9. Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів:25965,2/5792,8=4.48, показує скільки підприємство отримує виручки з 1 гривні основних засобів.

10. Оборотність власного капіталу: 25965,2/5923,7=4,38,

4.Формування та розподіл прибутку ВАТ„Городенківський сирзавод”

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників.

На формування прибутку як фінансового показника роботи ВАТ „Городенківський сирзавод”, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єків господарювання, впливає встановлений порядок: визначення фінансових результатів від основної діяльності (обчислення собівартості продукції, адміністративних витрат, витрат на збут); визначення прибутків(збитків) в іншої операційної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності.

Отримання прибутку від реалізації продукції залежить від здійснення основної діяльності суб’єктів господарювання. Прибуток є складником виручки від реалізації. Однак, на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів).

Проте незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах формування на підприємстві реального прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільеи на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Отже, можна зробити висновок, що спроможність підприємства впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвою.

Незважаючи на те що абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, в тому числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливим показником, однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку матиме підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізовує продукції.

Прибуток – це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, тобто, по суті, винагорода за ризик підприємницької діяльності.

В таблиці 4.1. наведено схему формування прибутку від реалізації продукції, а також основні показники, що впливають на прибуток від реалізації.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Таблиця 4.1 – Схема формування прибутку від реалізації продукції

Дохід від реалізації продукції – ПДВ, акцизний збір, інші податки = Чистий дохід від реалізації продукції(ЧД) 31158,2 – 5193 = 25965,2 тис. гр.

ЧД – собівартість реалізованої продукції = Валовий дохід(ВД) 25965,2 – 23867,3 = 2097,9 тис. грн.

ВД + інші операційні доходи – адміністративні витрати – витрати на збут- інші операційні витрати = Фінансовий результат від операційної діяльності (ФРОД) 2097,9 + 2,2 – 671,1 – 202,7 – 170,6 = 1055,7 тис. грн.

ФРОД + дохід від участі в капіталі + інші фінансові доходи + інші доходи – фінансові витрати – втрати від участі в капіталі – інші витрати = Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування(ФРЗДоп) 1055,7 – 376,6 = 679,1 тис.грн.

ФРЗДоп – податок на прибуток + надзвичайні доходи – надзвичайні витрати – податок з надзвичайного прибутку = Чистий прибуток підприємства 679,1 – 169,7 = 509,4 тис.грн.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап – це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результата розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного розв’язання якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорціїї розподілу прибутку між державою(бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об’єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап – це розподіл і використання чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Згідно із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997