періоді чи на основі формування трендової екіноміко-математичної моделі. Спрогнозований таким чином рівень валового доходу відображає умови здійснення торговельної діяльності, що склалася у ретроспективному періоді.
Визначається сума валового доходу при плановому обсязі товарообігу (Тпл) та спрогнозованому рівні валового доходу(РВДпл).
4. Оцінюються можливі резерви збільшення валового доходу за рахунок управління окремими чинниками, які визначають його розмір.
Застосування методу прямих техніко-економічних розрахунків передбачає наявність інформації про обсяг продажу товарів за окремими товарними групами та рівень валового доходу або обсягу угод на закупівлю товарів за окремими контрактами, рівень цін закупівлі та спрогнозованих цін реалізації.
Доход від реалізації виробленої продукції (роботи, послуги) планується виходячи з обсягів виробничої програми підприємства та прийнятих цін реалізації з урахуванням базових цін та наданих цінових знижок.
Запланований доход від продажу матеріальних цінностей та майна розраховується як різниця між вартістю їх придбання та продажною ціною їх реалізації, з урахуванням зносу основних фондів та витрат підприємства, що пов’язані з їх демонтажем, передпродажною підготовкою та реалізацією.
Доходи від посередницької діяльності підприємства планують, виходячи з обсягів цієї діяльності та прийнятої форми оплати за послуги підприємства. доходи від продажу матеріальних цінностей не власного виробництва, які також відносяться до посередницької діяльності, плануються, як правило виходячи з обсягів здійснення таких операцій і запланованої маржі.
Доход підприємства, отриманий від пайової участі в спільних підприємствах та у створенні інших підприємств, планується на основі інформації про рентабельність їх діяльності, обсяг отримання чистого прибутку, а також закріпленого в засновницьких документах порядку його розподілу.
Доход підприємства від цінних паперів, які належать підприємству планується, виходячи з виду цінного паперу та характеру доходу (гарантований, негарантований).
Якщо підприємство є власником акцій інших підприємств, то рівень отримання доходу не гарантується і визначається за результатами господарсько-фінансової діяльності цього підприємства з урахуванням прийнятої ним дивідендної політики.
Якщо підприємство є власником привілейованих акцій, облігацій, сертифікатів та інших видів цінних паперів з гарантованим розміром отримання доходу, то його розмір планується, виходячи з номінальної вартості цих паперів, рівня гарантованого доходу (відсотку) та терміну його виплати.
Аналогічно і розраховується сума відсотків, нарахована по депозитних внесках підприємства, яка планується, та доходи від надання комерційного кредиту іншим підприємствам. Під час проведення розрахунку враховуються суми внеску або кредиту та термін, на який вони надані.
Доходи підприємства від здачі майна (лізинг) плануються, виходячи з умов орендного або лізингового договору щодо форми та розміру орендної плати - фіксована сума, ковзаюча сума, відсоток від виручки або прибутку, натуральна форма оплати та інше.
Загальний план отримання доходів розраховується як сума їх планового розміру за всіма джерелами формування.
Плановий розмір отримання доходів повинен бути достатнім для:
- формування фонду грошових коштів, необхідних для розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість та податку на прибуток;
- покриття постійних та змінних поточних витрат;
- отримання необхідної суми чистого прибутку, достатньої для вирішення виробничих та соціальних завдань підприємства.
З урахуванням цієї вимоги загальний плановий розмір отримання доходів (можливий) повинен бути порівняний з його цільовим чи необхідним розміром.
Додатки.
Додаток № 4. Управління доходами торговельного підприємства.
Висновок.
Прибуток - одна з форм чистого доходу в умовах розвинутих товарно-грошових відносин, що виражає вартість додаткового і частково необхідного
продукту. За своєю величиною прибуток - це різниця між проданою ціною товару і витратами на його виробництво. ( придбання, транспортування, зберігання та ін.) Значна частина прибутку іде на виплату податку; сплату процентів за кредит, виплату дивідендів тощо. Прибуток виступає основним критерієм ефективності підприємницької діяльності основною метою капіталістичного способу виробництва. Ця мета є дещо іншою на народних підприємствах (тобто, підприємствах викуплених трудящими )де основним є не максималізація прибутку, а максималізація чистого прибутку на одного зайнятого. У розвинутих країнах Заходу не вся величина прибутку ( після сплати податків тощо ) привласнюється капіталістами. Наймані працівники залежно від розміру акцій, суми вкладів в ощадних касах також привласнюють певну суму прибутку. Так, у США на початку 90-х років на проценти від вкладів припало 15% сукупного прибутку, дивіденди на
акції - близько 8%. Прибуток виступає основним зважливих джерел накопичення капіталу, розширення підприємств. Тепер у розвинутих країнах Заходу дрібні та середні підприємства отримують в основному середній прибуток, а крупні фірми - монопольний прибуток. В Україні найбільші прибутки привласнюються великими комерційними банками та гігантськими підприємствами-монополістами.
Торговий прибуток - перетворена форма частини додаткової вартості , яку отримують підприємства торгівлі в процесі їх господарської діяльності при здійсненні функції товарного обігу. Джерелом торгового прибутку є додатковий продукт, який складається з двох частин. Одна з них створюється у торгівлі (при виконанні операцій. Які продовжують процес виробництва), друга частина виробляється у галузях матеріального виробництва і реалізується у торгівлі за допомогою механізму цін. Кількість торговельного прибутку становить собою різницю між купів5ельною і продажною ціною товарів, які реалізує торговий капітал. Величина прибутку від реалізації товарів і послуг визначається як різниця від реалізації товарів і послуг визначається як різниця між сумою доходу і сумою витрат обігу.
Література:
Мазаракі АА, Лігоненко ЛО, Ушакова НМ “Економіка торговельного підприємства” , Київ “Хрещатик” 1999 р.
Кіперман В, Шевляков А. “Господарський розрахунок і показники прибутку” М.,1991 р.
Лігоненко ЛО, Ковальчук ГВ. “Управління грошовими коштами торговельного підприємства” Навчальний посібник - К., КДТЕУ, 1998 р.
Полянко ВН., “Управління валовим доходом торговельного підприємства”. К., КТЕІ, 1993 р.
Ушакова НМ., Лігоненко ЛО., “Управління прибутком торговельного підприємства”. - К., КТЕІ, 1993 р.
Федотова МА. “Доходи підприємця”, - М., “Фінанси і статистика”, 1993 р.
Бланк ІА. “управління