Порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз різних показників звітності самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми проти показників конкурентів або середньогалузевих та середніх показників.

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник з допомогою детермінованих або стохастичних прийомів.

Для практичного забезпечення цих підходів до фінансового аналізу використовуються різнорідні прийоми. Частина з них розроблена теорією економічного аналізу, інші запозичені з математики, статистики, бухгалтерського обліку. Тому у фаховій літературі здебільшого усі кількісні прийоми фінансово-економічного аналізу поділяють на:

- статистичні (порівняння, середніх величин, групування, елімінування):

- бухгалтерські (подвійний запис, баланс); .

- економіко-математичні (диференціювання, інтегрування, лінійне, квадратичне та нелінійне програмування, динамічне програмування, теорія гри, кореляційно-регресійний аналіз).

Аналіз фінансового стану підприємства

Нагальною необхідністю будь-якого підприємства є систематичний пошук шляхів підвищення та зміцнення фінансової стабільності. Передує цьому процесу своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства, що дозволяє оцінити співвідношення між заборгованістю суб'єкта господарювання і його активами, структуру активів, оптимальність величини матеріально-виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості.

Фінансовий стан підприємства - це комплексний результат від взаємодії усієї системи фінансових відносин підприємства, що відображає наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими основними напрямками:

- аналіз балансу, майна та джерел їх утворення;

- аналіз ліквідності та платоспроможності;

- аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості;

- аналіз кредитоспроможності.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є форма №1 "Баланс". При "читанні" балансу з'ясовують характер зміни підсумків балансу його окремих розділів та статей, раціональність розташування статей коштів підприємства, його поточну платіжну здатність та інше.

1. Підсумок балансу па початок періоду порівнюється з підсумком балансу на кінець періоду. Це показує рух балансу. В звичайних виробничих умовах збільшення підсумку балансу оцінюється позитивно.

2. Встановлюється відповідність динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва і реалізації продукції ( Q ), а також прибутку підприємства (П). Більш швидкі темпи "Q" і "П" свідчать про покращення використання коштів на даному підприємстві.

3. Розраховується система фінансових коефіцієнтів і порівнюється з даними минулих років, аналогічними показниками інших підприємств, середньогалузевими даними, загальноприйнятими стандартними показниками.

4. Визначається зміна окремих розділів та статей балансу. Позитивної оцінки заслуговує збільшення в активі балансу грошових засобів цінних паперів, коротко- і довготермінових фінансових вкладень основних засобів, нематеріальних активів. У пасиві балансу - підсумки першого розділу і особливо суми прибутку, доходів майбутніх періодів, спеціальних фондів цільового призначення. Як правило, негативної оцінки заслуговує різкий ріст дебіторської і кредиторської заборгованості.

5. Проводиться аналіз структури балансу - засобів підприємства та джерел їх утворення (аналіз по вертикалі).

Спостерігається тенденція до зниження власних оборотних коштів, що компенсується ростом кредиторської заборгованості. Цю ситуацію можна оцінити шляхом аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства.

Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують його здатність своєчасно і в повному обсязі погасити поточні зобов'язання і короткострокову кредиторську заборгованість. При оцінці ліквідності розраховують:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

4. Коефіцієнт обіговості запасів.

5. Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості.

6. Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості.

Перші три коефіцієнти, які розраховуються на підставі даних форми № 1, "Баланс" шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, характеризують достатність поточних активів для погашеним боргів протягом року. Четвертий, п'ятий і шостий коефіцієнти розраховуються на підставі форми № 1 "Баланс" і форми № 2 "Звіт про фінансові результати". Ці коефіцієнти дозволяють оцінити ефективність використання активів.

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл). Інші назви цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Кпл =

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Розраховується за такою формулою:

Кшл =

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за такою формулою:

Кал =

4. Коефіцієнт обігових запасів (Коз) показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу виробництва, і розраховується за формулою:

Коз =

Чим виший цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси, а значить, і менша тривалість одного обороту.

5. Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості (Кодз) показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки.

Кодз =

Чим більша кількість оборотів, тим краще.

6. Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості (Кокз) свідчить про наявність на підприємстві тимчасово залучених грошових коштів, що підлягають поверненню. Його розраховують за формулою:

Кокз = ;

Порівняння термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить зробити висновок про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну