її поповнення й вдосконалення. Сюди ж нале-жить робота з авторами, та утворення каналів зворотного зв'язку (тоб-то від читачів до газети).
Джерельна мережа -- основа професійної діяльності журналіста, до неї він звертається щодня для збирання новин або перевірки справжності вже віднайдених фактів.
3. Участь у підготовці до випуску інформації; створення власних інформаційних текстів. Звернімо увагу майбутнього журналіста, що роз-починається цей етап після завершення збирання інформації, тоді, коли джерела інформації випорожнені, журналіст познайомився з усіма мож-ливими версіями подій, витлумаченнями фактів спеціалістами. Лише тоді він має право взятися за створення власного журналістського твору.
4. Аналіз власної діяльності, що може мати індивідуальний і ко-лективний характер, здійснюватися на самоті чи на різного роду "ле-тючках", нарадах. Журналіст кожну свою публікацію мусить сприйма-ти як маленьке чудо, цінувати кожне слово, що з'являється за його підписом. Нову публікацію він повинен уважно перечитати, про-аналізувати редакторські виправлення, якщо такі мали місце, ще раз за-мислитися над тим, чи всі інформаційні джерела він використав дая створення цього матеріалу, чи правильно побудував композиційно свій текст, чи всі аргументи навів для доведення своєї позиції.
5. Індивідуальна літературна творчість.
Відстоюючи право на життя в журналістиці внутрішньої інфор-мації, коментування й оцінок, необхідно все ж визнати, що душею ма-сово-інформаційної діяльності є факт, який постає як окреме явище чи їх сукупність. Він повноцінний володар не лише багатьох жанрів, але й багатьох шпальт у газетах, програм радіо й телебачення. Мільйони чи-тачів у світі щодня розгортають газету, сподіваючись дізнатися за її до-помогою про події сучасності, а не про думку з їх приводу якогось жвурналіста.
Журналіст як суб'єкт масово-інформаційної діяльності не лише збирає і ретранслює новини й повідомлення, але й узагальнює їх, аналізує, дає свій коментар. Як уже мовилося, існує думка, згідно з якою журналіст не повинен навіть братися за таку працю; його позиція, мов-ляв, нікому не цікава, читачі не потребують його коментарів. Подібне ставлення породжене не природним станом речей, не силою, а слабкістю нашої журналістики, відсутністю в ній по-стравжньому вели-ких, значущих імен, талановитих працівників пера й мікрофона. У нас навіть немає загальної національної газети, яка була б настільки впли-вовою, що не передплачувати й не читати її було б соромно кожній освіченій людині. Але як тільки в інформаційному просторі України з'являється достатньою мірою авторитетне журналістське ім'я, думкою цього журналіста зацікавлюються читачі, його точка зору на події сприймається як органічна частка його професійної діяльності, реально впливає на формування громадської думки й суспільної свідомості. Це стосується відомих журналістів: редактора газети "Вечірній Київ" Віталія Карпенка, редактора газети "Літературна Україна" Василя Плюща, ведучих популярних радіо й телепрограм Емми Бабчук, Мико-ли Вересня, Віталія Піховшика, Ольги Герасим'юк та деяких інших. Більш того, поява надалі яскравих імен на небосхилі української журналістики не може статися лише в межах ретрансляційної інформаторської діяльності, а можлива за умов аналітичної праці журналіста, висловлення ним своїх обґрунтованих і аргументованих поглядів на ак-туальні проблеми суспільного життя.
Важливою стороною журналістської творчості є редакторська діяльність. У ширшому значенні під редагуванням розуміється опрацю-вання, підготовка до друку певного тексту, рукопису, виправлення йо-го відповідно до запитів видання, скорочення матеріалу при потребі, його композиційна перебудова, тобто будь-яка робота над поліпшен-ням тексту. У цьому розумінні редактором бував кожен журналіст, оскільки він готував до друку рукописи свої та інших авторів.
Дуже важливо, коли до аудиторії надходить достовірна інформація. Я не читаю «Жовтої преси», в моєму розуміння видання, яке публікує тільки плітки та завідомо дезінформацію, втрачає свій рейтинг. Я вважаю, що престиж газети, журналу, радіо, ТБ тщо залежить від подачі достовірної інформації своїй аудиторії, ретельно опрацьованной та перевіреной.
Ми вивчили журналістику, як інформаційний простір, сучасну систему ЗМІ, як повинен працювати журналіст, щоб до читача, слухача чи глядача надходила тільки достовірна інформація і що витікає з того, якщо інформація перетворюється в дезінформацію, чому відбувається скривлення інформаційного простору.
Мета роботи була досягнута, виконана практична робота.
Додаток 1
Некоторые эксклюзивы CNN Lee Sangchl. Algan Ese. Flournoy Don. CNN World Report. A Five Year Content Analysis. Onio University. [Elektronic Resourse].-1999.-Access: oak.cats.ohiou.edu
Дата
Событие
1
2
Январь 1986
Катастрофа космического шаттла «Челленджер» в прямом эфире
Апрель 1986
Военная операция США в Латвии: бомбардировки
1989
Студенческая демонстрация в Пекине на площади Тяньаньмэнь, обернувшаяся кровопролитием
Январь 1991
«Буря в пустыне» - прямые репортажи CNN из Багдада во время войны в Персидском заливе
Август 1991
Путч в Москве. Эксклюзивные интервью с Михаилом Горбачевым и Борисом Ельциным, с шефом КГБ Игорем Бакатиным
Сентябрь 1993
Заключение мирного договора между Палестиной и Израилем
Октябрь 1993
Освещение политической пепетряски в Москве
Январь 1994
Выборы в ЮАР: для освещения CNN открывает новое бюро в Йоханнесбурге
Июль 1994
CNN становится единственной западной телекомпанией в Северной Корее во время визита бывшего президента США Дж. Картера
Сентябрь 1994
Военная операция США на Гаити
Октябрь 1994
Лари Кинг устраивает дебаты между лидером Шинн Фейн Джерри Адамсом и членом Юнионистской партии Ольстера Кеном Макгиннисом
1991-1994
Освещение событий в Боснии
Январь 1995
Землетрясение в Кобе. CNN - единственная телекомпания неяпонская, получившая право освещать землетрясение самое сильное в этой стране за 72 года
1994-1995
Репортажи о политическом перевороте и нарушении прав человека в Руанде
1996
Освещение выборов в России
1998
Военная операция «Лиса в пустыне» в Ираке
2000
Выборы президентов США и России
2001
Теракты в США
Додаток 2
СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА
ПАМФЛЕТ (англ. pamjiet від гр. pan -- усе, phlego --* палю) -- один з найголовніших жанрів соціальної критики, злободенний гостросапіиричниіі твір, викривальний пафос якого спрямований на нещадне осміяння суспіль-на шкідливих явищ, організацій і відомих осіб. У памфлетах широко