Термін «інфраструктура» описує комплекс технічних засобів, необхідних для надання основних послуг місту. Як правило, інфраструктура включає системи водопостачання і водовідведення, очисні споруди, системи енерго-, тепло- і газопостачання, автошляхи, системи зв’язку і громадський транспорт. Технічне обслуговування, підвищення якості та ефективності надання комунальних послуг вимагає інвестицій, проте обмежені фінансові ресурси як у місцевому, так і в державному бюджеті не дозволяють швидко покращити ситуацію. Можливим рішенням цієї проблеми є ретельна підготовка проектів для зовнішнього фінансування, чітке визначення пріоритетів або визначення послуг, які мають бути приватизовані, для залучення фінансово міцних інвесторів.

Доступність будівель, виробничих та офісних приміщень є надзвичайно важливою для підтримки малих і середніх підприємств, і вимагає іншого підходу, ніж підготовка великих промислових майданчиків для зовнішніх інвесторів. На вирішення цього питання спрямовано ряд оперативних цілей стратегічного плану в Дрогобичі.

Адекватна комунальна інфраструктура є необхідною умовою розвитку житлового будівництва. Навіть якщо Дрогобич не страждає від гострої нестачі помешкань, якість існуючого житлового фонду все одно вимагає суттєвого покращення. Можна також очікувати, що зростання купівельної спроможності мешканців міста і зацікавленість менеджерів і висококваліфікованих працівників місцевих підприємств у проживанні в Дрогобичі викличе зростання попиту на житло підвищеної комфортності.

Сильно індустріалізована економіка Дрогобича завдала шкоди довкіллю. Незважаючи на певне поліпшення чистоти повітря та води, промислове забруднення зашкодило іміджу міста й навколишньому ландшафту. Покращення комунальних послуг і комунальної інфраструктури позитивно вплине на якість довкілля.

Однією з переваг у конкурентній боротьбі за інвестиції, які створюють нові робочі місця, є існування переліку земельних ділянок – не надто дорогих та обладнаних інфраструктурою (з доступними тарифами на енергопостачання). Дрогобич з його великою промисловою зоною має певний потенціал для підготовки привабливої пропозиції промислових ділянок та/або будівель. Місто також може розвивати традиційні для себе нафтохімічну, машинобудівну і легку промисловість з можливим розміщенням підприємств додаткових галузей та утворенням успішного кластера. У той же час Дрогобич може (і повинен) диверсифікувати свою економіку і створити сприятливі умови для інших галузей (наприклад, виробництво частин для автомобілів, електротехніка, харчова промисловість), а це вже буде можливим тільки в разі приходу зовнішніх інвесторів. Туризм, який планує розвивати місто, особливо вимагає залучення інвестицій.

План дій:

B.1. Створення інвестиційного продукту (виконавчі органи міської ради спільно з представниками бізнесу формують загальнодоступну інформацію про інвестиційні можливості міста)

Оперативні цілі:

B.1.1. Визначити напрямки залучення інвестицій (туризм, машинобудівна галузь, нафтопереробна промисловість, тощо)

Міська рада та її виконавчі органи визначають та затверджують пріоритети щодо залучення інвестицій.

Відповідальний: заступник міського голови з питань економіки

B.1.2. Провести повну інвентаризацію землі та будівель

Управління комунального майна та управління земельних ресурсів проводять повну інвентаризацію землі та будівель, звертаючи основну увагу на об’єкти нерухомості, що придатні для ведення бізнесу.

Відповідальний: перший заступник міського голови

B.1.3. Створити інформаційну систему промоції міста та інвестиційних можливостей бізнесів

Управління економіки (відділ економічного розвитку) у співпраці з іншими виконавчими органами ради створюють інформаційну систему промоції міста та інвестиційних можливостей бізнесів.

В.1.3.1. Створити базу наявних ресурсів та об’єктів, придатних для інвестування (земля, споруди, будівлі)

В.1.3.2. Створити каталог (базу даних) інвестиційних проектів

В.1.3.3. Розмістити інформацію на веб-сайті міста та забезпечити її регулярне оновлення

Відповідальний: начальник управління економіки

B.2. Створення сприятливого інвестиційного клімату, який відрізнятиме місто від інших

Оперативні цілі:

B.2.1. Створити відділ економічного розвитку, однією з функцій якого є діяльність щодо залучення інвестицій

Міська рада приймає рішення про створення відділу економічного розвитку (можливо об’єднати його функції з функціями відділу маркетингу, промоції міста та розвитку туризму, або змінити повноваження та функції існуючих відділів).

2.1.1. Підготувати команду професіоналів по роботі із залучення інвестицій

2.1.2. Сформувати комплекс інструментів економічного розвитку у сфері залучення інвестицій (муніципальна політика залучення інвестицій)

2.1.3. Покращити імідж місцевої влади щодо бізнесу

2.1.4. Розвинути скоординовану інвестиційну політику співпраці місцевої влади і бізнесу

Відповідальні: міський голова, міська рада

B.2.2. Сприяти належному забезпеченню об’єктів інвестування інженерно-технічними мережами (дороги, труби, лінії зв’язку, тощо)

Міська рада та її виконавчі органи вживають заходів щодо здійснення інвестицій у розвиток інженерних мереж.

Відповідальний: перший заступник міського голови

B.2.3. Сприяти створенню промислової зони

Міська рада та її виконавчі органи вживають заходів щодо створення нової промислової зони та її забезпечення необхідною інфраструктурою.

Відповідальні: міський голова

Критичне питання C РОЗВИТОК МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

З кожним роком зростає частка малих і середніх підприємств у Дрогобичі. Успішність таких підприємств великою мірою залежить від доступності зовнішніх фінансових ресурсів, але щоб постійно розвиватися, їм потрібно більше – доступ до інформації, сприяння місцевої влади, інвестиції в нові технології, співпраця з іншими підприємствами і доступ до нових ринків.

Зростання малого та середнього бізнесу можливе завдяки таким «нематеріальним» компонентам, як політика і програми, що поліпшують місцевий бізнес-клімат і забезпечують малим та середнім підприємствам доступ до капіталу й технічної допомоги. Серед інституціональних засобів поліпшення бізнес-клімату слід назвати створення бізнес-інкубаторів, які можуть допомогти новим підприємствам стати на ноги, нового центру сприяння бізнесу чи бізнес-асоціації. Слід, мабуть, переглянути існуючу політику і нормативні акти, що регулюють питання створення та функціонування підприємств (надання дозволів та ліцензування) – наскільки ефективними та дієвими вони є, і наскільки вони допомагають створенню сприятливого бізнес-клімату. Не завадило би також позбутися зайвого бюрократизму.

Часто бізнес-клімат міста є результатом стосунків між міською владою та бізнесовою спільнотою. Тому цей клімат можна поліпшити, здійснюючи більш дієву комунікацію між двома згаданими сторонами та інформуючи сектор