інформації. Керіваник такого стилю, як правило, відмовляється від

послуг експертів, думок підлеглих, не вносить свої пропозиції на

обговорення. Він прагне уникнути таких ситуацій, в яких могла б

проявитися його некомпетентність. Поширені методи керівництва:

накази, розпорядження, зауваження, виговори, погрози, зняття пільг.

Зацікавлення співробітників не враховується. В спілкуванні з людьми

характерна чітка мова, недоброзичливий настрій, різкість,

нетактичність і навіть грубощі. За таким стилем керівництва

інтереси справи для нього стоять вище за інтересів людей.

V Демократичний чи колегіальний стиль характеризується прагненням

керівника до виработки рішень, розподілом повноважень та

відповідальності між керівником та підлеглим. Керівник

колегіального стилю взаємодіє на рівні “дорослий-дорослий”, який

дозволяє вільно спілкуватись, виражати власну думку. Там, де

автократ діє наказом, тиском, демократ прагне переконати, довести

доцільність рішення проблеми та користі, яку можуть отримати

робітники. Прагне використовувати рефлексивні методи управління, а

при здійсненні контролю звертає особливу увагу на кінцевий

результат. У робітників розвивається самостійність, яка сприяє

досягненню цілей фірми та керівника. Авторитет посади

підкріплюється особистим авторитетом.

V Ліберальний стиль характеризується безініціативністю, невтручанням

в процес робіт. Люди-керівники, які недостатньо компетентні, не

впевнені в міцності свого службового місця, вони непринципіальні,

питання вирішуються навіть без їх участі. У взаєминах з підлеглими

коректені та ввічливі. Позитивно реагують на критику, не вимогливі

до підлеглих та не люблять контролювати їх роботу. Надаючи

незаслуговані пільгі прагнуть закріпити власний авторитет.

Але з боку психології управління не важко побачити, що незалежно

від стилю керівництва мотивація співробітників – один з важливих

факторів збільшення продуктивності праці, покращення якості продукції.

Для кращого пояснення стилів керівництва, особливо

різноманітності думок вчених з цього приводу подамо їх у таблиці.

Персонифікуюча групировка стилей управління

|Автори |Стиль |

|Левін, Ліппіт |Автократичний |

|Уай |Демократичний, попустительський |

|Журавльов |Директивний, колегіальний, ліберальний |

|Лікерт, Кац, Мак-Коул |Орієнтований на завдання |

|Морзе, Жупльєв |Орієнтований на людей |

|Хелпін, Уінтер |Ініціюючий та погоджувальний |

|Блейк та Моутон |Піклування про виробництво, про людину |

|Хаус |Інструментальний, стимулюючий, підтримаючий |

| |участь |

|Херсі та Бланшар |Вказання завдання, підтримання участі, |

| |делегування |

|Врум та Йєтон |Автократичний, консультативний, повна участь |

|Кузьмін, Волков, |Контактний, цілепозитивний, делегуючий, |

|Емельянов |проблемоорганізований |

Характеристика стилей керівництва

|Параметри |Авторитарний |Демократичний |Ліберальний |

|взаємодії | | | |

|керівника | | | |

|–підлеглого | | | |

|Прийняття |Односібно |Радиться з |Чекає вказівок |

|рішення |вирішує питання|підлеглими |від |

| | |перед прийняттям |керівництва чи |

| | |рішення |рішення |

| | | |ради |

|Спосіб |Наказує, |Пропонує, прохає |Прохає, вмоляє |

|доведення |розпоряджається| | |

|рішення до |, | | |

|виконавця |командує | | |

|Розподіл |Бере на себе чи|Розпоряджається в |Знімає з себе |

|відповідальност| |межах повноважень |будь-яку |

|і |перекладає на | |відповідальність |

| |підлеглих | | |

|Відношення |Пригнічує |Збагачує, |Віддає ініциативу|

|до ініциативи |повністю |використовує |в |

| | |в інтересах справи|руки підлеглих |

|Відношення до |Лякається |Підбирає ділових, |Підбором кадрів |

|підбора кадрів |кваліфікованих | |не |

| | |грамотних |займається |

| |робітників, |робітників | |

| |прагне від | | |

| |них позбутися | | |

|Відношення до |Все знає – все |Постійно збагачує |Поповнює власні |

|недоліків |вміє |свою кваліфікацію,|знання |

|власних знань | |враховує |та підтримує цю |

| | |Критику |рису у |

| | | |підлеглих |

|Стиль |Тримає |Дружньо |Лякається |

|спілкування |дистанцію, |спрямований, |спілкування, |

| |нетовариський |любить спілкування|спілкується з |

| | | |підлеглими |

| | | |лише за їх |

| | | |ініциативою |

|Характер |Керується |Рівна манера |М’який, |

|відносин з |настроєм |спілкування. |підкорений |

|підлеглими | |Постійний | |

| | |самоконтроль | |

|Відношення |Прибічник |Прибічник розумної|Вимагає формальну|

|до дисципліни |формальної | | |

| |жорсткої |дисципліни, |дисципліну |

| |дисципліни |здісйнює | |

| | |диференційний | |

| | |підхід | |

| | |до людей | |

|Відношення до |Вважає |Використовує різні|Діє таким же |

|морального |покарання |види |чином |

|впливу на |основним |стимулів постійно | |

|підлеглих |методом | | |

| |стимулювання, | | |

| |надає | | |

| |перевагу | | |

| |обраним | | |

| |лише в свята | | |

2.2 Теорії “X” та “Y” МакГрегора

Автократичний лідер в управлінні авторитарний. Автократичный керівник

володіє достатньою владою, щоб нав'язувати свою волю виконавцям, і в

випадку необхідності без вагань застосовує це. Автократ навмисне апелює до

потреб більш низького рівня своїх підлеглих, виходячи з припущення, що це

той самий рівень, на якому вони оперують. Дуглас МакГрегор, відомий вчений

в області лідерства, назвав передумови автократичного керівника по

відношенню до робітників теорією «X». Згідно теорії «X»:

1. Люди з самого початку не люблять трудиться і при будь-якій можливості

уникають роботи.

2. У людей немає честолюбності, і вони намагаються позбавитися від

відповідальності, віддаючи перевагу, щоб ними керували.

3. Більше