Реферат

на тему:

Стан, структура та організація фармацевтичного ринку

Загальна характеристика світового фармацевтич-ного ринку. Світовий ринок фармацевтичної продукції є складним, багаторівневим, поліфункціональним утво-ренням зі стабільно високими темпами зростання ви-робництва, продажу і, відповідно, показниками рента-бельності. Ці причини пов'язані зі специфікою лікарських препаратів як товарної категорії, попит на які зростає незалежно від економічних та політичних фак-торів. Протягом останніх 15 років зростання виробницт-ва медикаментів у світі перебільшує промислове вироб-ництво в цілому у 4-5 разів, хімічне, зокрема,— у 3 ра-зи. Динаміка зростання обсягу продажу лікарських за-собів за цей же період свідчить про збільшення цього показника майже в три рази.

Переважна частина медикаментів (близько 75%), що надходять на світовий фармацевтичний ринок, випус-кається порівняно невеликою кількістю високорозвинених країн-виробників: США, Японія, Німеччина, Фран-ція, Італія, Велика Британія, Швейцарія, Іспанія, Нідер-ланди та Бельгія.

Вихід компаній на зовнішній ринок диктується прагненням збільшити прибутки шляхом розширення продажу і впровадження нових патентованих засобів у найбільшій кількості країн. У провідних західноєвро-пейських компаній частка продажу на зарубіжних рин-ках істотно перевищує 50%. Головними постачальника-ми фармацевтичної продукції на зовнішні ринки є ві-домі фірми розвинених країн, які здійснюють поставки як шляхом прямого експорту, так і через свої зарубіж-ні відділення і дочірні фірми. Найкрупнішим експорте-ром лікарських засобів є Швейцарія. її провідні фарм-виробники експортують до 95% продукції. Обсяг екс-порту США становить близько 13%.

Незважаючи на досить високий рівень ефективності, у 90-х роках фармацевтична промисловість зіштовхну-лась з певними проблемами. Внаслідок цього було ско-рочено кожне шосте робоче місце.

Зростання конкуренції змушує компанії шукати принципово нові моделі розвитку. Зростають витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), фармацевтичні фірми вживають заходів що-до підвищення ефективності виробництва та оптимізації структури витрат. Одним із найбільш ефективних засобів зміцнення позицій фармацевтичних компаній є їх укрупнення і укладення угод між фірмами про спільне створення ліків.

Продовжується прогрес у створенні нових лікар-ських препаратів. Нові препарати, які з'явилися за останні роки, мають більш прицільний механізм дії, і, як наслідок, є більш придатними для лікування. Ці препарати призначаються для диференційованих груп пацієнтів і є більш коштовними, ніж препарати широ-кого спектру дії, які вони покликані замінити. Широ-кого розповсюдження у виробництві лікарських засо-бів набувають біотехнологія, генна інженерія.

При виборі стратегії виживання та зростання багато фармацевтичних компаній використовують диверсифі-кацію своїх інтересів. Наприклад, американська фірма "Меrck" вклала великі кошти в компанію "Меdіко", яка займалася, головним чином, продажем фармацевтичних товарів поштою. Британська компанія "Zenеса" вирішила взяти участь у діяльності організації під назвою "Salick Health Care", яка пропонує консультації щодо лікування ракових захворювань. Фірми "SmithKline Beecham" та "Lilli" внесли крупні інвестиції в компанії, які займають-ся організацією охорони здоров'я.

Стан та перспективи розвитку фармацевтичного ринку України. Сучасний фармацевтичний ринок України формується за рахунок лікарських засобів, що виробляються вітчизняною промисловістю, централізо-ваної закупівлі від іноземних компаній та країн СНД, а також внаслідок закупівель, які здійснюють посередни-ки. Одним із джерел придбання імпортних лікарських засобів є їх закупівля на консигнаційній основі.

Виробництво ліків в Україні здійснюється майже на 40 підприємствах (у тому числі фармацевтичні фабрики). У минулі роки матеріально-технічна база виробничих підприємств не отримувала належного розвитку, у зв'яз-ку з чим зараз промислові фармацевтичні підприємства та фармацевтичні фабрики потребують повної реконст-рукції. Технологічне обладнання, що використовується, морально і фізично застаріло. Це перешкоджає виробля-ти сучасну високоякісну фармацевтичну продукцію, ра-ціонально використовувати лікарську сировину.

Окремими фармацевтичними підприємствами з за-лученням іноземних інвестицій та акціонерного капіта-лу розпочато будівництво та устаткування виробничих приміщень сучасним обладнанням відповідно до міжна-родних вимог.

Україна має високий науковий потенціал, необхід-ний для розвитку фармацевтичної галузі. Розроблення лікарських засобів здійснюють Державний науковий центр лікарських засобів (ДНЦЛЗ), Український науко-во-дослідний інститут фармакології і токсикології (УНДІФТ), Харківський науково-дослідний інститут ендокринології та хімії гормональних препаратів, Ін-ститут органічної хімії АН України, Інститут мікробіо-логії та вірусології АН України ім. Д.К.Заболотного, Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мєчникова, Українська фармацев-тична академія, медичні навчальні заклади та інші нав-чальні і науково-дослідні інститути, центральні завод-ські лабораторії.

Функціонує розвинена мережа оптово-роздрібних фармацевтичних фірм та аптечних закладів, які засно-вані на різних формах власності: державній, колектив-ній, приватній. Відбувається процес роздержавлення аптечних закладів, розвиваються альтернативні форми господарювання, зокрема, малі, спільні, акціонерні під-приємства.

Розвиток фармацевтичного ринку відбувається під впливом державного регулювання. Засобами такого ре-гулювання є наявність законодавчої бази, якою регла-ментуються питання створення, виробництва, контролю якості, закупівлі та реалізації лікарських засобів.

Соціально-економічні аспекти фармацевтичного ринку. Дія економічних законів ринку має специфічні особливості у фармації як соціально орієнтованій галу-зі. Причинами цього є такі складові.

По-перше, надання медикаментозної допомоги насе-ленню потребує особистих контактів лікаря і фармацев-та, з одного боку, і споживача (пацієнта) — з іншого. Лі-карська допомога характеризується певною індивідуаль-ністю і нестандартністю медико-фармацевтичного підхо-ду до пацієнта.

По-друге, у порівнянні з іншими галузями послуг (навіть в охороні здоров'я) більш суттєвий вплив нерівнозначності інформації стосовно споживацьких власти-востей ліків у їх виробників, а також у провізорів (фармацевтів) і споживачів (хворих). Споживач ліків знаходиться в нерівному положенні порівняно з виробником і реалізатором, тому справжню незалежність споживача на ринку фармацевтичних товарів немож-ливо забезпечити внаслідок його недостатньої і непро-фесійної інформованості У ході призначення лікар-ських препаратів і здійснення лікувальних заходів па-цієнт змушений покладатись на рекомендації лікаря і фармацевта, їх професійну кваліфікацію і моральність Комерціалізація ж фармацевтичної діяльності посилює економічну зацікавленість виробника і реалізатора лі-карських препаратів

По-третє, потреба в життєво необхідних лікарських засобах — це потреба, безпосередньо пов'язана з безцінним благом — здоров'ям