3. Інтерв'ю в офісах. Використовується зазвичай при збиранні інформації про продукцію виробничо-технічного і офісного призначення. Цей метод по суті володіє тими ж достоїнствами і недоліками, як і перший метод, проте має вищу вартість проведення, обумовлену використанням більш кваліфікованих інтерв'юерів.

4. Традиційне телефонне інтерв'ю. До достоїнств даного методу збору даних належить наступне: відносно низька вартість, можливість охопити велике число респондентів і забезпечити високий рівень репрезентативності, можливість проведення за відносно короткий період часу. Даному методу властиві наступні недоліки: неможливість що-небудь показати респонденту, неможливість інтерв'юерові мати особисте враження від зустрічі з респондентами. (Разом з тим відсутність особистого контакту деколи сприяє отриманню правдивих відповідей на питання про споживання алкоголю, протизаплідних засобів і т.п.) Далі – трудність отримання просторових відповідей на велике число питань, оскільки терпіння респондента може вичерпатися. Крім того, важко перевірити якість проведеного інтерв'ю і встановити, чи всі заплановані респонденти в реальності були опитані. Для контролю за якістю проведеного обстеження керівництво може організовувати повторні перевірочні дзвінки до раніше опитаних респондентів.

5. Телефонне інтерв'ю із спеціально обладнаного приміщення, де одночасно працюють декілька інтерв'юерів, до телефонів яких можуть під'єднуватися контролери. Крім хороших можливостей контролю якості роботи інтерв'юерів, даний метод у порівнянні з традиційним телефонним інтерв'ю забезпечує зниження витрат за рахунок об'єднання ресурсів (матеріально-технічних, програмних та ін.).

6. Телефонне інтерв'ю за допомогою комп'ютера. Багато компаній, що займаються опитом споживачів, спеціально обладнані приміщення для телефонного інтерв'ювання оснащують спеціальною комп'ютерною технікою. Ця техніка здійснює автоматичний набір телефонних номерів респондентів, після чого на моніторі з'являється вступний текст, а потім – питання, що послідовно ставляться, з можливими варіантами відповідей. Інтерв'юер зачитує респонденту питання і за допомогою коду фіксує названий варіант відповіді. При цьому наступне питання формулюється залежно від варіанту відповіді на попереднє питання. Комп'ютерна база відповідей і їх статистична обробка здійснюються автоматично в реальному масштабі часу. У ряді випадків аналіз тільки частини відповідей дозволяє ухвалити певні рішення і припинити подальший опит, економлячи час і ресурси.

7. Повністю комп'ютеризоване інтерв'ю. В даному випадку на додаток до раніше описаного методу респондент відповідає на питання шляхом натиснення на кнопки свого телефону або питання з'являються на моніторі його комп'ютера, і респондент вводить відповіді, використовуючи звичайну комп'ютерну клавіатуру.

8. Групове самостійне заповнення анкет. Такий підхід використовується для зручності і здешевлення інтерв'ювання [8].

Наприклад, перед двадцятьма-тридцятьма членами групи демонструється рекламний ролик, після чого вони індивідуально відповідають на питання анкети, що стосуються оцінки даного ролика. Учасниками групи можуть бути школярі одного класу, студенти однієї учбової групи, відпочиваючі якого-небудь будинку відпочинку і т.д. Можливий зворотний зв'язок з інтерв'юером.

9. Самостійне заповнення залишених анкет. Є варіантом обстеження на основі самостійного заповнення анкет. Після попереднього усного роз'яснення цілей і завдань обстеження, що проводиться, анкета залишається у респондента. Заповнену анкету, через певний час, або забирають у респондента, або він посилає її поштою в конверті із сплаченою відповіддю. Даний метод застосовується при проведенні опитувань на обмеженій території, що не вимагає від інтерв'юера великих пересувань. Цей метод характеризується високим ступенем повернення відповідей, мінімальним впливом інтерв'юера на опитуваних, відносною дешевизною і хорошим контролем за формуванням групи респондентів. Як респонденти можуть вибиратися співробітники однієї організації, мешканці готелю, відвідувачі магазина і т.п.

10. Обстеження поштою. Питання і відповіді на них посилаються поштою. Достоїнства даного методу обумовлені тим, що не треба наймати інтерв'юерів, легкістю формування груп цільових респондентів, його дешевизною. Цей метод володіє тими ж недоліками, що і методи самостійного заповнення анкет без участі інтерв'юера, розглянуті вище. Крім того, цей метод характеризується низьким відсотком повернених відповідей, він орієнтований в основному на достатньо грамотних людей, що проживають в країнах з ефективною поштовою системою. Існує можливість спотворення результатів за рахунок того, що респонденти, що відповіли, по своєму соціальному положенню, відношенню до певного товару, рекламі і т.п. відрізняються від тих, хто не відповів на анкету (самовибірка респондентів).

Вибір конкретних методів обстежень заснований на обліку наступних груп чинників; цілі і ресурси дослідника; характеристики респондентів; характеристики питань, що задаються дослідником. Стисло охарактеризуємо ці три групи чинників [8].

Цілі збору даних витікають з цілей маркетингового дослідження, що проводиться. В основі їх визначення лежать вимоги отримання інформації бажаної якості. Останнє визначається відпущеним часом на прийняття рішення і наявними ресурсами.

До методів, що найшвидше реалізовуються, належать телефонне опитування і інтерв'ювання відвідувачів крупних магазинів. Значно більше часу вимагає реалізація персонального інтерв'ювання, опиту поштою.

Відсутність достатніх грошових коштів також робить вплив на вибір методу збору даних. Наприклад, якщо дослідник бажає, щоб вибірка складалася з 1000 респондентів, а на ці дослідження відпущено 5000 доларів, то здається неможливим найняти інтерв'юерів при платі 20 доларів за одне інтерв'ю, оскільки в даному випадку інтерв'юерам доведеться заплатити 20 000 доларів. У даному прикладі доведеться використовувати дешевші методи, наприклад телефонне інтерв'ю.

Слід розглянути, принаймні, чотири характеристики цільової групи респондентів, що впливають на вибір методу збору даних:

1. Відсоток респондентів, що володіють необхідними характеристиками, в загальній сукупності опитуваних. Наприклад, якщо випробовується концепція низькокалорійних продуктів харчування, що готуються в мікрохвильовій печі, то в якості цільових респондентів слід розглядати домогосподарок, які мають мікрохвильові печі і які