Межі між окремими формами мультиплікаційної ефективності є досить умовними, рухливими та відносними. Діалектичний взає-мозв'язок цих форм полягає в тім, що всі вони разом формують загальний інтегральний ефект від практичної реалізації того чи того управлінського рішення.*

Синергічна ефективність (від гр. synergos — діючий спільно) виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи тих інно-вацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства (організації) методологічно пов'язаний передовсім з визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.

Критерій—це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відпо-відно до якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності. Правильно сформульований критерій має якнайповніше характери-зувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяль-ності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) — трудових, матеріальних і фінансових—досягати максимально мож-ливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходя-чи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності ви-робництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст крите-рію відображаються в конкретних показниках ефективності вироб-ничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання. Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних принципів, а саме:*

забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;*

відображення ефективності використання всіх видів застосо-вуваних ресурсів;*

можливості застосування показників ефективності до управ-ління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);*

виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання, ефективності виробництва (діяльності).

Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведе-ними основними варто використовувати також і специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо. Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво і збут виробів (рівень собівартості).

Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси вклю-чаються у вигляді оплати праці, амортизаційних відра-хувань. До важливих узагальнюючих показників ефективності вироб-ництва (діяльності) належить також частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигіднішим економічно й соціально є не екстенсивний (через збільшення застосовуваних ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок ліпшого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.

Народногосподарський ефект використання одиниці продукції як узагальнюючий показник ефективності того чи того виробниц-тва обчислюється як приріст чистого прибутку (доходу), тобто як приріст загального ефекту (збільшення прибутку внаслідок зростання обсягу виробництва і продуктивності праці, економії експ-луатаційних витрат та інвестиційних ресурсів тощо) за відраху-ванням вартості придбаної (купленої) продукції виробничо-технічного призначення.

3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства

Фінансово-економічний стан підприємства (організації) характеризується ступенем його (її) прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями.

равильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінан-сово-економічного стану підприємства (організації) за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його (її) керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан підприємства (організації) цікавить і його (її) конкурентів, але вже в іншому аспекті — нега-тивному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства (організації необхідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс – підсумковий сиснтетичний документ про склад засобів діяльності підприємства (організації) та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року).

В активі балансу підприємства за новою формою виділені такі три розділи:

І. Необоротні активи: * Нематеріальні активи * Незаверше-не будівництво * Основні засоби * Довгострокові фінансові інвестиції);

ІІ. Оборотні активи: * Виробничі запаси * Незвершене виробництво * Готова продукція * Дебіторська заборгованість * Поточні фінансові інвестиції, * Грошові кошти та їхні еквіваленти;

ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу підприємства за новою формою складається з п'яти виокремлених розділів:

І. Власний капітал (* Статутний капітал * Пайовий капітал резервний капітал * Нерозподілений прибуток);

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів (* Забезпечення виплат персоналу * Інші забезпечення * Цільове фінансування);

ІІІ. Довгострокові зобов'язання (* Довгострокові кредити банків Відстрочені податкові зобов'язання * Інші довгострокові зо-бов'язання);

ІV. Поточні зобов'язання (* Короткострокові кредити банків * Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями * Векселі видані * Кредиторська заборгованість * Інші поточні зобов’язання);

V. Доходи майбутніх періодів.

Співвідношення між окремими групами активів і пасивів ба-лансу мають важливе економічне значення та використовуються для оцінки й діагностики фінансового стану підприємства.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства на фіксова-ну дату здійснюється напідставі аналізу офіційних документів—звітів про: фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал і системи розрахункових показників.

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками — прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показ-ником рентабельності.

Рентабельність — це відносний показник ефективності робо-ти підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відно-шення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресур-си (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рента-бельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рівень економічної та соціальної ефективності виробництва (діяльності) залежить від