Мале підприємництво: організація і проблеми становлення

І. Мале підприємництво в народногосподарському

комплексі України.

Питання розвитку малого підприємництва займає особливе місце в комплексі проблем, що постають перед економікою України на шляху формування і налагодження механізму ефективного функціонування ринкових відносин.

По-перше, виходячи насамперед з того, яку питому вагу в обсязі виробництва мале підприємництво займає в розвинутих країнах, ми схильні вважати цей вид діяльності чи не найголовнішим (і найважливішим) індикатором стану і динаміки розвитку ринкових відносин. Не випадково, якщо задатися питанням прослідкувати еволюцію публікацій у вітчизняній пресі на дану тематику, то з кожним наступним періодом приходить все глибше усвідомлення всієї складності, багатогранності й взаємозалежності проблем переходу до ринкових відносин, навіть абстрагуючись, у відомому розумінні, від тієї спадщини, яка дісталася нам від колишнього СРСР в усіх сферах життя.

По-друге, якщо в країнах з ринковою економікою процес становлення малого підприємництва проходив в умовах відповідної адекватної, скажемо навіть, природної реакції його безпосередніх суб’єктів на насущні проблеми власне життя, в основі якої лежали насамперед матеріальні мотиви, то в Україні цей процес йде “зверху”, шляхом прийняття законодавчих та нормативних документів. У зв’язку з цим не можна не погодитись з Т.С.Смовженко, яка вважає, що нам “потрібна нова ідеологія управління процесами розвитку підприємництва.., притаманна ринковій системі господарювання, в якій функції і завдання держави повинні зміститись із переважно адміністративно-командних позицій на обслуговуючі, основний зміст яких полягає у створенні умов, необхідних для ефективного розвитку підприємницького сектора економіки в інтересах держави і суспільства в цілому”[27, с.66]. Але на наш погляд, вихідною передумовою переходу до нових форм управління, в т.ч. і в малому підприємництві, є докорінна зміна форми власності на основні засоби виробництва. По суті, без кардинальних зрушень в приватизаційних процесах кількість прийнятих законодавчих та нормативних актів стосовно малого підприємництва (як, втім, і будь-якої іншої сторони функціонування економіки, наприклад, сільського господарства), може зростати, в принципі, до безконечності, нівелюючись, в кінцевому підсумку, до регламентації чи не щоденних наших питань.

По-третє, мале підприємництво є органічною складовою частиною народногосподарського комплексу України, чи не визначальною рисою якого є взаємозв’язок і взаємозалежність всіх його складових. Але, як свідчить практичний досвід, при прийнятті тих чи інших рішень від цього досить таки часто абстрагуються. Взяти хоча б такий приклад. Існуючий на сьогоднішній день порядок оподаткування малих підприємств шляхом застосування єдиного податку більш-менш відповідає як інтересам держави, так і, в певній мірі, стимулює розвиток підприємницької діяльності в Україні. Але в сьогоднішніх умовах дедалі актуальнішим стає питання проведення пенсійної реформи, в зв’язку з чим при формуванні Пенсійного фонду передбачається внесення суттєвих змін в його порядок. А це, в свою чергу, неодмінно приведе до змін у відносинах підприємницьких структур з державою, оскільки питома вага надходжень до вказаного фонду із податку на малі підприємства досить-таки значна. У вітчизняній пресі вже можна зустріти різноманітні прогнози, часто-густо песимістичні, стосовно подальших перспектив розвитку малого підприємництва.

Ми зупинилися лише на найбільш важливих, на наш погляд, аспектах становлення і функціонування малого підприємництва в Україні. Не менш важливим видається і питання тієї ролі, яку відіграє цей вид діяльності в житті нашої країни. На перший план, зокрема, виступає соціальний його аспект. Не є таємницею, що реформування економіки супроводжується суттєвим підвищенням рівня безробіття серед всіх верств населення, падінням, виникненням значної заборгованості по виплаті заробітної плати, виїздом громадян у пошуках засобів для існування за межі України і т.д. В цих умовах роль малого підприємництва надзвичайно важлива. Хоча б з таких причин. В малих підприємствах легше розкритися всім можливостям співробітників, що має далеко не останнє значення насамперед для молоді, тут, як правило, не існує якихось штучних бер’єрів на шляху зростання заробітної плати, що, в свою чергу, служить процесу формування активного середнього класу в нашому суспільстві, ослабленню майнової диференціації, створенню передумов для розширення соціальної бази економічних реформ і т.д.

Більш конкретну картину нашого сьогодення дають результати проведеного автором статті аналізу розвитку малого підприємництва в Івано-Франківській області за останні чотири роки.

Таблиця 1.

Місце малого підприємництва в економіці Прикарпаття

Показники | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р.

Питома вага МП в об’ємі виробництва

(робіт, послуг):

- промисловості |

7,0 |

7,6 |

7,7 |

7,9

- сільського господарства | 11,7 | 14,7 | 15,8 | 17,1

- будівництва | 25,8 | 30,8 | 31,9 | 32,2

- торгівлі | 45,0 | 31,3 | 31,2 | 27,7

- інших галузей | 27,6 | 29,3 | 32,9 | 36,2

В цілому по народному господарстві краю |

13,8 |

14,6 |

14,9 |

16,3

Динаміка розвитку малого підприємництва на Прикарпатті за останні 4 роки характеризується рядом особливостей. Так, наприклад, якщо в структурі виробництва області провідне місце займає промисловість (53,6 – 62,4 %), то питома вага МП в цій сфері коливається в межах 21 – 30,4 %. Дуже важливою є тенденція зростання обсягу виробництва МП в сільському господарстві, що пов’язанао насамперед з розвитком фермерських господарств. Аналогічна картина спостерігається і в будівництві. В той же час в торгівлі має місце стійка тенденція до зниження питомої ваги як в цілому по виробництву в області, так і серед МП. Більш детальна інформація представлена в таблиці.

Таблиця 2

Структура виробництва на Прикарпатті (%)

Показники | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р.

Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг), всього