детальним вивченням процесів в одній країні, у співтоваристві, а також у світовому господарстві в цілому з урахуванням основних макроекономічних пропорцій і тенденцій, що склалися. При цьому аналізові й прогнозуванню піддається значний масив показників щодо виробництва, внутрішнього товарообігу, зовнішньої торгівлі, рівня цін і фінансів. У розрахунках враховуються масштаби та інтенсивність оновлення виробництва, розміри і рівень попиту, державне регулювання ринкових відносин, кредитно-фінансова політика, структурні зміни в економіці тощо.
Товарно-галузеву кон'юнктуру можна розглядати як частину загальної, проте методологія її аналізу має суттєві відмінності. Так, при вивченні будь-якого окремого товарного ринку, галузі, сфери діяльності логічно вдатися до розмежовування таких складових кон'юнктури, як пропозиція (результати виробничої діяльності в даній галузі) та реальний попит(платоспроможна потреба) на продукцію цієї галузі.
Кон'юнктура товарних ринків дає досить повне уявлення про поточні зміни й коливання у сфері виробництва та збуту конкретних товарів, призначених як для внутрішнього споживання, так і для поставок на експорт. Саме під її інтенсивним впливом ринок розширюється або звужується, змінюються параметри товарних цін, характер попиту й пропозицій, зростає або руйнується набутий раніше імідж продукції та її виробника. Але ж, зрозуміло, кон'юнктура окремого товарного ринку розвивається не ізольовано, а тісно пов’язана із загальногосподарською кон'юнктурою інших товарних ринків. Тому й нічого незвичного немає в тому, що глибока загальногосподарська криза в Україні призвела до адекватного стану кон'юнктури практично всіх товарних ринків. Співвідношення показників кон'юнктури ринку (виробництва, продажу і запасів товарів) наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Співвідношення показників кон'юнктури товарного ринку
Стан попиту | Показники
Виробництво | Продаж | Запаси
Попит стабільний | Зростає, без змін | Зростає, без змін | Зростають, без змін
Попит знизився | Без змін, зменшується | Без змін, зменшується | Зростають
Попит підвищився | Зростає | Зростає | Без змін, знижені
Для більш детального і комплексно-осяжнішого аналізу підприємці можуть ефективно використовувати дані загальноекономічних і галузевих досліджень.
Процес аналізу кон'юнктури товарного ринку включає кілька стадій, на кожній з яких вирішується певний обсяг завдань, таких, зокрема, як оцінювання кон'юнктури товарного ринку в поточному періоді, прогнозування основних показників ринку, віднайдення пропорцій і вироблення рекомендацій щодо виробництва та реалізації товарів, оцінка ефективності показників прогнозу. На основі проведеної роботи підприємство в змозі провести в подальшому розрахунок існуючих показників і ретельно проаналізувати стан попиту й асортимент своїх товарів за квартал, півріччя, рік у кількісних та вартісних показниках.
Всеосяжне вивчення кон'юнктури товарного ринку охоплює аналіз і прогноз стану ринку конкретного товару, передбачає вивчення галузей виробництва й споживання аналізованої продукції, їх взаємозв'язків, а також інфраструктурного забезпечення ринку.
Існує три основних етапи підходів до вивчення кон'юнктури ринку:
1. Аналіз макроекономічної ситуації. Звичайно, злет або падіння в економіці в цілому відбивають стан даної окремої галузі – економіка як ніщо інше сконцентровує в собі результат взаємопов'язаного розвитку галузей матеріального виробництва та споживацького комплексу. На цьому етапі важливо врахувати політичні особливості розвитку країни, регіону, що здатні впливати на характер розвитку галузі, приділити увагу підходам та вимогам щодо охорони навколишнього середовища як в країні – виробникові продукту, так і в межах його споживання, що суттєво впливає на попит. Слід також враховувати вимоги науково-технічного прогресу, перспективність товару в стратегічному плані.
2. На наступному етапі необхідно визначити найхарактерніші риси виробництва і споживання, які відрізняють від інших галузь, що аналізується.
3. І нарешті, третій етап – аналіз конкретних питань за окремими товарними групами. Тут першочерговими є питання ціноутворення, аналізу витрат і собівартості виробництва, податкова політика, питання митного регулювання, протекціоністської політики, аспекти просування товарів на ринок.
Для вивчення кон'юнктури товарного ринку використовується система показників:
показники виробництва, індекси промислового виробництва, темпи оновлення продукції, обсяг і динаміка капітальних вкладень, інформація щодо замовлень, обсяг виробничих потужностей та ступінь їх завантаження, дані про працю (продуктивність, зайнятість, наявність безробіття, тривалість робочого тижня, ставки і фонди заробітної платні);
показники внутрішнього товарообігу: обіг оптової та роздрібної торгівлі, обсяги продажу найбільших оптових та роздрібних торговельних підприємств, індекси вартості життя, витрати споживачів (обсяг і структура), інформація про рух товарних запасів, обсяги споживчого кредиту, дані про внутрішні перевезення вантажів;
показники зовнішньої торгівлі: фізичний і вартісний обсяги зовнішньоторговельного обігу та їх індекси, фізичний і вартісний обсяги експорту й імпорту, сальдо торговельного балансу, товарна структура експорту й імпорту, питома вага країни у світовому експорті й імпорті, частка експорту й імпорту у виробництві та споживанні продукції, зовнішньоторговельні партнери;
показники динаміки й рівня цін: індекси оптових та роздрібних цін;
фінансові показники: емісія цінних паперів, курси акцій підприємств, що домінують у галузі; ставка рефінансування Національного Банку України, рівень інфляції, грошова маса в обігу, курси валют, банківські депозити, позичковий відсоток.
В аналізі кон'юнктури товарного ринку найчастіше використовується метод порівняння, за якого фактичні показники порівнюються з тими, що прогнозуються, а також із середніми даними, планом, найкращими здобутками. У такий спосіб визначається зазвичай ринкова ситуація та конкурентноздатність товару. Метод найбільш розповсюджений, оскільки дає можливість зіставити явища, визначити в них спільне й індивідуальне, всебічно оцінити структуру кожного, а також зміни, що відбуваються в них. Саме через метод порівняння лежить шлях до своєчасного визначення ступеня ризику для наступного планування і розробки маркетингової стратегії підприємства. Найголовніший недолік методу – обмеженість отримання достовірної і повної інформації, типовий ризик будь-якого порівняння.
Доцільним вважається також застосування економіко-статистичних методів аналізує моделей прогнозування (індексний, графічний, метод групувань), якими визначаються структурні показники через обробку і вивчення динамічних рядів; в останньому і приховується таїна