Істотно обмежує розвиток ринкових відносин невід-дільність фізкультурно-спортивної послуги від джерела виробництва. Як уже відзначалося (див. розділ 2), ця властивість породжує природну монополію виробника послуг. А, як відомо, монополія — це антипод конкурен-ції. Без конкуренції ж важко уявити собі повноцінний ринок.

Межі поширення ринку у сфері фізичної культури і спорту визначаються також місцем та роллю галузі у сус-пільному житті тієї чи іншої країни. Споживання фізкуль-турно-спортивних послуг має важливе значення як для окремої людини, так і для суспільства у цілому. Особливо це стосується фізкультурно-виховних та фізкультурно-оздо-ровчих послуг, бо саме вони здатні задовольняти життєво важливі потреби людей — потреби у зміцненні здоров'я й веденні здорового способу життя. Щоб забезпечити задово-лення цих потреб, необхідно створити умови для широкого доступу населення до названих послуг. За наявності класичного ринку з вільним ціноутворенням — це нереаль-но, оскільки для багатьох послуги виявляються не «по кишені». Тому держава змушена надавати їх або безплатно, або за регульованими цінами. Тим самим вона істотно звужує рамки ринкових відносин, виключаючи з них значну кількість послуг.

Вторинність ринку фізкультурно-спортивних послуг. Досвід розвитку фізичної культури і спорту у різних країнах світу свідчить про те, що ефективність функціону-вання ринку фізкультурно-спортивних послуг, межі його розгортання багато у чому залежать від зовнішніх еконо-мічних факторів. Головні серед них — рівень розвитку економіки країни у цілому, розвиток галузей народного господарства, що виробляють супутні щодо фізкультури і спорту товари та послуги.

Загальний рівень розвитку економіки країни є визна-чальним для формування ринкових відносин у сфері фі-зичної культури і спорту. Чим розвиненіша економіка, тим вищі доходи населення країни. А чим вищі доходи, тим більші можливості у людей витрачати частину їх на споживання фізкультурно-спортивних послуг, тобто на формування ринкового попиту.

На певному (як правило, досить зрілому) етапі розвитку ринкової економіки виникає ситуація, коли в розвитку ринкових відносин у сфері фізичної культури і спорту стають зацікавленими підприємці інших галузей економіки. Така ситуація, зокрема, має місце в країнах Західної Європи і, особливо, у СІЛА.

Причина полягає в тому, що вичерпавши засоби віднос-но легкої реалізації своїх товарів, бізнес шукає нові не-традиційні засоби проникнення на ринок. І він їх зна-ходить у сфері фізичної культури і спорту. Фізкультура і спорт, завдяки своєму високому соціальному статусу, привертають увагу значної частини населення будь-якої країни, яке й стає споживачем фізкультурно-спортивних послуг. Враховуючи це, бізнесмени інших галузей еконо-міки прийшли до ідеї використати ринок фізкультурно-спортивних послуг як вікно у ринок товарів та послуг, які вони хочуть запропонувати покупцям.

Реалізація такої ідеї здійснюється у двох основних напрямах. По-перше, це поєднання ринку фізкультурно-спортивних послуг та ринку інших товарів. Воно най-більш ефективне у тому разі, коли споживачам фізкуль-турно-спортивних послуг пропонують супутні товари чи послуги. Наприклад, особі, що займається у фізкультур-но-оздоровчій групі, можуть запропонувати послуги сау-ни, масажу, медично-діагностичні послуги тощо. А гля-дач, який відвідує спортивно-видовищний захід, може придбати продукти харчування, напої, спортивні сувеніри тощо. Згідно з даними американського журналу «Спорт», під час матчу хокейної команди «Нью-Йорк Рейнджере» у палаці спорту «Медісон сквер гарден» у середньому про-дається 2000 гарячих «хот-догів», 15000 банок пива, 10000 пляшок содової води, 2500 програм і 500 щорічників команди, 10000 вимпелів, прапорців та спортивних шайок. Загальний доход торгових фірм при цьому досягає білизько 80 тис. доларів [3].

По-друге, ринок фізкультурно-спортивних послуг інтенсивно використовується бізнесом як сприятливе середовище розповсюдження інформації про себе серед потенційних споживачів своїх товарів. Особливо великі можливості для цього надає ринок спортивно-видовищних послуг, який збирає величезні аудиторії глядачів. Вико-ристовуючи популярність та його особливий імідж, предс-тавники бізнесу отримують незвичайний і відносно недорогий канал розповсюдження інформації про свою фірму та продукцію. Це дає змогу зміцнити та піднести досягнутий рівень популярності фірми і створити її новий імідж. Істотно підвищує ефективність використання бізнесом Ринку спортивно-видовищних послуг телебачення. Під час трансляцій спортивних змагань зображення реклами різ-ких фірм стає засобом впливу на свідомість вже не десятків тисяч, а мільйонів потенційних покупців.

Користування ринком фізкультурно-спортивних послуг не є безплатним. За право реалізовувати свої товари, демюнструваги рекламні матеріали під час фізкультурно-спортивних заходів фірми сплачують значні суми закла-дкам фізичної культури і спорту. Цим самим вони здійсню-ють фінансування їхньої діяльності, що, у свою чергу, сприяє збільшенню виробництва фізкультурно-спортивних послуг, а отже й розширенню ринку у сфері фізичної культури і спорту.

Аналіз особливостей ринку фізкультурно-спортивних послуг потребує звернення до таких ключових ринкових категорій, як попит і пропозиція. Від характеру взаємодії між ними залежать якісні та кількісні параметри ринку.

Попит на фізкультурно-спортивні послуги зумов-люється багатьма факторами. Головними серед них є:

1) рівень якості (корисності) фізкультурно-спортивної послуги. В розділі 3 досить детально проаналізовано фактори, що впливають на рівень якості послуг. Одночас-но слід підкреслити, що він залежить, насамперед, від людського фактора, тобто від кваліфікації виробника фіз-культурно-спортивної послуги. Чим вища майстерність методиста, тренера чи спортсмена, тим більше виявиться бажаючих займатися оздоровчою фізкультурою або відві-дувати спортивні змагання, тобто стати споживачами фіз-культурно-спортивних послуг. Таким чином, рівень якості послуги є визначальним фактором формування ринкового попиту;

2) ціна фізкультурно-спортивної послуги. Існує обер-нена залежність між рівнем ціни і кількістю бажаючих купити послугу. Ця залежність особливо добре помітна у країнах з низьким рівнем доходів населення;

3) рівень доходів населення. Високий рівень доходів дає змогу