то воно може мати промисловий інтерес. Як фосфорна сировина можуть бути використані апатитові руди, широко представлені в межах Українського кристалічного щита, і насамперед в межах Дніпро-петровської і Житомирської областей. При цьому витрати на її розробку можуть бути нижчими, ніж на імпорт кольських (Росія) апатитів. В Україні є у наявності реальні геологічні і економічні передумови для виявлення і використання нових родовищ фос-форної сировини.

На території України розвідано кілька великих родовищ тита-нових руд. Як правило, вони належать до металургійної сирови-ни, але водночас їх слід розглядати і як хімічну сировину, тому Що вони значною мірою використовуються для виробництва піг-ментного двоокису титану. Основні родовища титанових руд є в Житомирській і Дніпропетровській областях. Сировиною для ви-робництва титанових барвників є й солі Сивашських озер.

Карбонатна сировина (крейда, вапняк), що використовується у хімічній промисловості, є у багатьох місцях країни (Причорно-мор'я, Донецько-Придніпровська низовина, Донбас тощо). Забез-печення України цим видом сировини для хімічної промисловос-ті не є проблемою.

Хімічна промисловість використовує в значних обсягах як си-ровину і промислові відходи. Вони створюються у значних обся-гах в деяких галузях промисловості (насамперед в чорній та ко-льоровій металургії, нафтопереробці, тепловій електроенергети-ці, лісовій промисловості тощо). В цьому відношенні особливо слід відмітити коксохімічне виробництво, на базі якого з вугілля (поряд з коксом, що направляється у