Правило перше. При виборі нової технології менеджери виходять з її привабливості та можливостей, які вона обіцяє. Насправді треба виходити з того, наскільки вона буде задовольняти вимоги споживачів.

Правило друге. При виборі нової технології необхідно виходити не тільки з аналізу теоретичної раціональності та доцільності її впро-вадження, а й враховувати сильний вплив існуючої практики і ми-нулий досвід (те, що раніш було неперспективним, сьогодні може бути ефективним).

Правило третє. Усі вдосконалення і нововведення врешті-решт буде сприйнято, впроваджено і перейнято. Насправді треба усвідомлю-вати, що більшість із них не увінчаються успіхом. Якщо відкриття або винахід припускає розв'язання прогнозованої проблеми, воно буде впроваджуватися вкрай повільно навіть за умови, що це нове слово в науці. Тому менеджерам варто пам'ятати, що відкриття — це півсправи. Ще потрібно підприємство, що візьме на себе ризик стати ліде-ром у його впровадженні. На це здатне не кожне підприємство.

Правило четверте. Технологічні вдосконалення не мають само-стійної цінності. Тільки споживач визначає їхню справжню цінність.

Правило п'яте. Не завжди виграють принципово нові технології. Насправді нове — не завжди краще. Еволюційний шлях, на відміну від революційного, завжди менше ризикований, швидше дає прак-тичний ефект і не вимагає настільки різкого збільшення витрат. Менеджер повинен мати тверезий підхід.

Правило шосте. На практиці вирішальним фактором часто є не нова технологія, а інфраструктура, необхідна для її впровадження. Винахід нового матеріалу з унікальними властивостями ще нічого не означає, якщо для його виробництва не вистачає сировини, кваліфікації інженерів і виробничих потужностей.

1.2. Природа інновації

У нашому взаємозалежному світі впровадження нововведення має бути співвіднесене з усіма іншими елементами виробничої системи. Ефект від цих нововведень залежить від готовності й здатності всієї системи сприйняти їх.

У науковій літературі прийнято вважати, що результатом інноваційних процесів є новини, а впровадження їх в господарсько-виробничу практику визначається як нововведення. Інноваційні процеси є результатом наукових досліджень і розробок певними галузями науки, а завершуються вони впровадженням у виробництво новин, сприяючи прогресивним змінам останнього.

Первісними імпульсами виникнення і впровадження новин в виробничій і діяльності підприємств є не тільки суспільні потреби й результати фундаментальних наукових досліджень, а й використання зарубіжного прогресивного І досвіду в галузі технології й організації виробництва та сучасних форм і методів і господарювання.

Технічні новини і нововведення виявляються у вигляді нових товарів (ви-робів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (нові машини, устат-кування, нові види енергії, конструкційних матеріалів).

У сучасній літературі часто вживаються слова "новація" та "інвенція". Ці слова латинського походження. Новація — означає оновлення, зміну, щось нове. У комерційній діяльності — погодження сторін про заміну одного зобо-в'язання (векселя) іншим. Інвенція — це винахід, вигадка.

Організаційні нововведення охоплюють нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами виробництва і науки, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо).

Економічні нововведення — це методи господарського управління наукою та виробництвом шляхом реалізації функцій прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінювання ефек-тивності результатів діяльності.

Соціальні нововведення — це різні форми активації людського чинника (професійна підготовка й підвищення кваліфікації персоналу, передовсім ке-рівного складу всіх рівнів; стимулювання творчої діяльності; поліпшення умов праці і постійне підтримування високого рівня її безпеки, охорона здоров'я людини та охорона довкілля; створення належних умов життя тощо).

Юридичні нововведення — це нові та змінені закони і різноманітні норма-тивно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств, установ та організацій.

За масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності окремих ланок суспільного виробництва всі новини та нововведення об'єднують у дві групи: локальні (поодинокі, окремі) і глобальні (великомасштабні).

1.3. Взаємозв’язок окремих видів інноваційних процесів

Між окремими видами інноваційних процесів (новин, нововведень) є віднос-но тісний взаємозв'язок. Впровадження технічних новин у будь-яку господар-сько-виробничу діяльність обумовлює перш за все відповідні організаційні но-вовведення, які вимагають, як правило, певних змін в економічному механізмі діяльності підприємств. Наприклад, створення і розвиток гнучких автоматизованих виробництв на підприємствах різних галузей спричиняють докорінні зміни в організації технічної підготовки виробництва методом його поточного планування й оперативного регулювання, а також в окремих випадках — пе-рехід до безперервного (тризмінного) режиму роботи основних виробничих цехів з гнучкими виробничими системами. Впровадження в виробництво та в інші сфери діяльності людини широкомасштабної комп'ютеризації зумовлює появу нового виду господарювання — промислового сервісу і відповідних організа-ційно-економічних форм його здійснення.

Всі нововведення, які впроваджуються на підприємствах і зорієнтовані на динамічний розвиток, підвищення ефективності виробництва мають спирати-ся на власні юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти. Такий напрямок сприятиме досягненню соціально-економічних цілей діяль-ності підприємств і організацій.

До причин або спонукальних мотивів, що змушують організації впроваджувати нововведення, передусім належать такі: 1) пошук роз-в'язання проблем, що виникають у діяльності організації; 2) наслідуван-ня інших організацій (хтось впроваджує цю технологію, і ми не відстане-мо); 3) бажання поліпшити свою майстерність у конкретній діяльнос-ті; 4) інтуїтивні уявлення, що нововведення може поліпшити діяльність організації; 5) підтримка або підвищення престижу; 6) реалізація знань про нові технології та інші нововведення працівників, які приходять в організацію з вищих навчальних закладів, після підвищення квалі-фікації або з інших організацій; 7) забезпечення потреб людей, що знаходять задоволення у впроваджувальній діяльності, як діти знахо-дять задоволення в грі; 8) поради консультантів у період реоргані-зацій на підприємстві; 9) потреби споживачів; 10) конкурентна бо-ротьба на ринку,