несе всю відповідальність перед покупцем за виконання зобов'язань за цим договором. Разом із цим, комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання третьою стороною угоди, укладеної ним за рахунок комітента. У випадку такого порушення комісіонер зобов'язаний зібрати і забезпечити необхідні докази та повідомити про це комітента. Виняток становлять договори комісії – договори делькредере. Згідно з угодою делькредере комісіонер приймає на себе поруку за виконання третьою стороною обов'язків із платежів.
Комісійна операція зі збуту товарів може здійснюватися за такими основними схемами:
1. Комісіонер згідно із наданими йому повноваженнями укладає з покупцем договір купівлі-продажу і надсилає його копію комітентові для виконання. Комітент відповідно до договору комісії та умов договору купівлі-продажу поставляє товар до вказаного в базисних умовах пункту призначення.
2. Згідно з умовами договору комісії комітент поставляє товар на склад комісіонера, який, відповідно до отриманих повноважень, продає товар покупцям.
При збуті товарів через комісіонера комітент завжди залишається їхнім власником до переходу права власності до покупців"
По виконанні доручення комісіонер зобов'язаний представити комітентові звіт і передати йому все одержане за виконаним дорученням.
Обов'язком комітента є:
прийняти від комісіонера все виконане за дорученням;
оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і сповістити останньому без зволікання про виявлені в цьому майні недоліки;
сплатити комісійну винагороду, а у відповідних випадках і винагороди за делькредере;
відшкодувати комісіонерові витрачені ним за виконанням доручення суми.
Розмір та порядок виплати комісійної винагороди, а також винагороди за делькредере визначають у договорі комісії за погодженням сторін.
Поширеною формою комісійних операцій, особливо у зовнішній торгівлі, є продаж товарів за умовами консигнації.
За договором консигнації власник товару (консигнант) поставляє його на склад посередника (консигнатора), який розпродає його впродовж певного часу на підставі договорів купівлі-продажу, укладених із покупцями від свого імені та за рахунок консигнанта. Схему взаємозв'язків суб'єктів консигнаційної торгівлі зображено на рис. 1.1.
Консигнатор здійснює платежі консигнанту мірою реалізації товару зі складу. Непродані до встановленого терміну товари консигнатор має право повернути консигнанту.
До особливостей консигнаційних угод належать:
договори консигнації укладаються лише на збут товарів;
у консигнаційних угодах, як правило, передбачається збут великих партій товару;
договір консигнації укладають на чітко зумовлений строк;
узгоджують мінімально допустимі ціни реалізації товару або загальну суму виручки за поставлену партію товару;
платежі за реалізовані товари переказують консигнанту після отримання консигнатором виручки від покупців в узгодженні проміжки часу (наприклад, раз на місяць, раз на квартал);
визначають обсяг товарів, які одночасно зберігаються на консигнаційному складі і поповнюються залежно від стану їх реалізації;
узгоджують форму консигнації: незворотну, частково зворотну, зворотну [11, 144].
Рис. 1.. Схема взаємозв'язків за консигнаційної торгівлі [11, 143]
Незворотна консигнація означає, що згідно із договором консигнації консигнатор, після завершення строку реалізації, зобов'язаний сплатити консигнанту нереалізовану частину товару за узгодженою ціною.
Частково зворотна консигнація означає, що по завершенню строку реалізації консигнатор має право повернути консигнанту частину нереалізованого товару за рахунок останнього, а другу – оплатити за визначеною ціною.
Як правило, у договорі консигнації передбачається можливий обсяг частково зворотної консигнації у відсотках від загального обсягу партії товару.
Зворотна консигнація передбачає, що консигнатор має право повернути консигнанту за рахунок останнього всі товари, нереалізовані впродовж узгодженого в договорі строку. Таку умову включають в угоду з метою запобігання необґрунтованому завищенню консигнантом мінімально допустимих цін або загальної суми виручки, яке може привести до зниження конкурентоспроможності товару.
У практичній діяльності консигнант і консигнатор аналізують ситуацію, яка склалася з реалізацією товару на момент завершення строку договору і приймають узгоджене рішення щодо нереалізованого залишку. Якщо вони зацікавлені у подальшій співпраці, то консигнант погоджується на зменшення мінімально допустимого рівня ціни на нереалізовані товари.
Розмір знижки встановлюється, як правило, в межах подвійної вартості транспортування товару від консигнанта до консигнатора та суми витрат на сплату обов'язкових зборів та податків.
У договорі консигнації узгоджують також розмір і порядок виплати комісійної винагороди консигнатору.
1.3. Характеристика посередницької діяльності
Господарсько-торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, має різні форми. Однією з них є комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності.
Господарський Кодекс України (ст. 295) так визначає його сутність:
((Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє".
Основною діючою особою цієї діяльності є посередник. У зарубіжній ринковій термінології існує багато термінів, які можна перекласти як посередник. Але в усіх випадках серцевиною цього поняття є слово "середній".
Посередник – це такий суб'єкт господарювання, який перебуває посередині між двома іншими й виконує функцію зведення їх з приводу обміну товарами в матеріально-речовій формі чи в формі послуг.
Таким чином, комерційне посередництво відрізняється від інших форм господарсько-торговельної діяльності тим, що посередник не здійснює продаж товару від власного імені й виконує обмежену кількість функцій в інтересах та під контролем клієнта.
Він організовує зустріч продавця та покупця й бере участь у переговорах з приводу умов договору купівлі-продажу товару.
Комерційні посередники, так само як і ті, що займаються оптовою торгівлею чи перепродажем товарів, спеціалізуються чи то на певному асортименті, чи то на різних групах клієнтів. Це дає їм змогу виконувати значний обсяг робіт з підготовки до зустрічі сторін і проведення переговорів. Вони інформують виробника (продавця) про:
кон'юнктуру ринку, технічні, валютні та митні правила; діяльність на своєму ринку конкурентів, їхні ціни, умови поставки та платежу, технічні й споживчі характеристики їхніх товарів;
правові обмеження та інші обставини, що