рівнях; подальше вдосконалення патентного законодавства та його виконання; регулювання торгівлі ліцензіями; захист прав і інтересів вітчизняних новаторів, створення сприятливих соціально-економічних умов для активізації творчої молоді. Необхідно визнати недопустимим скорочення питомої ваги бюджетного фінансування науки і освіти у ВВП . Слід створити умови, використовуючи іноземний досвід, для посилення зацікавленості навчальних закладів, студентів, викладачів, усіх верств населення в активізації творчості.
Розділ 2. Аналіз ефективності інноваційної діяльності СП ЗАТ "Теріхем-Луцьк"
Проведемо оцінку інноваційної діяльності підприємства СП ЗАТ "Теріхем- Луцьк" за 2001-2003 роки. В період з 2001-2002 років підприємство не розробляло і не впроваджувало в дію ніяких інноваційних проектів. Уся продукція СП ЗАТ "Теріхем-Луцьк" вироблялася на одній лінії по виробництву поліпропіленової плівки, яка була введена в дію словацьким підприємством АО Хемосвіт.
В 2003 році СП ЗАТ "Теріхем-Луцьк" придбало нову лінію для виробництва поліпропіленової плівки господарського призначення. Так як, ця лінія не нова, тобто використовувалася раніше на словацькому підприємстві по виробництву поліпропіленової плівки, то СП ЗАТ "Теріхем-Луцьк" закупило деяке обладнання, щоб удосконалити лінію. Підприємством було придбано такі частини устаткування, як:
екструдер за 298 тис. євро;
два кристалізатора – 6 тис. євро;
дозуючий насос – 4,5 тис. євро;
охолоджуючий радіатор – 40 тис. євро;
компресор – 5 тис. євро;
кондиціонер – 3,5 тис. євро.
Після заміни деяких частин обладнання, тобто часткової реконструкції, лінія стала давати ефективніші результати. Але, з огляду на те, що лінія була у вжитку, часто спостерігається брак у виробництві плівки. Тому СП ЗАТ "Теріхем-Луцьк" запланувало протягом 2005-2007 років, ввести в дію нове обладнання по переробці не якісної, тобто бракованої плівки.
Після проведення переговорів з словацьким підприємством АО Хемосвіт, була узгоджена ціна обладнання по переробці плівки. Вона складає 15 тис. євро. У цю ціну були включені витрати на транспортування і введення лінії в дію.
Особливістю інноваційного проекту є його спрямованість на перспективу, передбачення якої пов’язано з невизначеністю, а отже, з комерційним (підприємницьким) ризиком. З урахуванням рівня ризику інвестиційні проекти можуть бути класифіковані на надійні, що характеризуються високою вірогідністю отримання гарантованих результатів, і ризикові, для яких характерний високій ступінь невизначеності витрат і економічних результатів. Науково-технічні інноваційні проекти, як правило, відносяться до категорії ризикованих. Щоб оцінити ефективність впровадження інновацій на підприємстві, необхідно буде розрахувати такі показники:
індекс рентабельності, що характеризує відношення доходів до наведених на цю ж дату інноваційних витрат. Він визначається, як величина доходів, наведених до моменту початку реалізації інновації – до величини інвестицій в інновації. Іншими словами, тут порівнюються дві частини потоку платежів: дохідна і інвестиційна;
інтегральний ефект, що дозволить нам оцінити величину різниці результатів й інноваційних витрат за розрахунковий рік, доведених до одного, початкового року. Визначення інтегрального ефекту допомагає вибрати напрями вкладення засобів в інновації;
чистий дисконтований дохід (ЧДД) – визначається при зіставленні величини виробничих інвестицій і загальною сумою грошового потоку протягом прогнозованого періоду часу й характеризує перевищення сумарних грошових надходжень над сумарними витратами для відповідного проекту. Якщо ЧДД інноваційного проекту позитивний, проект є ефективним і може розглядатися як прийнятий для реалізації. Чим більше ЧДД, тим ефективніший проект. Якщо інвестиційний проект має негативний ЧДД, інвестор буде нести збитки, тобто проект не ефективний;
індекс дохідності (ІД) – при розрахунку індекса порівнюються дві частини платежів: дохідна і інвестиційна. ІД показує, скільки доходу отримає інвестор у результаті здійснення цього проекту на кожну вкладену гривню.
Індекс дохідності тісно пов’язаний з ЧДД. Він складається з тих же елементів, і його значення пов’язане із значенням ЧДД. Якщо ЧДД позитивний, ІД>1, і навпаки. Якщо ІД>1, проект ефективний, якщо ІД<1 – неефективний;
період окупності – час за який окупиться вартість обладнання.
Також, підприємством було проведено розрахунок техніко – економічного обґрунтування для впровадження інноваційного проекту.
Передбачається:
використання площі цеху по переробці поліетиленової плівки
15Ч18 = 270 кв. м., у тому числі виробнича 90 кв. м.;
чисельність працюючих (у двох змінах) -25 чоловік;
середня місячна зарплата робітника -350 грн.;
кількість основного устаткування -1 од.
Ефективність інновацій має бути оцінена за кінцевими результатами виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємств, що займаються інноваціями (інноваційно-активних підприємств). Найважливішим результатом цієї діяльності, що фіксуються органами державної статистики, є величина і структура інноваційної продукції, яка виділяється із загального обсягу виробленої та реалізованої продукції підприємств. Проте показники частки і якісних характеристик інноваційної продукції далеко не в повній мірі характеризують ефективність інноваційних процесів. У зв’язку з цим доцільно додатково визначити показники частки витрат у виробництві одиниці інноваційної продукції з урахуванням змін продуктивності праці у процесі реалізації всього обсягу набутих (або розроблених) технологічних досягнень.
Отже, в період з 2005-2008 років планується повністю ввести в дію обладнання по переробці бракованої продукції, здійснити експертизу інноваційного проекту на ступінь його реалізованості. Це означає оцінити соціально – економічну ефективність проекту.
Отже, інноваційні процеси охоплюють усі зміни, що відбуваються на землі внаслідок людської діяльності. Інновації – це інструмент впливу на соціально-економічний процес розвитку суспільства. В основі інноваційного процесу лежить створення, упровадження і поширення інновацій, необхідними властивостями яких є науково-технічна новизна. Ефективність інноваційного процесу визначається лише після впровадження інновацій, коли з’ясовується, у якій мірі вона задовольняє потреби ринку.
Результатом інноваційних процесів є нововведення, а їхнє впровадження в господарську практику визначається як нововведення, тобто з моменту прийняття до поширення новація здобуває нову якість і стає інновацією. Таким чином, інноваційний процес полягає в одержанні комерціалізації винаходів, нових технологій, видів продукції та послуг, рішень організаційно-технічного, економічного, соціального та інших