Основний засіб, який придбано за грошові кошти або споруджено підрядним способом, зараховують на баланс за його первісною вартістю (історичною собівартістю), а справедлива оцінка застосовується під час переоцінки такого основного засобу власними силами, при отриманні основного засобу безплатно або як внеску до статутного фонду, а також при здійсненні бартерних операцій з основними засобами.

Оцінка основного засобу, споруджуваного власними силами (господарським способом), здійснюється із застосуванням історичної собівартості. При цьому первісна вартість охоплює прямі й накладні витрати, пов’язані з таким спорудженням. До первісної вартості такого об’єкта не включають понаднормативні відходи, понаднормативні витрати на оплату праці та відсотки за кредит, залучений для такого спорудження. При цьому історична собівартість цього основаного засобу не повинна перевищувати його справедливої оцінки.

Додану різницю між історичною та справедливою вартістю відносять до витрат підприємства і відображають у звіті про фінансові результати.

Згідно з П(С)БО7 існує різновид основних засобів, які потребують тривалого часу для підготовки їх до використання за призначенням або реалізації. Такі об’єкти належать до кваліфікованих активів. Кваліфікованими активами є будівлі та споруди, що зводяться на замовлення спеціалізованими підприємствами. При формуванні собівартості кваліфікованих активів витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для виготовлення кваліфікованих активів, включають до їхньої первісної вартості.

Головними завданнями обліку основних засобів є:

правильне і своєчасне документальне оформлення та відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього приміщення і вибуття об’єктів основних засобів;

контроль за їхньою наявністю та збереженням у місцях експлуатації;

своєчасне й точне обчислення зношення (амортизації) основних засобів і правильне відображення його в обліку;

визначення витрат на ремонт, а також контроль за раціональним використанням коштів, виділених з цією метою;

виявлення об’єктів, які не використовуються;

контроль за ефективністю використання, пошуки резервів підвищення ефективності роботи машин, обладнання та ін.;

отримання документально обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження;

оперативне забезпечення керівництва підприємства необхідною інформацією про стан основних засобів через автоматизацію обліково-обчислювальних робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки.

Правильність обліку та контроль за його веденням на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову політику; який в обов’язковому порядку повинен містити розділ про облік основних засобів. (рис. 12.)

Рис. 1.2 Основні положення з обліку ОЗ, що наводяться в наказі про облікову політику.