ета як основний фактор ефективного освітнього менеджменту

Проблеми освітнього мене-джменту. Розглядаються: 1) питання цілез'ясування, 2) формування цілей в управлінні, 3) види цілей, їх постановка, 4) співвідношення необхідності до-сягнення цілі і можливість її досягнення, 5) параметри цілей, 6) конкретність і вимірювальність цілей, 7) взаємозв'язок рівнів управління та ступенів абстракції цілей в освіті тощо.

Психологія діяльності навчання, психологічні аспекти управління навчан-ням дають змогу стверджувати, що ціль є першоосновою в освіті. Теорія менеджменту не виділяє цілез'ясування як окрему функцію управління, хоч і вважається, що "першим і, можливо, найістотнішим рішенням при плануванні є вибір цілей організацій" [9, с.262]. Отож можна погодитися з думкою: мета — один із головних факторів, що визначають ефективність освітнього менеджменту. Ціль — майбутній стан предмета, якого маємо досягти або до якого прагнемо. Остання ґрунтується на гіпотезах, припущеннях; передбачає зміст, властивості, параметри результату, якого ще не отримано; визначає метод і характер дій, вчинків, пове-дінки людини взагалі, а також те, чому людина має підкорити свою волю; пород-жується індивідуальними або суспільними потребами (біологічними, захисту, успі-ху, влади, самоствердження, самовдосконалення тощо) людини або соціальної системи.

; Особливої ваги поняття "мета" набуває в управлінні багаторівневими систе-мами, оскільки є майже аксіомою: цілі вищих рівнів управління формулюються на-

. багато ширше, ніж нижчих.

Нижчі цілі виробляються для реалізації вищих. Формулювання цілей в управлінні

. багаторівневими системами ускладнюється, коли справа стосується некомерцій-

, них організацій. На цьому наголошують фахівці в галузі менеджменту: "Незважаю-

! чи на ці труднощі, некомерційна організація повинна сформулювати відповідну, орієнтовану на клієнта місію для себе самої" [9, с.265]. Отже, постає питання щодо формулювання цілей у системі освіти.

} Закон України "Про освіту" [1] визначає, що освіта— це основа інтелектуаль-ного, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства і держави. Мета освіти: всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства (тут і далі —виділення наші); розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей; виховання високих моральних якостей; формування

' громадян, здатних до свідомого суспільного вибору; збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу; підвищення ос-вітнього рівня народу; забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.——

- - - *—- -—— - —— - —— —— у І——1-|——щ—- ——* * * * щ ^ |^

Ці завдання мають вирішувати центральний орган управління освітою ^ Міністерство освіти, регіональні, місцеві органи державного управління та навчаль, но-виховні заклади за освітніми рівнями.

Наприклад, цілі загальної середньої освіти визначає ст. 35 п.1 Закону "Прд освіту", в якій ідеться про всебічний розвиток дитини.., трудову підготовку, про-фесійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння ... обсягу знань.., екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Цілі вищої освіти (ст.42І—

це забезпечення різних рівнів підготовки, здобуття громадянами освітньо-ква-ліфікаційних рівнів.., удосконалення ... підготовки, перепідготовка та підвищен. ня кваліфікації.

Цілі, визначені Законом, мають уточнюватися в наступних нормативних актах зокрема в постановах Кабінету Міністрів України щодо положень про певний зак лад освіти. Головні завдання середнього загальноосвітнього навчально-виховнощ закладу: виховання ... здорового покоління; створення умов для здобуття освіти на рівні державних стандартів; розвиток ... здібностей.., потреби І вміння само-вдосконалення; формування ... позиції.., ... гідності, ... готовності до трудової діяль-ності, відповідальність за свої дії. Завданнями вищого закладу освіти є:провад-ження освітньої діяльності.., забезпечення умов.., формування ... особистості; виховання ... покоління громадян; формування ... позиції, патріотизму.., гідності .., готовності.., відповідальності.., забезпечення високих етичних норм.., забез-печення ... набуття знань.., підготовка до професійної діяльності; забезпечення виконання умов.., проведення ... досліджень..; підготовка молоді.., інформуван-ня абітурієнтів..; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницька діяльність.

Більшість цих визначень не репрезентують мету (якщо її розуміти як кінцевий бажаний результат), а характеризують процеси: розвиток, виховання, формування підвищення, забезпечення, засвоєння, удосконалення тощо.

То що ж визначено законодавчими та нормативними актами про освіту? Щоіі відповісти на це запитання, скористаємося поняттям видів цілей у теорії менедж-менту [9] та управління навчанням [12]:

а) місія — причина існування організації, найзагальніша її мета; зазвичай, місія—

це потреби суспільства, що реалізуються організаціями та людьми;

б) ідеал — результат, до якого завжди прагнуть;

в) загальна ціль — майбутній стан предмета діяльності в умовах та часі, які не е постійними і можуть змінюватися в певних межах;

г) конкретна ціль — завдання, яке розглядається як конкретний кінцевий ста* предмета, реально досяжний у визначений час та за певних умов, результа діяльності.

Погодившись з думкою, що причиною існування певної організації є потребі забезпечити відповідний процес діяльності, дійдемо висновку: місія як найзагаль ніша мета організації, системи управління має формулюватися в термінах, що опи сують процес. Отже, проаналізовані законодавчі акти формулюють не стільки меті як кінцевий результат діяльності, скільки місію системи освіти України як причин; існування її ланок та організацій.

Можна сперечатися щодо відповідності розглянутих місій та їх складників по требам людини, суспільства. Вважаємо, що найзагальніша мета освіти — це підго товка людини до діяльності в основних сферах життя. До них відносять^[8]: 1) по літику (здатність управляти, свідомо вибирати, відповідати за вибір та його вплиі на майбутнє); 2) демографію (сімейне життя, виховання дітей, стосунки з освітнім' організаціями); 3) господарство (праця, життєзабезпечення, фах); 4) культур) (систематичне, змістовне, диференційоване користування надбаннями культури) 5) самовдосконалення (здатність до самостійного навчання, набуття досвідУ самовиховання). ..

Навіть неупереджений аналіз свідчить: система освіти в Україні не орієнтуєть

...—~„;„пинппті ЛЮДИНИ. Та за бипи.а„,^ »,млІ

ноти і актуальності визначення місії організації (системи) умовою її досягнення П°ють бути