У деревоподібних структурах елементи розміщуються на різних рівнях і сполучаються за допомогою адреси зв'язку. Якщо з їх допомогою можна звернутися лише до двох елементів, то такі деревоподібні структури називають бінарними. Небінарні дерева називаються загальними.

Сіткові структури даних становлять собою розширення дерева за рахунок нових адрес зв'язку.

Табличні структури даних призначені для зберігання інформації про ключові ознаки даної інформаційної сукупності.

Гібридні структури даних містять фрагменти двох різних структур. Економічна інформація має бути зафіксована зазначеним чином, Щоби можна було оперувати нею у процесах управління. Інакше це називається поданням (зображенням) інформації. Під формою подання розуміють спосіб фіксування інформації. Вибір форми подання залежить від властивостей інформації, її цільового призначення, методо-логії, техніки обробки та інших факторіє. Насамперед розрізняють форми подання усної та письмової інформації.

Для фіксування усної інформації призначені відповідні форми подання, які називаються сигналізаторами. Для письмового фіксування інфор-мації використовуються реєстратори, індикатори, графопобудовники. Реєстратори забезпечують запис точних значень інформації у вигляді неперервних величин, при цьому фіксування їх переважно лінійне; графопобудовники зображують інформацію умовно у вигляді геометричних фігур і відношень між ними.

Письмове фіксування інформації потребує наявності матеріаль-ного середовища, в якому, власне, і подається інформація. Роль такого середовища відіграють носії (засоби) відображення інформації.

Подання економічної інформації виконують по-різному, залежно від багатьох факторів, серед яких неабияке значення види інформації. Подан-ня виконується під час збирайня первинної інформації (результатів розв'язування задач та інших даних) та в процесі її обробки. Якщо для фіксування первинної інформації використовуються переважно паперові документи, то перероблена (вторинна) інформація фіксується машинним шляхом на різних носіях і засобах відображення.

2.2. Оцінка економічної інформації як об’єкта менеджменту.

При створенні інформаційних систем обробки даних оцінюють економічну інформацію на об'єкті менеджменту. Це необхідно для визначення ресурсів ІС, розрахунку потреби в управлінських кадрах, добору корисних відомостей для управлінських рішень та ін.

Адекватність інформації, тобто відповідність змісту до образу об'єкта, що відображається, може виявитися у трьох формах: синтаксичній, семантичній, прагматичній.

Синтаксична адекватність пов'язана зі сприйняттям формально-структурних характеристик відображення абстраговано від змістовних та споживчих (корисних) параметрів об'єктів. На синтаксичному рівні врахо-вується тип носія і спосіб подання інформації, швидкість її передачі та обробки, розміри кодів, надійність і точність перетворення цих кодів тощо. Семантична адекватність виражає відповідність образу, знака та об'єкта, тобто відношення інформації та джерела її виникнення. Виявляється семантична інформація при наявності єдності інформації (об'єкта) і користувача. Семантичний аспект передбачає врахування змісту інформації: на цьому рівні аналізуються ті відомості, які відображає інформація, розглядаються змістові зв'язки між кодами подання інформації. Прагматична адекватність відображає відповідність інформації до цілей управління, які реалізуються на її основі. Прагматичні властивості інформації виявляються лише при наявності єдності інформації (об'єкта), користувача і мети управління. Прагматичний аспект оцінки інформації пов'язаний із її цінністю і корисністю для прийняття ефективного управлінського рішення.

Згідно з трьома формами адекватності виконується й вимірювання інформації. Термінологічно говорять про кількість інформації і розміри даних.При синтаксичній мірі інформації розмір даних у повідомленні вимірюється кількістю символів (розрядів) узятого для цього повідомлення алфавіту. Часто інформація подається числовим кодом у тій чи іншій системі числення. Природно, що однакова кількість рядків у різних системах числення може передавати різну кількість (число) станів відображуваного об'єкта. Тому в різних системах числення один розряд має різну вагу і, відповідно, змінюється одиниця вимірювання даних. Так, у двійковій системі числення одиницею вимірювання інформації є біт (двійковий розряд), у десятковій - дит (десятковий розряд). У сучасних ЕОМ найпоширенішою одиницею вимірювання інформації є байт, який дорівнює 8-ми бітам.Визначити кількість інформації на синтаксичному рівні неможливо без розгляду поняття невизначеності стану системи (ентропія системи). Справді, отримання інформації про будь-яку систему завжди пов'язане зі зміною ступеня інформованості користувача про стан цієї системи.При семантичній мірі інформації її кількість загалом не може бути безпосередньо використана для вимірювання значення змісту, оскільки стосується знеособленої інформації, яка не відображає змістового ставлення до об'єкта.Для вимірювання значення змісту інформації (її кількості на семантич-ному рівні) найбільшого значення набула тезаурусна міра, запропоно-вана Ю.І. Шнейдером. Автор пов'язує семантичні властивості інформації, передусім, зі здатністю користувача приймати відомості, що надходять. При цьому використовується термін «тезаурус користувача». Тезаурус можна тлумачити як сукупність відомостей, що їх має система, користувач.

Якість інформації можна визначити як сукупність властивостей, що зумовлюють можливості її використання для задоволення визначених згідно з її призначенням потреб. Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність, достовірність і цінність.

Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її добору й формуванням з метою адекватного відображення заданих влас-тивостей об'єкта. Найважливішого значення тут надають правильності концепції, на базі якої сформульовано вхідне поняття; обгрунтованості добору істотних показників і зв'язків відображуваного явища; правиль-ності методики вимірювання та алгоритму формування інформації.

Змістовність інформації - це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до розміру даних, що його відтворюють. Зі збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, оскільки, щоби отримати одні й ті ж відомості, необхідно переробити менший обсяг даних.

Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників. Як неповна, тобто недостатня для прийняття правильного рішення, так і надмірна інформація