перший варіант маркетингової стратегії виходу на ринок з конкретним товаром. Стратегія передбачає визначення цільового ринку (розмір, структура, поведінка, позиціонування товару, обсяг продажу та прибуток на кілька років); ціни товару, загального підходу до його розподілу, витрат на маркетинг; перспективних цілей та стратегічного підходу до формування ринкового плану фірми.
Аналіз з точки зору бізнесу. На цьому етапі процесу планування нової продукції фірма повинна мати інформацію про споживачів, конкурентів, розміри потенціалу, попереднє ціноутворення, технології, рівні інвестування та попередні витрати на виробництво для проведення фінансового аналізу, щоб вирішити, чи може ідея, відібрана на попередніх етапах, стати фізичним товаром.
Розробка ідеї товару у фізичний продукт потребує значних коштів, особливо для фірм, у яких частка витрат на розробку досить значна і для яких фінансовий аналіз є основним. Для фірм, у яких частка витрат на розробку незначна, фінансовий аналіз комбінується ще з деякими критеріями.
Більшість фірм стикаються з браком ресурсів, тому багато перспективних проектів відкидається. Комбінування фінансового аналізу з іншими відбірко-вими критеріями дозволяє фірмі відібрати найбільш вдалий проект для подальшого впровадження.
Розробка товару. Коли задум продукту успішно здолав попередні стадії, починається втілення задуму в матеріальну форму та визначення базової маркетингової стратегії шляхом розробки товару, упаковки, торговельної марки і т. ін. Також на цьому етапі буде одержана відповідь про можливості втілення задуму з комерційної і технічної точки зору.
Таким чином, при розробці товару вибирають тип та якість матеріалів, з яких буде виготовлятися продукція, метод виробництва (його вартість та термін, показник використання виробничих потужностей). Після розробки прототипу товару проводиться його функціональне тестування. Завжди виробляється декілька прототипів, а в ході випробувань, як правило, залишається тільки один. Також треба зазначити, що при проведенні тестування впроваджуються деякі вдосконалення як у самому товарі, так і в процесі виробництва.
Треба відзначити, що на цьому етапі розробляється патентний захист з метою запобігання копіюванню.
Випробування на ринку. Якщо на попередньому етапі товар успішно пройшов випробування і перевірку, то фірма випускає невелику партію товару для випробування на ринку. На даному етапі товар та план маркетингу фірми випробовуються в умовах реального ринкового середовища, щоб виявити погляди цільових груп споживачів: характеристики товару, особливості використання та обслуговування, а також на базі випробувань визначити розмір ринку та розробити загальний прогноз збуту продукції.
Для проведення випробування на ринку треба визначити:
місце проведення тесту;
термін випробування;
інформацію, яка мусить бути отримана;
напрямки використання результатів випробувань.
Розгортання комерційного виробництва. Цей етап включає реалізацію всього плану маркетингу і комерційного виробництва. Досить часто це потребує великих затрат та швидкого прийняття рішень.
Фірма повинна визначитись: по-перше, коли запропонувати новинку на ринок; по-друге, де вона буде випускати на ринок товар (місто, регіон, країна), оскільки небагато фірм мають можливості одразу пропонувати товар на ринок всієї країни, багато з них поступово освоюють нові ринки збуту; по-третє, кому запропонувати свій товар, тобто відібрати найбільш вигідні з ринків, що освоюються, та сегменти ринків і сконцентрувати на них зусилля по стимулюванню збуту; по-четверте, як виводити новий товар на ринок (розробка індивідуального плану маркетингу для кожного ринку) [26, 128].
1.2. Методологічні основи нововведень
1.2.1. Особливості та класифікація нововведень
Важливим етапом вивчення нововведень є їх класифікація за низкою певних ознак. Світ інновацій дуже різноманітний. Їх комплексний характер і багатогранність використання потребують розроблення класифікатора інновацій, який дасть змогу не тільки усвідомити їх роль у розвитку людства, а й передусім:
оцінити спрямованість і ефективність інноваційного процесу;
визначити перспективність майбутніх нововведень;
установити проблемні зв’язки між різними типами інновацій;
підібрати методи управління адекватні особливостям кожного інноваційного процесу, які випливають з переважаючого типу інновацій, що утворюють ці процеси;
створити економічні механізми й організаційні форми управління інноваційною діяльністю залежно від типу інновацій;
визначити методи й форми реалізації і просування інноваційного продукту та інноваційної технології залежно від різних типів інновацій;
оптимізувати організаційні форми інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури, економічні відносини в інноваційній сфері;
створити стимули для активізації нововведень у галузях, регіонах і підприємствах.
Серед підходів до класифікації інновацій найпоширенішим вважається розподіл їх за змістом та сферою застосування. На основі цього критерію вирізняються великі групи інновацій.
Технологічні – нові технології виробництва старих чи нових продуктів, упровадження інформаційних систем, нових джерел енергії. Технологічні нововведення – це зміни перш за все в засобах і методах організації виробництва [10,529].
Продуктові – створення нових товарів, що споживаються у сфері виробництва чи у сфері споживання.
Організаційно-управлінські – нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємства та їх об’єднань.
Економічні – нововведення у фінансовій та бухгалтерській сферах діяльності, мотивації та оплати праці, оцінка результатів діяльності.
Соціальні – нові форми активізації людського чинника, включаючи процес зміни умов праці, культурних, екологічних та політичних аспектів, зміна способу життя в цілому.
Юридичні – нові нормативно-правові документи, що визначають та регулюють усі види діяльності підприємств, організацій та фізичних осіб, створюючи відповідні умови для розвитку.
Основною ознакою класифікації інновацій є, як правило, новизна інновації, її сутність, а також вплив на економічні та соціальні процеси. За ознакою новизни інновації поділяються на нові для галузі у світі, нові для галузі в країні, нові для підприємства [5, 308].
Перші – це інновації абсолютної новизни, які не були ще відомі і які в разі значного поширення стають радикальними нововведеннями. Абсолютна новизна фіксується за відсутності аналогів цієї інновації на міжнародному ринку.
Нові для галузі чи підприємства – це інновації з частковою новизною одного або кількох елементів уже відомого товару через зміну функцій і характеристик