Інформаційний менеджмент організації
Зміст
Вступ
Розділ 1. Менеджмент, як апарат управління організацією.
Структура управління організацією.
Загальна характеристики організацій та складові їх успіху.
Розділ 2. Роль і значення інформації в управлінській діяльності.
2.1.Структура, форми подання та відображення економічної інформації.
2.2. Оцінка економічної інформації як об’єкта менеджменту.
2.3. Елементи системи обміну інформацією.
Розділ 3. Документальне забезпечення інформаційного менеджменту: характерні ознаки і перспективи.
3.1. Документ, як об’єкт фіксування управлінської інформації.
3.2. Сучасні технічні засоби, що використовуються для автоматизації інформаційно управлінської діяльності.
Список використаної літератури.
Вступ
Вирішення актуального завдання сьогодення щодо переведення економіки держави на шлях стабільного і динамічного розвитку зумовлює внесення певних змін у механізм формування та реалізації програми комплексного документаційного забезпечення менеджменту. В сучасній економічній науці розрізняють різні види менеджменту: інноваційний, стратегічний, інвестиційний, фінансовий, виробничий тощо. Аналізуючи зміст кожного з них, слід звернути увагу на те, що загальною рисою для них є необхідність постійного забезпечення інформацією.Проте у курсовій роботі увага звертається саме на інформаційний менеджмент, як новий вид управлінської організації фірми, яке включає комплексне використання всіх видів управлінської інформації, управління персоналом, забезпечення відповідних умов праці, діяльність спрямована на пошук нових більш ефективних способів фіксації інформації.
Об’єктом дослідження у даній роботі є інформація, як важливий ресурс.
Предметом даної роботи є економічна інформація або інформація на підприємстві, яка з одного боку характеризує стан і операції, що виконуються, а з другого зв'язок із зовнішнім середовищем, а також документ, як найпоширеніша форма представлення інформації у сфері менеджменту.
До головних завдань курсової роботи належать:
дати загальне уявлення про розвиток інформаційного менеджменту,як нового виду управлінської діяльності;
розкрити сутність організації, її складові та визначення конкретних цілей у її розвитку;
проаналізувати за виконанням поставлених задач та ефективність діяльності організації;
усвідомити сутність усіх видів інформації та ефективно застосувати їх на підприємстві;
проаналізувати розвиток документа, як найпоширенішої форми представлення інформації в менеджменті.
Для найбільш ефективного керування роботою підприємства необхідно мати достатню інформацію про положення справ на підприємстві і можливість оперативного реагування на зміни ситуації. Для цього керівник підприємства та інші відповідальні роботи повинні постійно мати свіжу і достовірну інформацію. Виникає необхідність керування роботою підприємства таким чином, щоб забезпечити швидкий і надійний зв'язок між різними службовцями для їх найбільш чіткої злагодженої взаємодії.
Пропоновані сучасними умовами вимоги до систем керування можуть бути задоволені лише за допомогою сучасних засобів автоматизованого керування. Досвід показує, що в наш час для рішення цих задач не обійтися без допомоги комп’ютерної техніки, що дозволяє в найбільш зручній формі зберігати і представляти користувачам службову інформацію, що їх цікавить. Тому що, менеджмент, як наука розвивається у зв’язку із застосуванням підходів, принципів і методів, що забезпечують стійку, надійну, перспективну та ефективну роботу колективу шляхом випуску конкурентноздатного товару.
У той же час кінцевою метою менеджменту як практики ефективного управління є забезпечення прибутковості підприємства шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи управління виробництвом і розвиток техніко-технологічної бази.
Розділ 1. Менеджмент, як апарат управління організацією.
Менеджмент (англ. management - управління, завідування, організація) це управління виробництвом або комерцією; сукупність принципів, методів,форм управління, що розробляються і застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.
Сучасний менеджмент включає дві невід'ємні частини:
- теорію керівництва;
- практичні способи ефективного управління, або мистецтво управлін
Поняття "менеджмент" міцно увійшло в наше повсякденне життя і стало звичним для ділового українського життя. Причому адекватною економічною основою менеджменту є ринковий тип господарювання, здійснюваний на базі індустріальної організації виробництва або комерції. Задачами менеджменту як науки є розробка, експериментальна перевірка і застосування на практиці наукових підходів, принципів і методів, що забезпечують стійку, надійну, перспективну і ефективну роботу колективу (індивідуума) шляхом випуску конкурентноздатного товару. У той же час кінцевою метою менеджменту як практики ефективного управління є забезпечення прибутковості підприємства шляхом раціональної організації виробничого (торгового) процесу, включаючи управління виробництвом (комерцією) і розвиток техніко-технологічної бази.Виходячи з цього найважливішою задачею менеджменту є організація виробництва товарів і послуг з урахуванням попиту споживачів на основі ресурсів, що є. При цьому до задач менеджменту також відносяться:
- перехід до використання працівників, що володіють високою кваліфікацією;
- стимулювання співробітників організації шляхом створення для них відповідних умов праці і системи її сплати;
- визначення необхідних ресурсів і джерел їх забезпечення;
- розробка стратегії розвитку організації і реалізація;
- визначення конкретних цілей розвитку організації;
- постійний пошук і освоєння нових ринків;
- вироблення системи заходів для досягнення намічених цілей;
- здійснення контролю за ефективністю діяльності організації, за виконанням поставлених задач.
Задачі менеджменту безперервно ускладнюються по мірі зростання масштабів і розвитку виробництва і комерції. Виконані задачі і досягнуті намічені цілі оцінюються на ринку.У сучасному менеджменті існують різні способи рішення задач: конкретні методи рішення задач управління, моделювання управлінських процесів, інформаційне і технічне забезпечення прийняття рішень і ін.
Сучасний інформаційний менеджмент характеризують наступні положення: відмова від пріоритету класичних принципів шкіл менеджменту, згідно з якими успіх підприємства визначається передусім раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом управління на внутрішні чинники виробництва. Замість цього першорядною стає проблема гнучкості і адаптованості до постійних змін зовнішнього середовища[6;34]. Значення чинників зовнішнього середовища різко підвищується в зв'язку з ускладненням всієї системи суспільних відносин (в тому числі політичних, соціальних, економічних), що складають середовище менеджменту організації.Головні передумови успіху підприємства знаходяться у зовнішній середовищі, тобто підприємство залежить в своїй діяльності від енергії, інформації і інших ресурсів, що поступає ззовні. Щоб функціонувати,