загибель людства стосується не лише людини. Колективне родове самогуб-ство, за яке людина несе відповідальність, обернеться не одною лише при-родною катастрофою, а й таким блюзнірством стосовно абсолюту, порівняно з чим все, що трапилося до цього (також і немало справді жахливих діянь) відступає на другий план [15, с.5]. З іншого боку — набуває поширення думка, що ідеальне, духовне існують не тільки в "світі людини", а й у природі (М.Хай-деггер, Р.Генон, В.Кутирев та ін.). \
Передумовою такої переорієнтації є не тільки здійснення поглибленого соціогуманітарного аналізу, а й звернення до природних чинників людського буття, врахування етнокультурної специфіки того чи того регіону. Відомо, що
МЕТА ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОГО ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Автори продовжують розробляти проблему освітнього мене-джменту (див. статтю: Функціонально-психологічна модель спільної діяльності як основа освітнього менеджменту//Освіта і управління. — 1997. — ТА. — № 2). Розглядаються: 1) питання цілез'ясування, 2) формування цілей в управлінні, 3) види цілей, їх постановка, 4) співвідношення необхідності до-сягнення цілі і можливість її досягнення, 5) параметри цілей, 6) конкретність і вимірювальність цілей, 7) взаємозв'язок рівнів управління та ступенів абстракції цілей в освіті тощо.
Психологія діяльності навчання, психологічні аспекти управління навчан-ням дають змогу стверджувати, що ціль є першоосновою в освіті. Теорія менеджменту не виділяє цілез'ясування як окрему функцію управління, хоч і вважається, що "першим і, можливо, найістотнішим рішенням при плануванні є вибір цілей організацій" [9, с.262]. Отож можна погодитися з думкою: мета — один із головних факторів, що визначають ефективність освітнього менеджменту. Ціль — майбутній стан предмета, якого маємо досягти або до якого прагнемо'. Остання ґрунтується на гіпотезах, припущеннях; передбачає зміст, властивості, параметри результату, якого ще не отримано; визначає метод і характер дій, вчинків, пове-дінки людини взагалі, а також те, чому людина має підкорити свою волю; пород-жується індивідуальними або суспільними потребами (біологічними, захисту, успі-ху, влади, самоствердження, самовдосконалення тощо) людини або соціальної системи.
Особливої ваги поняття "мета" набуває в управлінні багаторівневими систе-мами, оскільки є майже аксіомою: цілі вищих рівнів управління формулюються на-багато ширше, ніж нижчих.
Нижчі цілі виробляються для реалізації вищих. Формулювання цілей в управлінні багаторівневими системами ускладнюється, коли справа стосується некомерцій-них організацій. На цьому наголошують фахівці в галузі менеджменту: "Незважаю-чи на ці труднощі, некомерційна організація повинна сформулювати відповідну, орієнтовану на клієнта місію для себе самої" [9, с.265]. Отже, постає питання щодо формулювання цілей у системі освіти.
Закон України "Про освіту" [1] визначає, що освіта — це основа інтелектуаль-ного, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства і держави. Мета освіти: всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства (тут і далі —виділення наші); розвиток її талантів, розумових І фізичних здібностей; виховання високих моральних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору; збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу; підвищення ос-вітнього рівня народу; забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
В.КОЗАКОВ, Д.ДЗВІНЧУК ;
Ці завдання мають вирішувати центральний орган управління освітою-Міністерство освіти, регіональні, місцеві органи державного управління та навчаш но-виховні заклади за освітніми рівнями.
Наприклад, цілі загальної середньої освіти визначає ст. 35 п.1 Закону "Пр освіту", в якій ідеться про всебічний розвиток дитини.., трудову підготовку, про фесійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння ., обсягу знань.., екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Цілі вищої освіти (ст.4!—
це забезпечення різних рівнів підготовки, здобуття громадянами освітньо-ш ліфікаційних рівнів.., удосконалення ... підготовки, перепідготовка та підвищен ня кваліфікації.
Цілі, визначені Законом, мають уточнюватися в наступних нормативних акта зокрема в постановах Кабінету Міністрів України щодо положень про певний заі лад освіти. Головні завдання середнього загальноосвітньбго навчально-виховної закладу: виховання ... здорового покоління; створення умов для здобуття освіті на рівні державних стандартів; розвиток ... здібностей.., потреби і вміння само вдосконалення; формування ... позиції.., ... гідності, ... готовності до трудової діят ності, відповідальність за свої дії. Завданнями вищого закладу освіти є:провад ження освітньої діяльності.., забезпечення умов.., формування ... особистості виховання ... покоління громадян; формування ... позиції, патріотизму.., підносі .., готовності.., відповідальності.., забезпечення високих етичних норм.., забез печення ... набуття знань.., підготовка до професійної діяльності; забезпеченні виконання умов.., проведення ... досліджень..; підготовка молоді.., інформував ня абітурієнтів..; перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; просвітницькі діяльність.
Більшість цих визначень не репрезентують мету (якщо її розуміти як кінцевиі бажаний результат), а характеризують процеси: розвиток, виховання, формуванні підвищення, забезпечення, засвоєння, удосконалення тощо.
То що ж визначено законодавчими та нормативними актами про освіту? Що відповісти на це запитання, скористаємося поняттям видів цілей у теорії менедж менту [9] та управління навчанням [12]: **
а) місія — причина існування організації, найзагальніша її мета; зазвичай, місі—
це потреби суспільства, що реалізуються організаціями та людьми;
б) ідеал — результат, до якого завжди прагнуть;
в) загальна ціль — майбутній стан предмета діяльності в умовах та часі, які неї постійними і можуть змінюватися в певних межах;
г) конкретна ціль — завдання, яке розглядається як конкретний кінцевий ста предмета, реально досяжний у визначений час та за певних умов, результа діяльності.
Погодившись з думкою, що причиною існування певної організації є потреб забезпечити відповідний процес діяльності, дійдемо висновку: місія як найзагаші ніша мета організації, системи управління має формулюватися в термінах, що от сують процес. Отже, проаналізовані законодавчі акти формулюють не стільки ме як кінцевий результат діяльності, скільки місію системи освіти України як причт існування її ланок та організацій.
Можна сперечатися щодо відповідності розглянутих місій та їх складників пі требам людини,