журнали та газети як джерело інформації, а електронні комерційні канали — звичайні торгові центри. Буде створено цілком інтегровану маркетингову систему попиту та пропонування товарного асортименту, налагоджено тісні зв'язки між виробниками та споживачами, ефективнішу та дешевшу до-ставку товарів та послуг, а також систему задоволення потреб споживачів у режимі реального часу. Безперечно, забезпечення зростання продажу товарів на насичених ринках стане більш ре-альним та передбачуваним.
Проте інтерактивний маркетинг має і певні недоліки: обмеже-ність доступу покупців до Інтернету, деяку однобічність демог-рафічної та психологічної інформації про покупців, хаотичність та інформаційну перевантаженість мережі, імовірність проник-нення злодіїв (хакерів) у комп'ютерну мережу з метою отриман-ня секретної інформації про номери кредитних карток та банків-ських рахунків клієнтів, небезпеку порушення прав людини в процесі створення банків даних про покупців та їхню реальну платоспроможність.
3. Класифікація типів нестандартних носіїв.
Але все це не більше ніж недоліки зростання. У майбутньому багато з цих проблем буде вирішено за допомогою певних зако-нодавчих актів та надійніших засобів захисту мережі. Хоч і так можна сказати: на кожний замок своя відмикачка знайдеться. Утім, будемо сподіватись, що людство колись порозумнішає.
Класифікація типів нестандартних носіїв
Сфера | Місця | Рекламних засобів
Роздрібна торгівля | Торгові центри; паркування; АЗС; супермаркети; пошта; пункти харчування "фаст-фуд" | Реклама на візках; реклама на квитках; реклама на кришках для їжі "на винос"; стенди для листівок; реклама на підлозі; реклама на яйцях; реклама на пакетах
Відпочинок | Кінотеатри; стадіони; бари, клуби й ресторани; фітнес-клуби, концертні площадки | Стенди для листівок; реклама на стінах туалету; реклама на підставках під пивні кружки; реклама на підлозі туалету
Подорожі | Метро, залізниця й автобуси (транспорт і станції); автобусні зупинки; АЗС і пункти автосервісу; аеропорти й т.д. | Постери на вантажівках, автобусах і т.д.; "пістолети" на АЗС; реклама на перегородках паркування; реклама на квитках
Освітні установи | Школи, університети й коледжі, бібліотеки | Постери; відеоекрани; оголошення; закладки; сміттєві кошики
Суспільство | Дитячі майданчики; служби термінового реагування | Можливості для спонсорства
Бізнес- середовище | Установи; офісні будинки й т.д. | Оголошення
Інше | Повітряні й мобільні засоби | Спонсорування повітряних куль, написи на неб
Електронні державні служби надають послуги в тому вигляді, у якому населення і комерційні організації хотіли б їх одержувати; для цього використовуються Інтернет і інші технології. «Електронний уряд», у самому повному розумінні цього слова, — це та інфраструктура, яку сьогодні створюють державні органи, щоб змінити способи виконання своїх задач. Раніше ІТ-інфраструктура державного сектору створювалася для внутрішнього використання в окремих департаментах і установах. Тепер державні служби можуть дати більш широким прошаркам населення доступ до своєї інфраструктури, для того, щоб головні цінності електронної епохи — «швидше, краще, дешевше, доступніше» — були застосовні і до державних послуг.
Перехід до «електронного уряду» починається з того, що різні організації починають використовувати Інтернет. Спочатку організації створювали веб-сайти, щоб рекламувати свої послуги і публікувати інформацію загального характеру, наприклад, години роботи, списки контактних осіб і номера телефонів. Часто інформація сканувалася з раніше опублікованих друкованих матеріалів, створюючи так звані «брошури».
Пізніше організації стали надавати всеосяжну динамічну інформацію, з можливістю для пошуку по базах даних і службою відповідей на повідомлення електронною поштою. Установи усе більше прагнуть впроваджувати різні інтерактивні послуги, що дозволяють громадянам заходити на державний веб-сайт і заповнювати різні форми, призначати зустрічі, шукати роботу і так далі. Наступним кроком буде можливість надання фінансових і юридичних послуг, щоб громадяни і приватні фірми могли купувати ліцензії і дозволи, подавати податкові декларації, сплачувати штрафи за неправильне паркування і звертатися з проханнями про соціальні пільги. Це вимагає підвищення безпеки інфраструктури «електронного уряду», чого можна звичайно досягти завдяки більш широкому використанню таких технологій, як електронні підписи і сертифікати, а також смарт-карти. Крім того, важливо розробити придатні програми партнерства з приватними організаціями, щоб можна було впровадити цю інфраструктуру і керувати нею за допомогою бізнесів-механізмів. Наприклад, гарантія фізичної ідентифікації особи може забезпечуватися видачею сертифіката, що дозволяє упізнати цю особу.
Потім організації можуть захотіти співробітничати з впровадження порталів, що дозволяють громадянам переходити від однієї служби до іншої без необхідності знову засвідчувати свою особу. Завдяки співробітництву, державні бази даних можуть стати інтерактивними і взаємодіяти одна з одною. Інформація і послуги можуть бути тематично згруповані за життєвими ситуаціями або за конкретними сферами і в такому вигляді представлені людям. У цей момент кількість процедур обміну інформацією з Інтернету досягає рівня «критичної маси», і вже не веб-сайти будуть представляти ті чи інші бюрократичні структури, а навпаки, організаційні структури будуть відображувати існування в Інтернеті державної служби, орієнтованої на потреби громадян.
Така трансформація призведе до корінного переосмислення ролі і структури державних органів. Громадяни виявляться «у керма», а послуги та інформація для населення будуть надаватися тоді, там і таким чином, як цього захочуть люди. Громадяни зможуть персоналізувати доступ до порталів державних служб, а також користуватися не тільки послугами держави, але і послугами своїх улюблених комерційних веб-сайтів і громадських порталів. Завдяки легкості взаємодії з державними службами і доступу до публічної інформації, офіційних документів і протоколів адміністративних органів, люди будуть краще інформовані і вони будуть з більшим бажанням брати участь у процесі державного управління. Це призведе до виникнення інформаційних співтовариств і до становлення таких моделей правління, де громадяни більш широко залучені до процесу прийняття рішень.
Організації, що успішно впроваджують програму «електронного уряду», мають наступні особливості:
4. Інтернет – послуги у Мережі.
Відкритість і широке охоплення
Державні служби є відкритими, оскільки Інтернет-послуги базуються на існуючих у Мережі стандартах і оскільки такі послуги доступні всім громадянам, у будь-який час і за допомогою будь-якого пристрою. Інформаційне суспільство повинне охоплювати усіх, тому держава вживає заходів для запобігання ситуації, коли Інтернет-послуги доступні тільки деяким людям чи приватним компаніям, або ж тільки у певних районах чи населених пунктах.
Орієнтація на потреби споживачів
Державні служби, що взяли на озброєння Інтернет-технології,