радою, загальні збори акціонерів можуть вирішити питання про передачу частини прав, що їм належать у компетенцію правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і спостережній раді та організує виконання їх рішень. Роботою правління керує голова правління, якого призначають чи обирають у відповідності із статутом.
Голова правління організує ведення протоколу загальних зборів. Відповідно до загальної практики книга протоколів може бути показана акціонерам на їх вимогу у будь-який час. Крім того, на вимогу акціонерів може видаватися засвідчений витяг з цієї книги.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління і в цілому всього товариства здійснює власна ревізійна комісія. Згідно із законодавством членів ревізійної комісії обирають з числа акціонерів. На практиці ревізійна комісія складається з акціонерів, які добре відомі загальним зборам, мають відповідну репутацію та практичний досвід фінансової роботи. Кількісний склад ревізійної комісії визначається статутом, а порядок її роботи затверджується загальними зборами акціонерів згідно із статутом.
Перевірки фінансово-господарської діяльності правління чи інших керівних та виконавчих органів комісія проводить за власною ініціативою, за дорученням загальних зборів, спостережної ради, а також на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів. Цій комісії повинні надаватися усі неохідні матеріали. На її вимогу даються особисті пояснення службових осіб. Про підсумки перевірки комісія доповідає загальним зборам акціонерів чи спостережній раді. Члени ревізійної комісії беруть участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління.
Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс. Ревізійна комісія зобов’язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.
1.4.Основні цілі та загальна стратегія підприємства
Зміст стратегій ВАТ „Городенківський сирзавод” наступний: “Слідуючи технологічному прогресу і вдосконалюючи роботу кожного відділу, забезпечити зменшення енергетичних затрат в структурі собівартості продукції, розширити ринки збуту продукції на 1-3% щорічно, заключити нові договори і цим самим збільшити кількість продажу при високому рівні організаційної культури”.
Перед підприємством постає низка цілей (бажаних кінцевих результатів, яких керівництво та трудовий колектив прагне досягти, яких потрібно формулювати, виходячи з сьогоднішніх проблем підприємства), досягнення яких забезпечить стратегічні переваги над конкурентами:
Посилення роботи зі споживачем, маркетингові дослідження.
Поступове оновлення та модернізація виробничих потужностей.
Розширення ринків збуту продукції.
Ліквідація фінансових негараздів, максимально можливе звільнення від дебіторської та кредиторської заборгованостей.
Однак досягти всіх цілей одразу навіть за тривалий проміжок часу є малоймовірним завданням, оскільки керівництво розподілятиме обмежені ресурси нераціонально. Запобігти такому становищу можливо шляхом вибору пріоритетів у роботі та окреслення забезпечуючих умов для досягнення кожної конкретної цілі. Для цього використаємо побудову “дерева цілей” методом забезпечення необхідних умов. Цей процес включає:
Перераховані вище цілі є загальними, а тому необхідно їх конкретизувати. Отже, формулювання цілей ВАТ „Городенківський сирзавод” наступне:
- першою ціллю буде : проведення в 2007 році відділом маркетингу повномасштабного аналізу споживчого ринку території України і за кордоном;
-друга ціль: розширення існуючих ринків збуту продукції щорічно на 1-3% та захоплення нових ринків до середини 2009 року;
- третя ціль: капіталізація 12% щорічного прибутку;
-четверта ціль: протягом 2007-2009 рр. проводити посилений контроль рівня кредиторської заборгованості та звільнення від неї;
-п’ята ціль: щороку розширювати асортимент якісними видами твердих видів сирів.
Отже, маємо систему цілей, що є основою формування місії підприємства.
2. Методика розробки бізнес-плану ВАТ„Городенківський сирзавод”
Найважливішим серед документів, потрібних для злагодженої роботи ВАТ„Городенківський сирзавод”, є бізнес-план. Складати його можуть окремі підприємці чи управлінський персонал підприємства. Останні можуть виконувати весь обсяг робіт зі створення зазначеного документа або подавати спеціалістам підприємств конкретну допомогу у формуванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо.
Виникнення будь-якої підприємницької ідеї ставить багато різно-манітних запитань: хто виступає як конкретні споживачі, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отри-мання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.
Бізнес-план — це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та оха-рактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспек-ти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менед-жерів.
У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалі-зації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначають-ся обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації про-екту.
Бізнес-план дає можливість визначити життєздатність ВАТ „Городенківський сирзавод” за умов конкуренції, прогнозує процеси розвитку виробництва, конкре-тизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод, є чинником, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їхніх пошуках вкла-дання коштів у розвиток виробництва.
Типовими розділами бізнес-плану на ВАТ„Городенківський сирзавод” є наступні
Рисунок 2.1. – Структура бізнес-плану ВАТ „Городенківський сирзавод”
Усі ці розділи необхідно включати до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.
Логіка розробки бізнес-плану підприємницької діяльності (послідовність, в якій розглядаються основні аспекти та ключові етапи бізнесу) наведена на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2- Логіка розробки бізнес-плану підприємницької діяльності
Отже, у структурі бізнес-плану ВАТ „Горденківський сирзавод” виділяють такі складові: титульний аркуш;зміст бізнес-плану; резюме;галузь, фірма та її продук-ція (послуги);дослідження ринку;маркетинг-план;виробничий план; організаційний план; оцінка ризиків; фінансовий план; додатки.Ключовим розділом є фінансовий план,головна мета якого—узагальнити основні положення всіх по-передніх розділів бізнес-плану, зводячи їх в одне ціле у вартісній формі, та обґрунтувати доцільність реалізації даного підприємниць-кого проекту з економічного погляду.
3.Розрахунок показників фінансово-господарської діяльності ВАТ „Городенківський сирзавод”
Щоб забезпечити життєздатність