бізнесу та міста) вважали найважливішими для майбутнього Дрогобича, а саме: диверсифікована промисловість, привабливі умови для інвестицій та діяльності малих і середніх підприємств, розвинена туристична сфера.
ПЛАНИ ДІЙ
Стратегічний план економічного розвитку є продуктом спільного вибору лідерів громади Дрогобича на основі досягнення консенсусу. В основу плану покладено принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях розвитку.
Три критичних питання – розвиток туризму, залучення інвестицій, розвиток малого та середнього бізнесу – були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку міста та місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращення конкурентної позиції міста Дрогобича. Плани дій розроблялися робочими групами, сформованими з членів Комітету стратегічного планування, а також людей, які мають професійні знання та досвід у відповідній сфері, або до службової компетенції яких входить відповідне питання.
Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні – майбутнього зростання – і на трьох ретельно відібраних критичних питаннях. Залучення інвестицій належить до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевих економік, тоді як критичні питання, пов’язані з розвитком туризму та розвитком малого та середнього бізнесувіддзеркалюють очікуваний високий потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження стратегії.
Критичне питання А РОЗВИТОК ТУРИЗМУ
Туризм є однією з найбільш динамічних і конкурентних галузей. Якщо місто хоче «потрапити на мапу», бути включеним до туристських маршрутів, воно має запропонувати цілий ряд послуг. Можливості для «ностальгічного туризму», «релігійного туризму», «лікувального» і краєзнавчо-пізнавального, занять спортом як у закритих приміщеннях, так і на вільному повітрі можуть привабити вітчизняних і закордонних клієнтів, які шукають нові місця для відвідування. Пошук нових, творчих підходів до перетворення міста й території, що його оточує, на популярне місце відпочинку для чітко визначених груп споживачів на ринку туристських послуг вимагає спільних зусиль місцевої влади і галузі туризму.
Але туризм може мати й зворотний бік. Серед різноманітних видів діяльності з економічного розвитку ця діяльність є найбільш ризиковою. Хоча туризм створює багато сприятливих можливостей для працевлаштування, більшість з таких робочих місць не вимагають високої кваліфікації, не забезпечують високої заробітної плати і фактично не залишають місця для професійного зростання. Ці робочі місця можуть не задовольнити потребу території в підвищенні рівня зайнятості. Крім того громади, в економіці яких туризм займає вагоме місце, мусять шукати компроміс між потребами постійних мешканців і сезонних відвідувачів. Комітету стратегічного планування слід також взяти до уваги додаткове навантаження на звичайні комунальні служби, яке можуть створити туристи – прибирання, вивезення сміття, паркування, громадський транспорт, охорона правопорядку.
Інвестиції в приваблення туристів не завжди приносять негайні результати. Щоб туристична галузь запрацювала, необхідно вдатися до процесу планування, в якому враховуються людські, економічні, екологічні та інфраструктурні чинники. Слід врахувати доволі вигідне географічне положення міста, його розташування поряд з потужним існуючим туристично-оздоровчим кластером, а також наявність ряду об’єктів, які можуть бути потенційно цікавими для огляду туристами. Крім того місто повинно запропонувати туристам цілий спектр побутових зручностей. Дрогобич може досягти успіху в розвитку туризму, тільки якщо проведе інвентаризацію своїх ресурсів, зважить усі «за» і «проти», сформулює маркетинговий план – і вийде на ринок зі своїми активами як агресивний гравець. Варто врахувати й ті негативні фактори, які можуть завадити ефективній діяльності на цьому складному ринку.
План дій:
A.1. Впровадження політики розвитку туризму в місті
Оперативні цілі:
A.1.1. Розробити та впровадити програму розвитку туризму, маркетингу та промоції міста з пріоритетом – розвиток готельного бізнесу
Міська рада розробляє систему заходів, направлених на розвиток туризму, маркетингу та промоції міста.
Відповідальний: відповідний виконавчий орган міської ради
A.1.2. Сформувати дієвий комітет промоції туристичного розвитку міста
При міській раді створюється громадський дорадчий орган, основною метою діяльності якого є промоція розвитку туризму у місті.
Відповідальний: заступник міського голови з гуманітарних питань
A.2. Формування туристичного продукту та створення туристичної інфраструктури (створення розгалуженої системи розважальних атракційних та істрико - пізнавальних закладів через залучення приватних інвестицій та на основі всебічної підтримки з боку місцевої влади
Оперативні цілі:
A.2.1. Створити інформаційно-туристичний центр
Міська рада приймає рішення про створення інформаційно-туристичного центру.
Відповідальний: заступник міського голови з гуманітарних питань
A.2.2. Створити індустрію розваг (будівництво аквапарку, парку розваг, гольф-полів, тенісних кортів, боулінг-клубу, картодрому тощо)
Міська рада та виконавчий комітет вживають заходів щодо залучення інвестицій у створення індустрії розваг, готуючи проекти для розміщення цих об’єктів.
Відповідальний: перший заступник міського голови
A.2.3. Створити умови для розвитку культурно-пізнавального туризму
Міська рада та виконавчий комітет вживають заходів щодо залучення інвестицій у реконструкцію та будівництво споруд соціально-культурного призначення.
А.2.3.1. Відновити кінозал
А.2.3.2. Створити музеї
А.2.3.3. Запровадити проведення традиційних тематичних фестивалів та ярмарків
Відповідальний: заступник міського голови з гуманітарних питань
Критичне питання B ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
У сучасному світі зовнішні інвестиції набувають надзвичайної ваги. Вони не лише забезпечують приплив необхідних фінансових ресурсів до місцевих економік, але й приносять з собою нові навички менеджменту, інновації та технології, нові ринки, нові можливості для бізнесу місцевих малих і середніх підприємств. У той же час ця сфера характеризується високим рівнем конкуренції між країнами, регіонами, містами, які пропонують усі можливі пільги для приваблення інвесторів, причому гроші, вкладені в цю конкурентну боротьбу можуть окупитися не раніше ніж через п’ять – десять років.
Спроможність будь-якого міста залучати зовнішні інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких стан технічної інфраструктури, доступність будівель і добре підготовлених ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат у місті та його імідж, обсяг та якість послуг, що надаються містом. Безпосередній вплив