РОЗДІЛ 1
Конкурентоспроможність товарів виробничого призначення та методи її оцінки
курсова робота з маркетингу
ЗМІСТ
Вступ
В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується – підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією.
В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.
В 1982 р. в США була видана книга Едварда Демінга "Якість, продуктивність, конкурентоспроможність", в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих постулатів.
Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її основою є так звана "петля якості", яка в класичному варіанті має такий вигляд.
Таким чином, значення проблеми якості для діяльності будь-якого підприємства зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Завданням даної курсової роботи є виявити ступінь підготовки із питань управління якістю продукції виробничого призначення.
Обґрунтування рекомендації для прийняття управлінських рішень у сфері промислового маркетингу, управління якістю на визначеному підприємстві.
Методи дослідження, які використовувались в роботі – статистичні.
Об'єктом дослідження є підприємство ВАТ "Луцькпластмас", що спеціалізується на переробці пластмас.
Розділ 1. Теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукції промислового підприємства
1.1. Складові та методологічні засади оцінювання якості та конкурентоспроможності продукції
Необхідною умовою для виходу підприємства на внутрішній та світовий ринок, для формування сталого іміджу виробника як економічно надійного партнера є постійний зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції, підвищення її якості.
Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи, конкурентоспроможність підприємства – це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції.
Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найважливіші (визначальні) елементи конкурентоспроможності виробів: якість і витрати. Моделювання та визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.
Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції має обов'язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення суттєвих споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.
Беручи загалом, для визначення конкурентоспроможності продукції продуценту необхідно знати [6, 35]:
конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;
можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;
розрахунковий рівень ринкової ціни товару;
очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;
визначальні параметри продукції основних конкурентів;
найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;
термін окупності сукупних витрат, зв'язаних із проектуванням, продукуванням і просуванням на ринок нового товару.
Конкурентоспроможність конкретного об'єкта бажано вимірювати кількісно, щоб уможливити управління її рівнем. Для цього необхідна інформація, що характеризує корисний ефект даного об'єкта (інтегральний показник, що розраховується на підставі окремих об'єктивних показників якості об'єкта, котрі задовольняють ту чи ту конкретну потребу) та об'єктів-конкурентів за нормативний строк їхньої служби й сукупні витрати протягом життєвого циклу об'єктів (витрати, які обов'язково потрібно зробити, щоб одержати від об'єкта відповідний корисний ефект).
Конкурентоспроможність об'єктів, для яких неможливо розрахувати корисний ефект чи сукупні витрати, можна визначити з результатів експериментальної перевірки за конкретних умов споживання, за результатами пробного продажу, експертних та інших методів.
Кількісну оцінку конкурентоспроможності однопараметричних об'єктів (наприклад машин та устаткування) можна зробити, користуючись формулою: |
(1.1)
де Кn – конкурентоспроможність продукції на конкретному ринку, частка одиниці; Еon, Епк – ефективність відповідно оцінюваної продукції і продукції-конкурента, одиниця корисного ефекту/одиниця валюти; k'1, k'2 , k'n – коригуючі коефіцієнти, що враховують конкурентні переваги.
Ефективність продукції (Еon(nк)) визначається зіставленням її корисного ефекту за нормативний строк служби (Eкнс) із сукупними витратами протягом життєвого циклу (Всжц), тобто: |
(1.2)
Корисний ефект зазвичай розраховується за одним показником, узятим для оцінки конкурентоспроможності того чи того виду продукції (продуктивність, потужність, енергоємність, калорійність тощо). Зокрема корисний ефект однопараметричних машин за нормативний строк служби рекомендується визначати за формулою: |
(1.3)
де Тн – нормативний строк служби машини, років; Пгп – погодинна паспортна продуктивність машини; Фрчр – річний фонд часу роботи машини; k1 ... k2 – коефіцієнти, що характеризують невідповідність показників якості машини вимогам споживачів.
До показників (коефіцієнтів), що зменшують корисний ефект, належать:
коефіцієнт зниження продуктивності машини в міру її техніко-економічного старіння;
показники погіршання безвідмовності й ремонтопридатності;
показники рівня шуму, вібрації та інші показники ергономічності та екологічності машини;
показник організаційно-технічного рівня виробництва в споживачів машини.
Сукупні витрати протягом життєвого циклу однієї машини можна визначити за такою формулою: |
(1.4)
де Вмд.нддкр – кошторисна вартість маркетингових досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; Вотпв – кошторисна вартість організаційно-технологічної підготовки виробництва нової машини; N1, N2 – кількість машин, яку передбачається виготовити за даною конструкторською і технологічною документацією (N1 = N2, якщо є тільки один виробник даної машини); Ввм – витрати на виробництво машини (без амортизації попередніх витрат); Ввс – витрати на впровадження машини в споживача, що включають транспортні витрати та кошторисну вартість будівельно-монтажних і пускових робіт; Вер – витрати на експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт у t-му році (без амортизації попередніх витрат); Вдл – витрати на демонтаж і ліквідацію (реалізацію) елементів основних виробничих
