Вибір й обґрунтування механізмів, що обумовлюють інноваційний, інвестиційний та соціально-економічний розвиток, опираються на внутрішні і зовнішні інтереси як країни, так і окремо взятого підприємства (в даному випадку “Укррічфлот”).

На фірмі “Укррічфлот” впровадження конструктивних і технологічних навичок часто здійснюється за рахунок власних коштів, через відсутність державних інвестицій у розробку інноваційних проектів.

У даному питанні важливу роль відіграє інтеграція малих фірм у великомасштабне підприємство, чи організацію з метою досягнення спільної мети. Процес такого об’єднання залежить від того, на скільки суб’єкти незначних підприємств відповідають або можуть протистояти суб’єктам великої о-ції, не руйнуючи її особливостей економічної етики, що склалися із чітко вираженою стратегією.

Отже, із вище наведених розрахунків по компанії “Укррічфлот” можна проаналізувати і зробити висновок про те, що кожен проект по своєму прийнятий для фірми. Проте проект із судном на підводних крилах більш привабливий, не тільки для виробника, а й для користувачів. Але разом із цим цей інноваційний проект має свої негативи, оскільки вимагає вдвічі більше інвестицій, ніж проект з дизельним судном. Тому остаточний вердикт залежить від керівника, фінансових можливостей фірми, від величини власних та позитивних коштів.

“Укррічфлот” – досить перспективна компанія, яка розвивається, вона встигла добре зарекомендуватись не тільки на інноваційному ринку нашої держави, але й на світовому. Разом із запровадженням новітніх технологій, комп’ютеризацією, оптимальною організацією праці, збільшилась кількість нововведених і реалізованих проектів, що збільшили реальність, дали змогу проводити і втілювати у реальність й інші пропозиції та інновації, однією з яких і є проект судна на підводних крилах. Маючи кілька іноземних партнерів, зокрема Росію, Республіку Казахстан, вона все одно не зупиняється прагнучи тісного співробітництва із світовими гігантами, такими як США, Японія, Китай, Німеччина, що славляться своїми портами, технологіями. Та для реалізації цих планів важливо простежити чи відповідають стратегічні цілі і завдання, а також застосування конкретних мір регулювання реалізації, потребам і можливостям економіки в інтересах інших стратегічних партнерів. На мою думку економіка кожного п-ва – окрема ланка, і для потужного її розвитку потрібна така її модернізація, коли поряд із врахуванням стала економічною основою для вирішення соціальних та інноваційних питань, що приведе до зниження дивернціації населення, усунення бідності.

У зв’язку з цим нині у компанії “Укррічфлот” необхідні масштабні перетворення, що створять сприятливіший клімат для подальшого росту та диверсифікації, яка ставить за мету розширення галузі виробництва, номенклатури товарів. Я вважаю, що для цього потрібно:

розкривати й усіляно заохочувати новаторську активність працівників;

здійснювати постійні інвестиції в “людський капітал”, у навчання, перепідготовку й підвищення кваліфікації;

хороший керівник повинен зосередитись на отриманні високих доходів, а якщо він буде контролювати (ефективно) роботу усіх підрозділів, і особливо витрати, це уможливить вдало поглинути менші організації і комплексно розширити структуру “Укррічфлота”. Тобто майбутнє компанії керівництво має пов’язувати як з розвитком існуючого бізнесу, так і з покупкою інших фірм;

можна було б організувати сучасну сировинну біржу, це б дало змогу прозоро і відкрито потирувати її;

та основним переломним етапос на “Укрічфлоті” міг би стати перехід від сировинної й індустріальної економіки до так званої інформаційної, що базується на інтелектуальних ресурсах, наукомісних й інформаційних технологіях.

У цілому за минулий період був досягнутий істотний ріст макроекономічних параметрів різних секторів. Та кількісний ріст супроводжував якісними змінами, однієї з яких і була розробка судна на підводних крилах.

Тому на сучасному етапі розвитку українського гіганта правильним є не ставити як стратегічну мету кількісного економічного росту, а прагнути подальших якісних змін через створення конкурентного середовища.

Список використаної літератури

Василенко О.В. Інноваційний менеджмент. – 2003.

Василенко В.О. Теорія та парктика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 420 с.

Весни В.Р. Менеджмент для всех. – М.: Юрист, 1994.

Гришею В.Ф.Инновационний менеджмент. – К.: МАУП, 2000. – 148 с.

Круглова Н.Ю. Иннованионный менеджмент: Учебное пособие. 2-е изд. Доп – Н.: Изд. РДЛ, 2001.

Макаровська Т.П., Боноар Н.М. Економіка підприємств.: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2003. – 304 с.

Морозов Ю.П. Инновационний менеджмент: Учеб. пособие - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 446 с.

Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Вікар, 2001. – 178 с.

Туленков Н.В. Ключевая позиція стратегического менеджмента в организации. – 1997. - №4. – с.69-79.

Хміль Ф.І. Основи менеджменту. Навчальний посібник. – Київ. 1995.

Хміль Ф.І. Менеджмент. Навачльнйи посібник. – Київ, 1995.

Чернявський А.Д. Современные тенденции розвития организационных форм управления в Украине // Персонал. – 1997. - №4. – с.3-7.

Вплив факторів конкуренції на організаційні інновації п-в / А.О. Касич та ін. // Фондовий ринок. – 2000. - №25.