Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





КУРСОВА РОБОТА

За темою: Інноваційна діяльність підприемства та її управління

 

 

 

Зміст

Вступ

У ринкових умовах господарювання інноваційні процеси в розвитку економіки будь якої галузі народного господарства мають вирішальне значення. Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються у виробничій сфері господарювання умовно поділяють на дві групи – традиційні та інноваційні.

Маючи в достатній кількості відповідно природно-сировинні ресурси, протягом тривалого часу економіка розвивалася переважно за рахунок екстенсивних факторів, тобто постійного зростаючого обсягу суспільних ресурсів основних виробничих фондів, чисельності виробництва персоналу. Та з часом екстенсивні фактори вичерпали себе, а в багатьох випадках стали економічно не вигідними. У зв’язки з цим розвиток сучасного виробництва і його інтенсифікація мають базуватися на нових вішеннях щодо нової техніки, технології організаційної форми і методів господарювання. Опрацювання, прийняття та реалізація рішень такого ряду і складають зміст інноваційних процесів. Тобто в загальному розумінні інноваційні процеси, які займають чільне місце в будь якій складовій виробничо-господарської системи, є сукупністю якісно нових прогресивних змін що постійно відбуваються у часі і просторі.

У нинішній період ринкових відносин науково технічної революції інноваційні процеси стали основою розвитку будь-якої галузі не тільки народного господарства, а й підприємств різної форми власності Вони є передумовою розвитку економіки в майбутньому.

Інноваційні процеси є результатом наукових досліджень і розробок певними галузями науки, а завершуються вони впродовж у виробництво новин, сприяючи прогресивними змінами останнього.

У сучасній літературі часто вживаються слова “новація” та “інвенція”. Ці слова латинського походження. Новація – означає оновлення, зміну, щось нове. Інвенція – винахід вигадка.

Є кілька видів інноваційних процесів, та між окремими їм видами існує відносно тісний взаємозв’язок. Отже впровадження технічних новин у

будь-яку господарську-виробничу діяльність обумовлює перш за все відповідні нововведення, які вимагають, як правило певних змін в економічному механізмі діяльності п-в. Впродовж в виробництво та в інші сфери діяльності людини широкомасштабні комп’ютеризації і зумовлює появу нового виду господарювання – промислового сервісу і відповідно організаційно – економічних форм.

Всі нововведення які впроваджуються на підприємстві і зорієнтовані на динамічний розвиток, підвищення ефективності виробництва мають спиратися на власні юридичні, відповідні нормативно законодавчі акти і такий напрямок сприятиме досягненню соціально економічних цілей діяльності п-в і організацій. Локальні і глобальні нововведення різно спрямовані можуть забезпечувати оптимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови що вони системно, комплексно і гармонійно використані підприємствами.

Отже з вище написаного можна визначити основну мету курсової роботи – вивчення інноваційної діяльності підприємницьких структур. Та проаналізувати її виконання.

Завдання:

з’ясувати сутність і причини інноваційної діяльності;

визначити стадії підготовки та здійснення нововведень;

навчитись вдало вибирати інвестиційного проекту;

розглянути загальні принципи організації інноваційної діяльності;

дослідити причини що спонукають впродовж інновації;

Суб’єктом інноваційної діяльності е підприємства, установа, а також будь-яка країна. Об’єктом є дане п-во.

1. Сутність і причини інноваційної діяльності підприємства

Сучасним підприємствам, що функціонують у складному соці-ально-економічному середовищі, слід постійно створювати і впроваджувати різноманітні інновації для забезпечення ефективної діяльності у ринковій економіці. Необхідність інноваційної діяль-ності зумовлена загальною закономірністю розвитку та прогресу інди-відуального й суспільного відтворення. Вихід з економічної кризи будь-якого підприємства неможливий без здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності, спрямованої на оновлення виробництва на принципово новій, конкурентній основі.

У науковій літературі описано велику кількість підходів до ви-значення інновації. Наприклад, деякі автори інноваційну діяльність фірми зводять до освоєння нових продуктів і технологій. Теоретич-ною основою міркувань щодо дефініції інновація може слугувати визначення Й. Тумпетера: "...непостійне проведення нових комбі-націй у випадках впровадження нового товару; нового методу ви-робництва; відкриття нового ринку; оволодіння новим джерелом сировини або напівфабрикатів і проведення нової організації".

При функціональному підході інновація розглядається як процес свідомого здійснення змін у техніці, технології та організації праці. Атрибутивний підхід зводиться до управлінського підходу, коли інно-вація розглядається як одна з можливих реакцій підприємства на суспільні потреби, або ж до соціального підходу, коли вона стає еле-ментом соціально-економічного прогресу. Предметний підхід акцен-тує увагу на сукупності виробів, процедур і методів, що характеризу-ються відповідними рисами. У даному разі інновація виявляється: у застосуванні нових видів інструментів або ж нових принципів корис-тування інструментом; у впровадженні нового технологічного процесу або ж матеріалу; у використанні нового місця або території, раніше невідомих; у здійсненні нової дії.

П. Друкер інновацію розглядає як специфічний інструмент під-приємливості, як дію, що передає ресурсам нові можливості створен-ня багатства. Підприємці мають цілеспрямовано шукати змін і їхнього вияву, які вказують на можливість успішної інновації. Вони мають знати й застосовувати принцип ефективної інновації. Інновація не може бути лише технічною, матеріальною, вона має бути перш за все соціальною, яку важче застосувати, ніж технічну, але саме вона за-безпечує прогрес (розвиток) суспільного виробництва і суспільства в цілому. Технології можна імпортувати, але для того, щоб вони роз-вивалися, вони мають міцно увійти в культуру народу. Тому інно-вації слід розглядати скоріш як економічні або соціальні поняття, ніж як технічні.

Менеджмент інновацій, або нововведень, — це управління ко-мерціалізацією нових наукових знань, товарів, послуг, технологічних і організаційних ідей. Оскільки досвід свідчить, що менеджери ма-ють дуже різні уявлення про реальний зміст нововведення (інно-вації) та його відмінності від таких близьких понять, як винахід, впровадження, оновлення, то уточнимо їх.

Нововведення (інновація) — це перше використання нового: перше свідчення того, що кінцевий споживач визнав корисність новинки й готовий за неї заплатити. Матеріальне забезпечення інноваційної діяль-ності на підприємстві забезпечується на основі формування інновацій-ного фонду, проведення науково-дослідних і науково-технічних робіт.

Удосконалення — це


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10