Таким чином, держава веде активну політику на ринку фізкультурно-оздоровчих послуг, розв'язує складні еконо-мічні проблеми, пов'язані з виробництвом послуг, безпосе-редньо сприяє збереженню гуманістичної спрямованості у розвитку фізичної культури та масового спорту, протидіє перетворенню їх в елітарну сферу суспільства, недоступну широкому загалу населення.

Ринок фізкультурно-оздоровчих послуг активно вико-ристовує бізнес інших галузей економіки. Насамперед, це стосується виробників товарів спортивного та туристського призначення. Попит на фізкультурно-оздоровчі послуги тісно пов'язаний з попитом на супутні товари, а якість (корисність) фізкультурно-оздоровчої послуги багато в чо-му зумовлюється наявністю та якістю цих товарів: спор-тивного одягу, взуття, екіпіровки, спортивних снарядів, обладнання тощо.

Зростання попиту на фізкультурно-оздоровчі послуги, як правило, спричиняє збільшення попиту на спортивні товари. Динаміка попиту на спортивні товари, таким чином, може розглядатися як один із критеріїв міри задо-волення попиту на фізкультурно-оздоровчі послуги. На-приклад, статистика свідчить, що мешканці США щорічно купують спортивних товарів приблизно на 15 мільярдів Доларів [8]. Це свідчить, водночас, і про високий рівень попиту на фізкультурно-оздоровчі послуги, тобто про те, Що значна кількість населення регулярно займається фіз-культурою і спортом. Є також дані й про те, що показ-ники реалізації спортивних товарів мають тенденцію до стабілізації. Скажімо, в 1989 р. у США було продано 393 мільйони пар спортивного взуття, що всього на 1 % перевищило рівень продажу попереднього року [12]. Ці Дані дають змогу досить впевнено стверджувати і про ста-білізацію на ринку фізкультурно-оздоровчих послуг, тобто про наявність в даний період часу (на кінець 80-х років) приблизної рівноваги між попитом і пропозицією.

Ринок спортивно-видовищних послуг — це провідна ланка ринку фізкультурно-спортивних послуг. Спортивні змагання та інші видовищні заходи спортивного характеру збирають величезні аудиторії глядачів-споживачів спор-тивно-видовищних послуг. Високий рівень попиту на цей вид послуг зумовлений об'єктивними факторами.

Справа, насамперед, у самому змісті спортивно-видо-вищної послуги. Спортивне змагання — це в значній мірі розважальна вистава. На відміну від заняття оздоровчою фізкультурою (споживання фізкультурно-оздоровчої пос-луги), його сприйняття не вимагає від глядача надмірного напруження волі та відомих обмежень. Навпаки, воно пов'язане з отриманням задоволення, з позитивними емо-ціями, з можливістю змістовно відпочити.

Спортивно-видовищна послуга приваблює глядача та-кож своїм соціально-психологічним змістом, що у значній мірі відповідає ціннісним орієнтирам поведінки людей у ринковому середовищі. Так, спортивно-видовищна послуга створюється на змагальній основі, тобто відтворює стосунки людей у реальному економічному житті розвинених країн. У ній найбільш рельєфно виявляється ідея «досягнення успі-ху». У спорті всі змагаються на рівних засадах, незважаючи на соціальне походження, національність і, навіть, стать. Спортивні змагання формують тип особистості, привабливий для молоді. Вони допомагають готувати молодь до самостій-ного життя, у якому, як і в спорті, досягнення успіху залежить від наполегливої праці, конкуренції, а також пот-ребує відмови від багатьох спокус життя.

Попит на спортивно-видовищні послуги зростає також завдяки існуючим в багатьох країнах погляду на спорт як на престижну сферу суспільства та стійкій моді на відвіду-вання спортивних змагань. У США, наприклад, такий імідж спорту зумовив виникнення багаторічних черг на право придбання сезонних абонементів для відвідування матчів професіональних команд. Багато фірм і компаній почали купувати квитки на різні спортивні змагання для своїх гостей та клієнтів.

Істотним фактором підвищення попиту на ринку спор-тивно-видовищних послуг є надзвичайно високий рівень кваліфікації виробників послуг. Часто-густо, головним мотивом для відвідання змагань є бажання отримати задо-волення від виступу певного спортсмена-«зірки». Наприк-лад, після того, як у 1984 р. у баскетбольній команді НБА «Чікаго Буллс» з'явився Майкл Джордан, відвідування її матчів порівняно з сезоном 1982 — 1983 pp. (6365 чоловік за гру) зросло до 11 887 чоловік, а в сезоні 1986 — 1987 pp. — до 18 060 чоловік, тобто майже у 3 рази [4]. Такі ж гравці є і в інших видах спорту.

Не останню роль у стимулюванні попиту на видовищні послуги відіграють високий рівень комфорту, створювано-го на спортивних спорудах для глядачів, та можливість придбання супутніх товарів і послуг під час відвідання змагань.

Дію цього фактора добре ілюструє стаття в американсь-кій спортивній газеті «Нешнл спорт дейлі» під назвою: «На багатьох стадіонах у вузах США ще недосить лож». Як відзначає автор статті, минули ті часи, коли матчі з футболу на стадіонах коледжів дивилися, сидячи на не-зручних лавах без спинки, незахищені від будь-якої стихії. Нині все більше вболівальників дивляться матчі, сидячи у спеціальних власних ложах, що являють собою копії шикарних віталень у готелі або житлової кімнати з баром, диванами, кабельним телебаченням. У статті наве-дено приклад коледжу в Обурні, який обладнав 69 лож з числом місць від 12 до 18. Оренда такої ложі обходиться по 2 тисячі доларів за місце. В ложах — сидіння типу те-атральних, кондиціонери, міні-холодильники, килими, кімнати відпочинку, телефони та меню на вибір [11].

Слід відзначити також великий вплив спортивного ме-неджменту на зростання попиту на видовищні послуги. Збільшення числа глядачів на змаганнях —одне із пріори-тетних завдань спортивного менеджменту. Його досягають різноманітними способами. Серед них — створення у спор-ті організаційно-економічних структур картельного типу (ліги, асоціації, спілки), що забезпечують високий рівень змагальності, високу якість спортивно-видовищних послуг. Це також вміла реклама та організація проведення змагань. Великі можливості реклами застосовують у тих видах спорту, що проводять змагання періодично й у Різних містах (бокс, теніс,