Маркетингове дослідження конкурентоспроможності

курсова робота з маркетингу

ЗМІСТ

Вступ

Маркетинговою діяльністю на підприємствах, у фірмах, як правило, займаються підрозділи, які здійснюють продаж, рекламу, дослідження, обслуговування споживачів і клієнтів, а також управляючі, що відповідають за певні територіальні ринки і товарні групи, віце-президент, який здійснює загальне керівництво маркетингом. Вони виконують певні обов'язки, що стосуються маркетингової діяльності – планування, ціноутворення, розподіл, просування товару на ринку, комунікації ринку, реклама тощо.

Часто людину, що керує маркетинговою діяльністю, уявляють як таку, метою якої є лише стимулювання попиту на продукцію фірми. Насправді ж коло її завдань значно ширше. Слід забезпечити такі рівень, час пред'явлення і характер попиту, за яких можливо досягти цілей, що постають перед підприємством, фірмою.

Метою курсової роботи є систематизація, розширення і закріплення теоретичних знань із маркетингу, застосування їх при вирішенні конкретних економічних проблем, розвиток навичок самостійної роботи та опанування методикою маркетингових досліджень при вирішенні визначених у курсовій роботі питань.

Завданням даної курсової роботи є виявити ступінь підготовки із питань вибору та розробки маркетингової стратегії комплексу маркетингових заходів, товарної, цінової, збутової політики та просування товарів.

Обґрунтування рекомендації для прийняття управлінських рішень у сфері маркетингу на визначеному підприємстві.

Методи дослідження, які використовувались в роботі – статистичні.

Об’єктом дослідження є товар – печиво Марка Марія, виробництва ЗАТ "Кондитерська фабрика "Світоч".

Актуальність теми полягає в тому, що маркетингові заходи є вкрай необхідними для економічного процвітання підприємства, і правильна розробка їх – це шлях до добробуту в нових економічних умовах.

Розділ 1. Маркетингове дослідження конкурентоспроможності товарів (послуг)

Конкурентоспроможність продукції – це її здатність бути виділеною споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами. Її визначають, порівнюючи параметри товару фірми з відповідними конкуруючими аналогами. В основу такого порівняння беруть визначення ступеня задоволення потреб споживачів, їхніх індивідуальних вимог до продукції щодо показників продажної ціни і вартості споживання (витрат на експлуатацію чи комерційне використання товарів). У сумі ці витрати становлять ціну споживання.

При визначенні конкурентоспроможності продукції треба зважати на такі міркування. Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект із розрахунку на одиницю його витрат. Тому умовою конкуренто-спроможності товару (К) є максимізація питомого споживчого ефекту [5, 117]:

Рис. 1.. Класифікація головних параметрів продукції [5, 117]

Оцінка конкурентоспроможності продукції може здійснюватись проведенням групових експертиз висококваліфікованими спеціалістами, методом опитування споживачів, для чого організовують відповідні презентації, виставки, семінари, ярмарки та ін. Найбільш конкретним методом оцінки конкурентоспроможності є її розрахунок на основі головних параметрів продукції, тобто технічних, економічних, нормативних і патентно-правових показників (рис. 1.1).

Схему такої оцінки представлено на рис. 1.2.

Рис. 1.. Схема оцінки конкурентоспроможності [5, 118]

Головним є розрахунок одиничних і групових параметричних індексів за формулами:

qі = Рі / Р100,

де qі – одиничний параметричний індекс, розрахований за і-м параметром;

Рі – і-й параметр реального виробу;

Р100 – аналогічний параметр гіпотетичного виробу, який задовольняє потреби споживача на 100 %;

де qі – груповий параметричний індекс за технічними показниками продукції;

бі – питома вага і-го технічного параметра;

n – кількість технічних параметрів, які використовуються для розрахунку.

За такою самою формулою може бути розрахований груповий параметричний індекс за економічними показниками (ІГ.Е)

де бj – питома вага j-го економічного параметра;

n – кількість економічних параметрів.

Показник конкурентоспроможності продукції (К) може бути розрахований за формулами

К = ІГ.Т / ІГ.Т.А

або

К = ІГ.Е / ІГ.Е.А

де ІГ.Т.А і ІГ.Е.А – відповідно технічний і економічний групові параметричні індекси товару-аналога, з яким порівнюється продукт фірми.

Інтегральний показник конкурентоспроможності (Кі) може бути розрахований за формулами

Кі = В / З

або

Кі = ІГ.Т / ІГ.Е

де В – виторг від продажу товарів; З – повні витрати на виробництво і реалізацію товарів.

Розділ 2. Визначення місткості ринку для товару (послуги) в регіоні

Місткість ринку – це обсяги продажу товарів за конкретний проміжок часу. Вона визначається кількістю споживачів на ринку, їхньою купівельною спроможністю та схильністю до обміну.

Існує кілька визначень місткості ринку.

Місткість потенційного ринку (QР) – це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які мають потребу в них і виявляють інтерес до продукції фірми

QР = nР qР р;

де nР – кількість потенційних споживачів;

qР – кількість закупівель продукції середнім потенційним споживачем;

р – середня ціна продукту.

Місткість реального ринку (QR) – це можливі обсяги продажу товарів покупцям, які виявляють інтерес і мають змогу придбати продукцію фірми

QR = nR qR р;

де nR – кількість реальних покупців;

qR – кількість закупівель продукції середнім реальним покупцем.

Для визначення кількості реальних покупців необхідно з кількості потенційних споживачів виключити тих, для яких ця продукція має занадто високу ціну.

Місткість цільового ринку – це можливість обсягу продажу товарів реальним покупцям, яких обслуговуватиме фірма. Кількість останніх визначається виробничими можливостями фірми.

Місткість зайнятого ринку – це обсяги продажу, які були досягнуті фірмою у минулому періоді.

Для визначення місткості реального ринку товару при зовнішньо-економічній діяльності можна використати формулу

QR = Р + R – Е + Ф + D(–М) – Е0 – Ф0;

де R – національне виробництво даного товару; Р – залишки товарних запасів на складах підприємств-продуцентів країни; Е – обсяги експорту; Ф – обсяги імпорту; D – зниження (М – збільшення) запасів товарів у виробників чи споживачів товару в країні; Е0 – обсяги непрямого експорту (товар входить до складу інших товарів, що експортуються); Ф0 – непрямий імпорт.

Кон'юнктура ринку – це наявна економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом і пропонуванням, рівень і динаміка цін, товарних запасів та інші економічні