прдажу і територіально розміщуються неподалік від підприємств та організацій споживачів.
Для того щоб нам визначити потребу на річну програму потрібно на одиницю виробу помножити на обсяг виробництва в натуральному вираженні. А вартість ми знаходимо добутком потреби на річну програму і ціну за одиницю.
Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з них є матеріаломісткість.
Розрізняють абсолютну, питому (відносну) та загальну матеріаломісткість.
Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на фізичну одиницю виготовленої продукції.
Питома матеріаломісткість - це витрати основних видів сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.
Загална матеріаломісткість (Мм) відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції. Її можна обчислити:
Мм = Мз/Qв (4.1)
Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача (Мв):
Мв = Qв/Мз (4.2)
Матеріалорентабельність визначають за формулою:
Мр = Пр/Мз (4.3)
Таблиця 4.1
Розрахунок потреби матеріальних ресурсів на виготовлення 1-го виробу
Найменування елементів виробу | Кількість на 1 виріб | Розміри, мм | Площа, м2 | Об’єм , м3
Довжина | Ширина | Товщина | На 1-цю | На виріб | На 1-цю | На виріб
Поперечний
брусок |
2 |
730 |
100 |
20 |
0,073 |
0,146 |
0,00146 |
0,00292
Повздовжний
брусок |
2 |
410 |
100 |
20 |
0,041 |
0,082 |
0,00082 |
0,00164
Вертикальний
брусок |
4 |
750 |
50 |
50 |
0,0375 |
0,15 |
0,00188 |
0,0075
Плита |
1 |
600 |
950 |
20 |
0,57 |
0,57 |
0,01140 |
0,0114
Всього |
9 |
0,7215 |
0,948 |
0,0156 |
0,02346
Таблиця 4.2
Розрахунок потреби матеріальних ресурсів на річний обсяг виробництва.
Річна програма -30153 шт
Найменування
матеріальних
затрат
1 | Один.
вимеру
2 | На 1-цю
виробу
3 | На річну
програму
4 | Ціна за
1 од., грн
5 | Вартість
витрат,
грн.
6
Дерев"яні ел. | м3 | 0,01206 | 363,6 | 240,00 | 87274,73
Плита | м3 | 0,0114 | 343,7 | 320,00 | 109998,14
Металічні вироби | кг | 0,1 | 3015,3 | 9,00 | 27137,70
Шурупи,цвяхи | шт | 30 | 904590,0 | 0,18 | 162826,20
Лаки-фарби | кг | 0,5 | 15076,5 | 30,00 | 452295,00
Разом | 839531,78
Витрати на
сировину на
1 виріб |
27,84
Таблиця 4.3
Розрахунок поставки матеріальних ресурсів з помісячною розбивкою
Найменування
матеріалів
1 | залишок
на початок
року
2 | Потреба
на річну
програму
3 | Залишок
на кінець
року
4 | Річна
потреба
5 | Середьо-
місячна
потреба
6
Дерев.елементи | 14,5 | 363,6 | 29,0 | 378,1 | 32
Плита, м3 | 6,8 | 343,7 | 24,6 | 361,5 | 30
Метал.вироби | 180,2 | 3015,3 | 300,3 | 3135,4 | 261
Шурупи,цвяхи | 72064,5 | 904590,0 | 79271,0 | 911796,5 | 75983
Лаки-фарби | 1801,6 | 15076,5 | 1441,3 | 14716,2 | 1226
Примітка.
Залишки становлять на початок року : |
на кінець року(по нормативу)
Деревяні елементи |
10 |
днів |
20 |
днів
Плита |
5 | днів |
18 | днів
Металічні вироби | 15 | днів | 25 | днів
Шурупи, цвяхи | 20 | днів | 22 | днів
Лаки,фарби | 30 | днів | 24 | днів
Таблиця 4.4
Показники використання матеріальних ресурсів
Показники |
Позначення | Од.
виміру | Числове
значення | Алгоритм
розрахунків
1 | 2 | 3 | 4 | 5
1.Обсяг виробництва |
Qв |
шт | 30153 | Табл. 2.1, р.7
тис.грн. | 3568,0 | Табл. 2.1, р.8
2.Матеріальні
витрати | МЗ |
тис.грн. |
839,53 |
Табл. 4.2
3.Матеріаловіддача |
Мв |
грн.ТП
грн.МЗ | 4,25 |
Qв/МЗ
4.Матеріаломісткість |
Мм |
грн.МЗ
грн.ТП | 0,24 |
МЗ/Qв
5.Сума прибутку | Пр | тис.грн. | 606,56 | Таб.3.1,р.24
6.Матеріалорентабельність |
Мр |
грн.Пр
грн.МЗ | 0,17 |
Пр/Qв
Розділ 5.Персонал підприємства, продуктивність праці, організація і оплата праці
Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.
Окрім постійних працівників, у діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту).
З огляду на те, що багато підприємств поза основною діяльністю виконують функції, які не відповідають головному їхньому призначенню, усіх працівників підрозділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Зокрема у промисловості до першої групи – промислово-виробничого персоналу – відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони – тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять працівники структур, які хоч і перебувають на балансі підприємства, але не зв’язані безпосередньо з процесами промислового виробництва: житлово-комунальне господарство, дитячі садки та ясла, амбулаторії, навчальні заклади тощо.
Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал підприємства поділяється здебільшого на чотири категорії: керівники, службовці, спеціалісти, робітники.
Керівники – це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів. До них належать директори (генеральні директори), начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники перелічених керівників.
Спеціалістами - вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо.
До службовців належать працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема – діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти тощо.
Робітники – це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до складу робітників включають двірників, прибиральниць, охоронців, кур'єрів, гардеробників.
В аналітичних цілях усіх робітників можна поділити на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних - тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автоматизації чіткі межі між основними та допоміжними робітниками зникають, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає.
Розрахунок чисельності на