Нарешті Закон визначає, що метою діяльності підприємства є одержання прибутку (доходу). Це відрізняє підприємство від інших некомерційних організацій, які не визначають основною мстою своєї діяльності прибуток, наприклад, споживчі кооперативи, суспільні і релігійні організації, благодійні фонди тощо.

Як уже відмічалось, підприємство є основною ланкою народного господарства. Визначення "основна ланка" відмежовує підприємство, з одного боку, від інших організаційних форм економічної діяльності (домашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств, тіньових структур), з іншого боку, від суб'єктів господарського права, які не належать до основної ланки (органи управління економікою, фінансові посередники).

Кожне підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, товарну марку у вигляді терміна, малюнка або їх комбінації. Використання товарної марки забезпечує правовий захист, сприяє створенню відповідного іміджу, рекламі підприємства.

Підприємство створюється згідно з рішенням підприємств-засновників або за рішенням трудового колективу. Підприємство може бути створене внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України, а також шляхом виділення із складу діючих підприємств чи організацій одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника або уповноваженого ним органу.

Державна реєстрація створеного підприємства здійснюється згідно з "Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" у відповідному виконавчому комітеті ради народних депутатів або державній адміністрації за місцем розташування підприємства. Для цього в органи місцевої влади подаються заява, рішення засновника про створення підприємств, статут, документ що засвідчує сплату реєстраційного збору та інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України. Дані про державну реєстрацію повідомляються міністерствам фінансів і статистики, а підприємство включається до державного реєстру України від дня його реєстрації. Перереєстрація підприємства здійснюється у такому ж порядку, як і реєстрація.

Підприємство діє на основі статуту, затвердженого власником (власниками) майни. У статуті визначаються власник, найменування і місцезнаходження підприємства, предмет та мета його діяльності, органи управління, порядок їх формування, компетенція і повноваження трудового колективу та його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації й припинення існування. У найменування підприємства входять його назва (завод, фабрика, майстерня та ін.) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне, акціонерне товариство тощо). До статуту можуть включатися положення, пов’язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини (колективні підприємства, кооперативи); про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про товарний знак тощо. У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та ін.).

Для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи власник (власники), уповноважений ним (ними) орган чи особа подають до органу державної реєстрації такі документи:

рішення власника або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Таким рішенням за наявності двох і більше власників (або уповноважених ними органів) є засновницький договір, а також протокол установчих зборів у випадках, передбачених законом;

статут (якщо це передбачено законодавством щодо створюваної організаційно-правової форми господарювання). Установчі документи подаються до органу державної реєстрації у трьох примірниках (з них два оригінали). Вони не повинні містити положень, що суперечать законодавству, відповідальність за що несе заявник. У разі коли власником (власниками) суб’єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом;

реєстраційна картка, заповнена у трьох примірниках (крім ідентифікаційного коду) і підписана заявником, яка водночас слугує заявою про державну реєстрацію;

документ, який підтверджує внесення плати за реєстрацію (копію платіжного доручення або оригінал квитанції);

довідку банківської установи, що свідчить про внесення до статутного фонду суб’єкта частки, передбаченої законодавством;

якщо місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності обрано не місце проживання одного із засновників, а інша адреса, додатково додається договір, що передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користування майна, про спільну діяльність, установчий договір тощо);

якщо засновником (або одним із засновників) є юридична особа, додатково додається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Якщо ця юридична особа – нерезидент, то подається документ, що свідчить про реєстрацію її в державі місцезнаходження. Цей документ повинен бути засвідчений у країні видачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі. Також цей документ може бути засвідчений в посольстві держави в Україні та легалізований в МЗС.

Для відкриття розрахункового рахунку в банку, слід подати в цю установу заяву про відкриття рахунку, статут підприємства та зразки підписів директора підприємства та головного бухгалтера для перевірки достовірності документів.

Приступаючи до утворення підприємства, підприємець чи група підприємців повинні мати перед собою чітку і ясну (зрозумілу) ідею. Ця ідея повинна бути підкріплена системою постійного одержання замовлень на свою продукцію або послуги. Передбачений обсяг випуску продукції або надання послуг повинен бути забезпечений усіма необхідними матеріальними ресурсами. Крім того, починаючи нову справу, необхідно подумати про можливості постійного поповнення свого капіталу. Всі ці питання повинні бути конкретно відображені в основному документі – підприємницькому бізнес-плані.

Проте потрібно пам’ятати і про конкуренцію. Адже, конкуренція є однією з рушійних сил розвитку економічної системи, підприємництва, складовою частиною економічного механізму функціонування підприємства.

Конкуренція як економічна категорія – між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг з метою привласнення найбільших прибутків.

Конкуренція -