рішення керівника, ступінь мотивації робітників досягнення цілей фірми

(задачі при проблемі), ступінь вірогідності конфлікту між підлеглими

при виборі альтернативи оцінюється ситуація "підлеглий –керівник", а

потім визначається стиль керівництва:

АІ. Ви самостійно вирішуєте проблему, приймаєте рішення з існуючої

інформації.

АІІ. Ви отримаєте інформацію від підлеглих, а потім приймаєте

рішення. Підлеглі у вас для інформації, а не для пошуку та оцінки

альтернативи.

СІ. Висуваєте проблему індивідульно окремим підлеглим окремо та

вислуховуєте ідеї, пропозиції, приймаєте рішення, яке може і не

відображати вплив підлеглих.

СІІ. Ви викладаєте проблему колективу, ідеї, пропозиції, приймаєте

рішення, яке може не відображати вплив підлеглих.

СІІІ. Ви викладаєте проблему групі, разом з нею шукаєте

альтернативу, їх рішення цінне для вас.

Список використаної літератури:

1. Обозов Н. Н.“Психология работы с людьми». К., 1990 – с.87.

2. Старобинский Э. Е. Как управлять персоналом? М., 1997. – с.

99.

3. Терещенко В. Наука керувати. Бесіди економіста.

4. Управление - это наука и искусство. М., Республика, 1992. -

с. 12.

5. Шегда А. В. “Основи менеджменту”. К., Знання, 1998. - с. 211.

6. Хміль Ф.І. “Менеджмент”. Київ “Вища школа” 1995р. С. 171.

7. М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоури. “Основы менеджмента”. Москва

– Издательство “Дело” 1997г. С. 203.

8. Щекин Г.В. “Практическая психология менеджмента”.К.:

“Україна”. – 1994г. С. 294.

9. “Менеджмент организации” учебное пособие.

10. В.В. Гончаров «В поисках совершенства управления :

Руководство для высшего управленческого персонала» т.: 1,2.