Важливий елемент конструкції вітринної коробки – її скло. У сучасних вітринах використовують дзеркальне скло великих розмірів в тонкій металевій рамі. У стрічкових вітринах окремі шматки скла скріпляють між собою за допомогою вертикальних металевих стійок або встановлюють їх в стик і з'єднують зверху і знизу малопомітними металевими стяжками.

Острівні вітрини засклені звичайно з чотирьох сторін, а навісні – тільки з однієї.

При склінні вуличних вітрин може виникнути такий небажаний ефект, як бляклість скла (відображення в склі вітрини неба, навколишніх будівель, дерев, перехожих і т.д.), яка заважає розглядати виставлені у вітрині товари і тим самим знижує дієвість.

Бляклість вітринного скла усувають шляхом установки зовнішнього скла вітрини з деяким нахилом. Кут нахилу залежить від ширини вулиці та її освітленості.

При конструюванні вітрин передбачають також прозорість скла протягом цілого року: в осінній і зимовий час скло вітрини не повинне запітнівати або замерзати.

Щоб на зовнішньому склі вітрини не осаджувалася волога і воно не замерзало, простір між склом необхідно ізолювати від притоки теплого повітря. Якщо експозиційна площа вітрини знаходиться між двома рамами, внутрішню раму герметизують, а у верхній і нижній частині зовнішньої рами роблять невеликі отвори для циркуляції холодного повітря у внутрішньому просторі вітрини. Якщо вітрина має тільки одне скло або склопакет, то застосовують спеціальні пристрої, що створюють циркуляцію підігрітого повітря у скла вітрини з боку торгового залу.

Крім того, для запобігання замерзанню і запітніванню вітринного скла використовують також поглинаючі вологу хімічні речовини – сорбенти: хлористий кальцій, мідний купорос, куховарську сіль і т.п. Сорбенти вміщують на шляху руху повітря, циркулюючого у вітринній коробці.

Оберігати вітрини від появи вологи на склі можна за допомогою спеціальних захисних розчинів, які рівномірно наносять на внутрішню поверхню ретельно обчищеного і протертого скла.

Важливу роль в створенні найкращої вітринної експозиції і в підвищенні ефективності впливу цього засобу реклами на покупців грає освітлення.

Освітлення вітрин може бути штучним і природним. Перевага штучного світла перед природним полягає в тому, що його можна повністю підпорядкувати задачам оформлення вітрин, додавши йому відповідної сили і забарвлення.

Потрібно мати на увазі, що світло і освітлення – поняття різні, і рясне світло ще не зумовлює хорошого освітлення. При проектуванні освітлення вітрин треба враховувати наступні особливості зору людини.

При визначенні необхідного рівня освітленості вітрини беруть до уваги розміри простору, облицювання або забарвлення її стін і підлоги. Важливе значення мають також розташування товарів на експозиційному майданчику, їх колір, розміри, форма і т.п. Крім того, необхідно враховувати загальну освітленість вулиці, на якій розташований магазин, або торгового залу (при улаштуванні внутрішньомагазинної вітрини): чим краще освітлена вулиця або торговий зал, тим більшою повинна бути освітленість вітрини.

Джерела світла у вітринах потрібно розміщувати таким чином, щоб вони не сліпили очі глядачам і не заважали їм оглядати товари. Тому джерела світла, виставлені у вітринах, повинні бути закриті непрозорою або дифузно розсіюючою оболонкою.

У випадках, коли лампи, розміщені на стелі вітрини, залишають відкритими, верхню частину віконного скла або зафарбовують напівпрозорою фарбою, або шляхом спеціальної обробки скла створюють матову поверхню, що розсіює світло. Яскраві лампи в торговому залі, розташовані поблизу вуличної вітрини, не повинно бути видно з вулиці.

Дуже важливо правильно розподілити у вітрині світловий потік. Це необхідне для того, щоб, по-перше особливо виділити за допомогою світла ті товари, до яких бажано привернути найбільшу увагу покупців; по-друге, посилити освітленість більш темних предметів; по-третє, домогтися правильного утворення тіней і, по-четверте, зменшити витрати електроенергії. Для цього джерела світла розміщують в передній частині вітрини, тобто з боку вулиці. Якщо вмістити джерела світла в глибині вітрини, то деякі товари при цьому попадуть у власну тінь і будуть погано видні покупцям.

Щоб уся вітрина була освітлена рівномірно, доцільно застосовувати не одну лампу великої потужності, а кілька ламп меншої потужності. Хороший ефект дають, наприклад, декілька ламп розжарювання з дзеркальними відбивачами, укріплені на верхній обв'язці рами віконної вітрини. Максимально використати світловий потік від ламп, встановлених у вітрині, дозволяють різні за формою рефлектори. За допомогою таких рефлекторів можна по-різному розподілити світловий потік. Наприклад, дзвоноподібний рефлектор дає рівномірне освітлення на досить великій площі. Тому його застосовують в широких вітринах. Рефлектор зі скошеною стороною добре відбиває світло в глибину вітрини: його використовують для освітлення глибоких вітрин.

Завдяки шарнірним з'єднанням рефлектори можна повертати під різними кутами, направляючи світло на певні дільниці вітрини.

У зв'язку з тим, що рівень освітленості в зовнішніх вітринах завжди повинен бути вищим, ніж в самому магазині, для їх освітлення доцільно використовувати люмінесцентні лампи. Щоб люмінесцентні лампи не було видно з вулиці, їх, як правило, укріплюють за верхньою і нижньою обв'язками рами віконної вітрини, приховують за допомогою відбивних козирків і екранів з дерева, жерсті, скла або пластику.

Хорошого освітлення вітрини можна досягнути, розташувавши люмінесцентні лампи в декілька рядів по всій стелі. Такі лампи, закриті знизу скляними або ґратчастими розсіювачами, утворять як би світлову стелю вітрини. Точно так само можна зробити у вітрині і світлову підлогу.

Однак, застосування у вітрині тільки розсіяного світла робить вітринну експозицію безтіньовою, нудною, і це заважає глядачеві сприйняти пластичні і фактурні властивості товарів. Тому, крім загального освітлення, у вітринах використовують також світильники для підсвічення окремих товарів. Такі підсвіти особливо ефектні при показі виробів з кришталю і скла, вин, парфумерних і деяких інших товарів. Для цього використовують,