Інформаційні комп’ютерні системи в менеджменті

Якщо років 50 чи 100 тому управління могло відбуватися без участі електронно-обчислювальних машин, то вже сьогодні – у ХХІ столітті – таке управління буде виглядати не повним, не досконалим і приреченим у сучасних умовах до частих невдач.

В області менеджменту інформаційні комп’ютерні системи відіграють сьогодні досить велику роль, хоча далеко не вирішальну, оскільки управління все ж таки більше пов’язане з людським, а не машинним фактором. Проте у морі інформації швидкодія обчислювальної техніки стає у пригоді.

Так, комп’ютери дають змогу аналізувати і порівнювати мільйони інформаційних одиниць за лічені долі секунди, за допомогою певних програм можна швидко простежувати динаміку розвитку тих чи інших даних, збір інформації відбувається практично миттєво (особливо в умовах окремого підприємства), полегшується зв’язок з співробітниками чи клієнтами. Зростають можливості керуючого персоналу (менеджерів).

Окрім цього слід згадати всесвітню комп’ютерну мережу Інтернет, через яку можна займатися як продажем чи купівлею сировини, готової продукції, так і підбирати потрібні кадри, потрібну інформацію професіоналів по тому чи іншому питанню.

Концепція маркетингу за багато років свого існування перетерпіла ряд змін. Сьогодні найбільшу популярність набула модель “маркетингового керування”, тобто довгострокового планування і прогнозування, що спирається на дослідження ринку, поводження і звичок покупця, використання комплексних методів формування попиту і стимулювання посередників, задоволення потреб конкретних цільових груп покупців. У центрі сучасної концепції маркетингу знаходиться споживач. І якщо до останнього часу можливість одержання його “рентгенівського знімка” представлялася практично нереалищуемой, те зі становленням інтерактивних каналів зв'язку мрії про “прозорий” покупці стали здобувати реальні форми.

Сучасне суспільство надає усе більшій кількості своїх членів право вибору при покупці товарів і послуг. І вибір цей у першу чергу базується на якості обслуговування. Споживач вже оцінив переваги інтерактивного контакту з продавцем, головними з який є швидка реакція на запити, висока швидкість виконання замовлень, зручність одержання майже необмеженої інформації.

Дослідження, проведені в Німеччині, показують, що середній вік мандрівників по кіберпростору складає 29 років; 62% з них чи мають вище утворення, чи близькі до його завершення.

Вищі керівники ряду компаній продовжують вважати, що контингент користувачів глобальних мереж складають лише одні студенти й університетські професора, що у кіберпросторі займаються винятково пошуком наукової інформації і нічого не купують. Дані німецьких комерційних банків свідчать про зворотний. Так велика частина звертань до WEB-сервера найбільшого з них - Deutsche Bank - здійснюється з домашніх ПК і з місць роботи, а не з вузівських і шкільних стін.

Відмінною рисою INTERNET як нової інфраструктури маркетингу і збуту є той факт, що тут поки не діє основний принцип ринкової економіки: попит народжує пропозицію. Досвід багатьох країн свідчить, що не споживач визначає обсяг цифрових послуг. Навпроти, постачальники і виробники дійдуть висновку про необхідність стрибнути на підніжку експресу, що відходить, “INTERNET”. І це не тільки питання престижу, але і побоювання, що кращі місця на цьому перспективному ринку розхапають інші.

Не менш важливою перевагою електронних каналів є більш тісний контакт із покупцем. Інтерактивний контакт із покупцем забезпечує також більш тісну прив'язку їх до фірми. Рагнал Нільсон, директор інформаційного відділу одного з найбільших торгових будинків у ФРН Karstadt, не сумнівається в тому, що в століття глобальної електронної торгівлі уважне ставлення до покупця стане вирішальним фактором у конкурентній боротьбі, оскільки суперники будуть знаходиться на відстані одного щиглика миші.

“Населення” кіберпростору поки складається майже винятково з чоловіків (за різними оцінками, на 70-90%). У цьому зв'язку, наприклад, постачальники автомобілів знаходяться в кращому положенні в порівнянні з продавцями продуктів харчування й одягу, тому що останні вибираються в основному жінки, а вони поки ще далекі від ПК. Товар, що просувається, повинний становити інтерес для вікової категорії 18 - 40 років, оскільки саме до неї відноситься 70% “населення” кіберпростору.

Не можна, однак, випустити з уваги той факт, що стовідсоткові споживачі електронного ринку, яких у Росії і в Україні, не більше півмільйона, мають родичів і друзів , здебільшого ще що не пізнали можливостей кібернетичного світу, але є його непрямими споживачами.

Окрім цього слід згадати методи, які використовує менеджмент при розробці управлінських підходів у керуванні тим чи іншим підприємством.

Використання моделей дозволяє приймати рішення, при обґрунтуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності. Тому моделювання розглядається як найефективніший спосіб оптимізації управлінських рішень. (Модель – це відображення в схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об’єкту, який досліджується. Вона є спрощеною конктеною життєвою (управлінською) ситуацією, іншими словами в моделях певним чином відображаються реальні події, обставини тощо). А хто, як не інформаційні комп’ютерні системи можуть на сьогоднішній день повноцінно, а головне – оперативно відтворювати ті чи інші моделі, опираючись на конкретні цифри чи факти, який збирає з сьогодення віртуальний світ.

Світова практика виробила певний порядок розробки моделей. Найдоцільніше застосовувати наступний процес їх побудови:

Постановка завдання.

Формування моделі.

Перевірка моделі на достовірність.

Використання моделі.

Відновлення моделі.

В процесі перевірки, використання та відновлення моделей слід враховувати похибки, які знижують їх ефективність:

недостовірні вхідні умови (припущення);

інформаційні обмеження;

страх користувачів;

недостатня практична перевірка;

надмірно висока вартість побудови;

недостатнє врахування чинних факторів тощо.

Американський менеджмент давно використовує ЕОМ при найбільш розповсюджених способах моделювання:

Теорія ігор. Моделює вплив прийнятого рішення на конкурентів. Ця теорія найперше розроблялась військовими.

Теорія черг. Визначає оптимальне число каналів обслуговування по відношенню до потреби в них (так звана модель оптимального