Сьогодні вже можна говорити про створену в країні досить серйозну інфраструктуру служб маркетингових досліджень (і соціологічних – зазвичай вони проводять не тільки маркетингові дослідження, але й беруть замовлення на проведення досліджень електоратів у період передвиборних компаній та деякі інші). Так, тільки в столиці їх нараховується декілька десятків. Провідні організації уже згадувалися вище. Що ж стосується їх повного переліку і спеціалізації, то через атмосферу закритості, характерної для вітчизняного бізнесу (організація маркетингових досліджень тут не є винятком), продемонструвати його неможливо. Відомості про фірми, що проводять маркетингові дослідження в Україні, зустрічаються в Інтернеті і спеціальних виданнях [15, 33].

Інтенсивно йде процес становлення служб маркетингових досліджень у регіонах, у першу чергу – в обласних центрах. Так, у Дніпропетровську вже протягом ряду років працює служба "Соціо-маркет" (Служба соціологічних і маркетингових досліджень по Південно-Східній Україні), одним із засновників і керівників якої був автор даного навчального посібника; у Харкові – Східноукраїнський фонд соціальних досліджень. Характерною рисою розвитку подібних служб в Україні є те, що маркетинговими дослідженнями займаються багато рекламних агентств. У той же час самостійних служб маркетингових досліджень у структурах великих фірм, компаній, підприємств поки практично не створено.

На жаль, на відміну від Росії, в Україні поки не виходять спеціалізовані періодичні видання з маркетингових досліджень. Певна інформація з проблеми публікується в журналах "Маркетинг і реклама", "М.А.ДЕ" і деяких інших. Водночас темпи приросту числа й обсягів маркетингових досліджень у країні говорять про достатнє усвідомлення проблеми необхідності їх проведення серед українських підприємців, що, очевидно, призведе в найближчі роки до різкого підвищення попиту на такі дослідження.

Завершуючи викладення проблеми розвитку маркетингових досліджень в Україні, необхідно сказати декілька слів і про такий істотний її аспект, як суспільна цінність і значущість маркетингових досліджень. Судячи з висловлювань західних спеціалістів, в умовах функціонування нормальної ринкової економіки населення досить добре усвідомлює цінність своєї участі в маркетингових дослідженнях, тому, як правило, охоче бере участь в різноманітних опитуваннях, експериментах, безкорисливо віддаючи цьому свій час (ми не маємо на увазі спеціальні методи, коли робота респондента тим або іншим чином оплачується).

Подібне ставлення до маркетингових досліджень виходить з розуміння тих переваг, які одержує споживач у результаті вивчення його думок та урахування їх при розробці і виробництві нових товарів, поліпшенні ринкової інфраструктури, регулюванні цін, упровадженні нових і зручних форм просування товарів тощо. На жаль, в Україні населення поки не спостерігає подібного взаємозв'язку результатів досліджень, опитувань з поліпшенням діяльності фірм на ринку, регулюванням цін тощо. Тому люди нерідко відмовляються брати участь у дослідженнях, що, крім іншого, утруднює реалізацію вибірок, знижує репрезентативність досліджень. Здається, що робота з інформування населення в цьому плані (зокрема через рекламу), може навіть проведення спеціальних піарівських кампаній щодо впровадження у свідомість споживачів переконання у суспільній цінності їхньої участі в маркетингових дослідженнях, стає на сучасному етапі розвитку маркетингу і маркетингових досліджень у країні дуже актуальною.

Втім, і на Заході позитивне ставлення до участі в маркетингових дослідженнях населення, споживачів не завжди переважає. Так, Дж. Еванс і Б. Берман вважають погіршення іміджу опитувань серед населення однією з ключових проблем зниження ефективності маркетингових досліджень на сучасному етапі. За їхніми даними, близько 12% опитуваних вважають участь в опитуваннях неприємною, а 38 % людей взагалі як респонденти відмовляються брати в них участь. Це пояснюється тривалістю опитувань, занадто великою кількістю питань, неуважністю до опитуваних, занадто приватним характером деяких питань та ін., тобто фактично недоліками в організації досліджень [23].

Розділ 3. Перспективи та значення маркетингових досліджень у маркетинговій діяльності підприємств України

Сьогодні, коли конкуренція між виробниками товарів різко зростає, а споживачі стають дедалі вибагливішими, підприємства і цілі промислові галузі вже не можуть обмежуватись проведенням лише якихось епізодичних маркетингових заходів – ринкові умови зобов'язують вести безперервну, цілеспрямовану маркетингову діяльність для успішного розвитку кожного підприємства. Така діяльність має наповнюватися не тільки різними заходами, а й чітко скоординовуватись і плануватись. Значне місце в цьому процесі слід відводити саме методам планування.

Досвід зарубіжних країн свідчить, що найбільших успіхів досягають ті підприємства, які використовують комплексний підхід до маркетингової діяльності на довгостроковій програмно-цільовій основі, з урахуванням існуючих тенденцій зміни ринкового попиту, перспектив подальшого розвитку НТП і конкурентних можливостей самого підприємства. Як правило, це досягається вдосконаленням технологій і техніки обробки ринку, розвитком засобів і методів управління маркетинговою діяльністю підприємства.

Процес планування маркетингової діяльності підприємства включає певні функції. Спираючись на практичний досвід та аналіз його фахівцями, можна виділити основні з них:

1. Функція керівництва. Включає в себе не тільки керівництво людьми, що займаються маркетинговими дослідженнями, а й керівництво процесами підготовки, прийняття рішень, реалізації та контролю плану маркетингової діяльності підприємства.

2. Функція дії, що містить:

3. Функція забезпечення ефективного застосування маркетингу, а отже, і підприємства в цілому. Виконується шляхом пошуку нових