У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


зовнішніх факторів розвитку кризи, інтегральних показників кризового стану, по-друге, оцінку результатів вжитих заходів (за їх характером, терміни, наслідки реалізації).

Восьмий етап – розробка і реалізація профілактичних заходів щодо запобігання криз в майбутньому. Метою цього етапу процесу антикризового управління є створення або модернізація основних елементів системи протидії банкрутству на рівні підприємства, розробка та реалізація профілактиктичних заходів щодо запобігання повторенню криз в майбутньому.

З цією метою мають бути внесені відповідні зміни в основні функціональні стратегії та політики підприємства: управління грошовим оборотом і запасами; господарським ризиком; формуванням та використанням прибутку; закупівлі товаро-матеріальних ресурсів; управління дебіторською заборгованістю; залученням кредитних ресурсів, інвестицій та інше. Зміни, що вносяться, мають враховувати передові технології, засоби і інструменти управління економічними процесами, забезпечувати високоефективну і сталу роботу підприємства в майбутньому.

Існують такі підсистеми антикризового управління підприємством:

антикризовий операційний менеджмент;

антикризове фінансове управління;

антикризовий маркетинг;

антикризове управління персоналом;

антикризове організаційне управління.

Заходи по виходу з кризи можна поділити на дві групи: тактичні і стратегічні. Тактичні можуть бути як захисними, так і наступаючими. Стратегічні – заключаються в оцінці стану та аналізу підприємства, вивчення його потенціалу, розробка виробничої програми, плану доходів, інновацій, розробка загальної концепції оздоровлення підприємства.

Менеджер в кризових ситуаціях

Антикризове управління – це управління, в якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку.

Керівнику, менеджеру необхідно вміти передбачати причини кризи та джерела виникнення кризових ситуацій, а також потрібно мати заздалегідь спроектований механізм їхнього розв’язаня. Менеджер в кризових ситуаціях повинен швидко і адекватно реагувати на розвиток подій, що склалися. Високо кваліфікований менеджер непропустить жодного кроку проблеми й ухвалення рішення, суть яких зводиться до наступного:

вивчити ситуацію;

провести аналіз підприємства;

визначити мету;

зібрати факти;

врахувати та оцінити можливі способи дій;

оцінити можливі наслідки передбачуваних дій;

прийняти рішення і втілити його у життя;

слідкувати і координувати реалізацію рішень;

підвести підсумки і дати оцінку виконуваних дій.

Менеджер з антикризового управління повинен володіти такими особистими якостями, як:

високий професіоналізм у таких галузях, як фінансовий менеджмент, економіка, маркетинг, менеджмент, господарське право;

досвід практичної діяльності;

ініціативність, спроможнгість до активних дій щодо виведення підприємства з кризи, незважаючи на окремі невдачі, промахи і неефективність рішення;

творчий підхід, спроможність до побудови нестандартних бізнес-схем і програм;

бізнес-інтуіція, спроможність до передчуття одержання прибутку і досягнення поставленої мети;

висока відповідальність за доручену справу;

вміння працювати в команді, прислухатись до думки фахівців підприємства і бути їх лідером;

високі морально-етичні якості, відповідальність за використання конфіденційної інформації тощо.

Крім особистих якостей ефективної діяльності антикризового керуючого визначається певними чинниками (передумови, що мають бути створені для нього) такі як:

повна передача повноважень і відповідальність за результати діяльності підприємства в період проведення антикризових процедур;

доступність до всієї інформації, що стосується діяльності підприємства і його взаємовідносин із зовнішнім середовищем;

створення дійового механізму зацікавленості (матеріального і морального) в подоланні кризи і збереження підприємства якжиттєздатного суб’єкта.

Розділ 2. Аналіз діяльності санаторію „Косів”.

2.1. Стисла характеристика санаторію.

Санаторій „Косів” розташований на Прикарпатті в Івано-Франківській області Косівського району в с.Смодне і добре відомий на Україні, а також за її межами. Керівником даного лікувально-оздоровчого закладу є головний лікар Плав’юк Ю.Л.

Товатиство з повною відповідальністю санаторій „Косів” – це спеціалізований лікувально-профілактичний заклад загальнодержавної форми власності, який виступає юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку зі своєю назвою, штампи, бланки.

Організаційна структура санаторію є лінійно-функціональною (табл. 2.1.). Для лінійно-функціональної структури характерно те, що керівники функціональних підролзділів впливають на виробничі підрозділи лише формально, вони не мають право самостійно давати розпорядження; лінійним відділом управляють, а функціональні – консультують та допомагають у розробці конкретних питань та рішень.

Санаторій здійснює свою діяльність протягом цілого року та призначений для лікування захворювань органів дихання у дітей шкільного віку. Санаторій має право від свого імені укладати договори, набувати майнові права та особисті не майнові права, нести відповідальність за наслідки діяльності санаторію, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді.

Санаторій у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства, статутом підприємства.

Санаторій розташований на березі річки рибниця в місті Косові, на висоті 115 м. над рівнем моря. Клімат помірно-континентальний і хвойні дерева на вершинах гір сприятливо впливають на органи дихання. Літо помірно гаряче та вологе, а осінь довга, тепла і суха. Ці кліматичні умови дозволяють функціонувати санаторію протягом року.

Санаторій з державним санаторно-курортним закладом, який розміщений на території площею 12,5 га., з яких – 3 га фруктового саду, призначений для лікування хронічних неспецифічних захворювань органів дихання.

Санаторій заснований в 1891 році лікарем Аполлінарієм Тарнавським, а з 1993 році його визнано пам’яткою архітектури. Напередодні Другої Світової війни тут було створено декілька унікальних будинків на 70 кімнат. В той час для відпочинку використовувалась спеціальна літня естрада і невеликі, але зручні альтанки. В 1946р. цей заклад було відновлено, як державну медичну установу, а згодом тут було споруджено новий трьохповерховий корпус та школу.

Санаторій являє собою спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, який пропонує медичне лікування хворих з захворюванням верхніх дихальних шляхів, а також оздоровлення дітей та пілітків, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він розрахований на велику кількість пацієнтів, оскільки тут розгорнуто 160 ліжок, дітей розміщують в палати по 4 –


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7