функціонування даної системи.
Дія запропонованого механізму регулювання товарообігу заключається в тому, що розроблена система здатна до постійного відтворення з ціллю досягнення задоволення попитів споживчого середовища.
1.2. Стратегія планування та його роль у досягненні мети підприємства
Стратегія планування – це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функцій організації, мотивації і контролю орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації. Можна відзначити, що стратегічне планування стає усе більш актуальним для українських підприємств, що вступають у жорстоку конкуренцію як між собою так і з іноземними корпораціями.
Планування – це процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Воно об’єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно і швидко вирішувати різноманітні завдання управління. Принципи і види планування графічно показано на рисунках 5 і 6.
Завдання планування діяльності підприємства:
підвищення контрольованої частки ринку;
передбачення вимог споживача;
випуск продукції більш високої якості;
забеспечення узгоджених термінів постачань;
установлення рівня цін з урахуванням умов конкуренції;
підтримка репутації фірми в споживачів.
Завдання планування визначаються кожною фірмою самостійно в залежності від діяльності, якою вона займається. Загалом, завдання стратегічного планування будь-якої фірми зводяться до наступного:
Планування зростання прибутку.
Планування витрат підприємства, і, як наслідок, їх зменшення.
Збільшення долі ринку, збільшення долі продаж.
Поліпшення соціальної політики фірми.
Рис.5 . Принципи планування.
Система планів – це сукупність конкретних завдань по цілеспрямованому економічному управлінню, що забезпечує пропорційний і ефективний розвиток підприємства.
Рис.6. Види планів.
Процес стратегічного планування складається із семи взаємозалежних етапів (як показано на рис. 7.); здійснюється спільно керівництвом фірми і співробітниками маркетингових служб.
Рис.7. Етапи стратегічного планування.
Стратегічні господарські підрозділи – самостійні відділення або підрозділи, відповідальні за асортиментну групу, або якийсь товарний відділ у рамках організації з концентрацією на конкретному ринку і керуючим, наділеним повною відповідальністю за об’єднання усіх функцій у стратегію.
Кожний стратегічний господарський підрозділ в організації повинен установлювати власні цілі маркетингової діяльності. Вони звичайно визначаються як у кількісних показниках, так і в якісних поняттях.
Ситуаційний аналіз – визначення маркетингових можливостей і проблем, із якими вона може зіткнутися.
Стратегія маркетингу – визначення того, як потрібно застосовувати структуру маркетингу, щоб залучити і задовольнити цільові ринки і досягти цілей організації. У рішеннях про структуру маркетингу головне – планування продукції, збут, просування і ціна.
Спостереження за результатами включає порівняння планових показників із реальними досягненнями протягом визначеного періоду часу.
Для цього можна використовувати бюджети, тимчасові графіки, дані збуту й аналіз витрат. Якщо реальне функціонування відстає від планів, то необхідно застосовувати відповідні міри після того, як будуть визначені галузі, у яких виникають проблеми.
У деяких випадках плани доводиться переглядати через вплив неконтрольованих перемінних на збут і витрати. Деякі далекоглядні компанії розробляються такі плани, що заздалегідь визначають, що потрібно робити у випадку несприятливих обставин. В таблиці 5 перераховані види стратегічних планів.
Етапи планування:
аналіз стратегічних проблем;
прогноз майбутніх результатів діяльності і визначення завдань;
вибір оптимального варіанта розвитку;
виконання складених планів, розробка планів, що забезпечують удосконалення методів і процедур, мобілізація людських і фінансових ресурсів фірми.
Самий процес планування проходить в 4 етапи:
розробка загальних цілей;
визначення конкретних, деталізованих цілей та завдань, порівняно на короткий період часу (2, 5, 10 років);
визначення шляхів і засобів їхнього досягнення;
контроль за досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників із фактичними.
Таблиця 5 Характеристика видів планів.
Ознака класифікації | Види планів
Стратегічний | Тактичний | Оперативний
1. За періодом планування | 2-5 років | 1 рік | До 3-х років
2. За головною метою розробки | Відображає конкретизацію стратегічних цілей діяльності підприємства | Відображає завдання тактичної політики | Забеспечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань
3. За передумовами розробки | Прогноз розвитку ринку і оцінка свого економічного потенціалу | Стратегічні цілі і прогноз кон’юктури ринку | Тактичні цілі і оцінка конкретних задач на споживчому ринку
4. За системою показників, що формуються | Обмежене коло найважливіших показ-ників | Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства | Детальна система показників
5. За методичною основою розробки плану | Екстраполяційне прогнозування, експертні оцінки і багатоваріантні розрахунки | Система основних методів планування (в основному економічно-статистичні і технікоекономічні розрахунки | Конкурентні методики розрахунку і діючі нормативно-інструктивні матеріали
Планування завжди орієнтується на дані минулого, але прагне визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. Тому надійність планування залежить від точності фактичних показників минулого.
Сучасний темп зміни і збільшення знань є настільки великим, що стратегічне планування являється єдиним засобом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий термін. Стратегічне планування дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільше підхожі шляхи дій. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обгрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості підприємства або про зовнішню ситуацію. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної цілі усередині організації.
Метод планування – це сукупність прийомів і способів вивчення економічних процесів і розробки планових завдань стратегії підприємства. Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів, класифікація яких відображена в таблиці 6.
Ресурсний метод планування базується на врахуванні ринкових умов господарювання