і суб'єкт діяльності у створенні та використанні інформації. Ось чому кадрова складова, по-перше, спрямована на реалізацію здібностей певного соціуму щодо створення конкретного продукту і доведення його до користувачів, по-друге, характеризується можливостями певного соціуму сприймати, ефективно переробляти інформацію, що міститься в документах, для підготовки, прийняття і виконання управлінських рішень. Ця складова підпорядкована цільовим завданням щодо формування професійних кадрів, які мають здійснити інноваційний розвиток документаційного забезпечення менеджменту.
Адекватність формування та реалізації складових науково-технічного потенціалу відносно документаційного забезпечення менеджменту, значним чином підкреслює міру важливості визначення цієї діяльності як спеціальної управлінської категорії з подальшим розробленням механізму організації і керування. Для формування організаційно-методичної бази реалізації ефективного менеджменту і документування основних процесів його функціонування, на наш погляд, необхідно створити і забезпечити:
організацію адекватного документування управління, яке базується на традиціях, правилах і нормах, що склались;
нормативно-правову регламентацію процесів реалізації основних функцій сучасного менеджменту разом з формуванням відповідних вимог у законодавстві;
уніфікацію і стандартизацію нових систем документації;
розроблення програмних засобів щодо оптимізації документопотоків, відповідно до рівнів і завдань документаційного забезпечення менеджменту;
створення багаторівневих документаційних баз даних та інформаційно-пошукових систем;
створення умов для комерціалізації процесів документаційного забезпечення менеджменту;
створення системи підготовки фахівців в сфері документаційного забезпечення менеджменту.
Цілеспрямована діяльність в напрямку реалізації цих заходів, на мою думку, дозволить у стислі строки здійснити інституалізацію документаційного забезпечення менеджменту як нової управлінської категорії і створити механізм його ефективного застосування в сучасних економічних умовах.
3.2. Сучасні технічні засоби, що використовуються для автоматизації інформаційно управлінської діяльності.
Повна інтегрована автоматизація менеджменту передбачає охоплення таких інформаційно-управлінських процесів: зв'язок, збір, збереження і доступ до необхідної інформації, аналіз інформації, підготовка тексту, підтримка індивідуальної діяльності, програмування і розв'язання спеціальних задач. Основні напрями автоматизації інформаційно-управлінської діяльності компаній наступні: автоматизація процесу обміну інформацією, включаючи “електронну пошту”. До сучасних технічних засобів автоматизації інформаційно-управлінської діяльності відносяться:
1. персональні комп'ютери, об'єднані в мережі;
2. електронні друкарські машинки;
3. текстооброблюючі системи ( проблемноорієнтованні комп'ютерні системи, що мають великі функціональні можливості);
4. копіювальні машини;
5. комунікаційні засоби, телефонна техніка;
6. засоби для автоматизації введення архівних документів і пошуку інформації (до них відносяться нетрадиційні носії інформації: магнітні диски і стрічки, мікрофільми, диски з оптичними записами);
7. засоби для обміну інформацією — “електронна пошта”;
8. відеоінформаційні системи;
9. локальні комп'ютерні мережі;
10. інтегровані мережі установ
Стрімке зростання і диференціація попиту на усі види інформації, у тому числі наукову, технічну й у більшому ступені економічну, а також підвищення вимог до змісту і форм представлення даних є серйозними стимулами розвитку ринку інформаційних і комунікаційних технологій. Саме володіння достовірною й актуальною інформацією разом з умінням ефективно застосовувати адекватні методи і засоби її збору, перетворення і передачі є основою успішної діяльності будь-яких підприємств і організацій, незалежно від їх організаційно-правової форми. Докорінні перетворення в економічному середовищі, перехід від адміністративно-командних до економічних методів керування, розвиток підприємницької діяльності і ринкових структур, а також необхідність швидкого прийняття рішень призвели до істотних змін у потоках інформації, організаційних формах і методах обробки і представлення даних. Більшість користувачів відмовилися від послуг, наданих великими обчислювальними центрами. З появою персональних комп'ютерів, зручної і компактної оргтехніки їх послуги виявилися незатребуваниими в силу ряду причин, у тому числі організаційних, технічних і економічних.
У роботі менеджера в даний час усе частіше й частіше можна зустріти предмети, що складають поняття нова інформаційна технологія. Під нею розуміється сукупність впроваджуваних у системи організаційного керування принципово нових засобів і методів обробки даних, що являють собою цілісні технологічні системи й забезпечують цілеспрямоване створення, передачу, збереження і відображення інформаційного продукту (ідей, знань) з найменшими витратами і відповідно до закономірностей того соціального середовища, де розвивається ця технологія. Перехід на нові інформаційні технології виправданий, якщо він є наслідком фундаментального переосмислення і радикального перепланування діяльності корпорації з метою різкого поліпшення критичних стосовно витрат показників - якості, обслуговування і швидкості виробничих процесів.
Висновок
Головна задача вивчення основ менеджменту, як навчальної дисципліни складається в одержані комплексу знань відносно вибору нових форм та методів управління при утворенні комплексу знань відносно цілісної, ефективної та гнучкої системи управління організації в умовах ринкової економіки, яка тільки розвивається.
Знання теоретичних основ управління дають можливість оволодіти культурою та мистецтвом керівництва колективу, включаючи вміння ставити загальні та конкретні цілі, задачі діяльності організації; розробляти стратегію управління при умові громадських, колективних, особистих інтересів, контролювати процес її реалізації.
В процесі управління відбувається делегування прав та обов’язків для організації взаємодії різних органів управління та розподіл задач, які виконуються різними працівниками.Керівники повинні передавати своїм працівникам свої права та обов’язки, інакше робота, яка вимагається не буде виконана.
Тому організація робіт – це функція, яку повинні здійснювати всі керівники незалежно від їх рангів. Хоча зміст цієї концепції складається в делегуванні прав та обов’язків для розподілу праці по горизонталі та вертикалі, однак рішення про вибір структури організації завжди приймається керівництвом вищого рангу. Керівники нижчого та середнього рангу лише допомагають йому, надаючи необхідну інформацію.
В цілому задача менеджерів - це вірний вибір тієї структури, яка краще всього відповідає цілям та задачам організації, а також впливає на неї внутрішнім та зовнішнім фактором. «Найкраща» структура - це та, котра кращим способом дозволяє організації ефективно взаємодіяти з зовнішнім оточенням, продуктивно та доцільно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників і, таким чином вдовольняти потреби клієнтів та досягати своїх цілей з високою ефективністю.
Найбільш впливовими зовнішніми факторами для організації є різні замовники, закони та впровадження державного регулювання, конкуренти та економічна ситуація, яка склалася в Україні.
Тільки оволодіння новим управлінням ім'я якому "менеджмент" можна здолати соціально-економічну кризу в Україні, а країну зробити цивілізованою.
Використана література
Список використаної літератури
1.Андрушів Б.М., Кузьмин О.Є. Основи менеджменту. – Львів., “Світ”, 95.
2. Аппенянский