заділи незавершеного виробництва і т.п. Він є базою для складання планів матеріально-технічного постачання, розробки графіків організації виробництва тощо.
Тривалістю виробничого циклу називається інтервал календарного часу від початку до кінця процесу виготовлення виробу чи будь-якої його частини. Таким чином, можна говорити про виробничий цикл виготовлення одної деталі, виробничий цикл одного з процесів виготовлення цієї деталі, виробничий цикл виготовлення партії деталей.
На тривалість виробничого циклу впливає багато факторів. Серед них конструкція виробів, рівень техніки і технології виробництва, рівень організації виробництва і праці, рівень механізації та автоматизації виробництва, режим роботи підприємства.
Тривалість виробничого циклу можна представити такою формулою:
Тц = Тпз+Ттп+Тпр+Ттр+Ткн+Тін (2.14)
Тго - час підготовчо - заключних робіт; Ттп - технологічних операцій;
Тпр - час природних процесів; Ттр - час транспортних робіт;
Ткн, - час контрольних операцій; Тін - час інших видів робіт.
2.2 Визначення та склад виробничого циклу
Важливою умовою запровадження прогресивних методів організації виробництва в часі є використання науково обґрунтованих нормативів організації виробництва, до яких відносяться: тривалість виробничого циклу, розміри оброблюваних партій (груп спорудження об'єктів), запаси незавершеного виробництва. Такі нормативи дають можливість добитися рівномірного завантаження робітників, обладнання, досягти ритмічності виробництва, рівномірності та безперервності випуску продукції.
Виробничим циклом називається комплекс робіт і перерв, які необхідні для повного виготовлення та здачі готової продукції, або від моменту початку робіт на об'єкті до повного закінчення та здачі робіт замовнику. Всі елементи, що утворюють виробничий цикл повторюються з кожною одиницею продукції. До складу виробничого циклу входять як різні види робіт, що забезпечують досягнення кінцевого результату, так і перерви, що виникають в процесі роботи і є неминучими при виробництві продукції, інакше кажучи виробничий цикл можна поділити на час виробництва та час перерв, що можуть виникати між окремими процесами чи в середині них.
До часу виробництва відносяться як основні, так і допоміжні процеси відповідно до профілю діяльності підприємства. Це можуть бути різні технологічні, складські, контрольні, транспортні, підготовчо-заключні та інші види робіт. Найбільша питома вага припадає на технологічні процеси (операції), оскільки саме вони визначають профіль діяльності підприємства.
До часу перерв відносяться як різні перерви, викликані режимом роботи підприємства (однозмінний, двозмінний, п'ятиденний робочий тиждень ), так і перерви, що виникли з різних організаційно-технічних причин, наприклад, відсутність робочої сили, матеріалів, транспорту, припинення подачі електроенергії тощо. На рисунку 2.1. показана принципова схема складу виробничого циклу.
Економічний зміст окремих видів перерв є різним. Перерви, що викликані режимом роботи підприємства певною мірою є виправданими, а перерви організаційно-технологічного характеру є абсолютно небажаними і
2.3 Принципи організації виробництва в цеху та методика їх кількісної оцінки
Кожне виробництво має свої особливості, але незалежно від них можна виділити деякі загальні принципи раціональної організації виробництва як в основних, так і в допоміжних підрозділах підприємства. Для ВАТ „ Кроно Осмолода " характерними є такі принципи раціональної організації виробництва: паралельність, безперервність, ритмічність, надійність, прямоточність і пропорційність
Принцип пропорційності полягає в тому, що на всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов'язаній системі машин і обладнання повинна бути однакова пропускна здатність щодо випуску продукції чи виконання робіт (надання послуг). Рівна пропускна здатність означає, що трудомісткість продукції чи робіт на всіх операціях процесу повинна бути однаковою. Чим вищий рівень пропорційності, тим досконалішою є виробнича система, вища її ефективність повніше використовуються виробничі можливості.
Рівень пропорційності виробництва можна оцінити кількісно величиною відхилення пропускної здатності по кожному етапу, процесу або структурному підрозділу за відомою формулою середньоквадратичного відхилення:
Ві - пропускна здатність (потужність) відповідного етапу (цеху) у прийнятих одиницях; В - обсяг виробництва за планом у прийнятих одиницях вимірювання; т - кількість етапів робіт (цехів). Середню пропуску здатність можна визначити наступним укрупненим показником пропорційності:
(2.16)
Вмін - мінімальний розряд робітника; Вмах _ максимальний розряд робітника на Новими показниками.
Принцип паралельності передбачає одночасне, паралельне виконання окремих операцій, робіт, процесів з виготовлення продукції. Цей принцип має особливе значення при виконанні складних робіт, при випуску складної продукції. Паралельність реалізується за рахунок раціонального поділу виробничого процесу (циклу) на складові частини, ведення робіт широким фронтом та суміщення часу виконання різних операцій. Рівень паралельності виробничого процесу (циклу) можна характеризувати за допомогою коефіцієнта паралельності, що визначається за формулами:
де: Тпар - тривалість виробничого циклу при паралельному виконанні робіт (паралельному русі предметів праці); Тцф - фактична тривалість виробничого циклу, за умов, що склалися; ш - кількість етапів робіт.
Принцип прямоточноспгі передбачає, що оброблювані предмети (об'єкти) повинні проходити найкоротший шлях по всіх стадіях та операціях виробничого процесу. Дотримання цього принципу забезпечується розміщенням робочих місць (цехів) за ходом технологічного процесу. Основна мета при цьому - максимальне скорочення часу на транспортні операції. Рівень прямоточності можна оцінити кількісно коефіцієнтом прямоточності, який визначається за формулою:
(2.18)
Принцип безперервності вимагає, щоби в процесі виготовлення продукції чи виконання робіт перерви між послідовно виконуваними технологічними операціями були зведені до мінімуму або взагалі повністю ліквідовані. Певною мірою цей принцип реалізується тільки в безперервних процесах. Найчастіше це є проявом недостатньої пропорційності в роботі між цими структурними підрозділами.
Передумовою безперервності виробництва є прямоточність, тобто забезпечення найкоротшого шляху проходження предметів по всіх стадіях та операціях виробничого процесу.
При підтриманні безперервності дуже важливо забезпечити узгоджене просування предметів праці по різних стадіях виробництва із завантаженням обладнання та використанням робочого часу.
Рівень безперервності виробничого процесу та циклу характеризується коефіцієнтом безперервності, який визначається за формулою:
(2.19)
де: ігех - тривалість технологічної (основної)