Реферат на тему:
Геоінформаційна система забезпечення парламентських виборів
Організація, підготовка та проведення виборів, особливо на загальнодержавному рівні, передбачає необхідність обробки та аналізу територіально пов'язаних геокодованих даних. Так, наприклад, дані про густоту населення дозволяють раціонально спланувати межі виборчих округів, оптимально розмістити виборчі дільниці, визначити кількість міст, селищ та сіл для кожного з виборчих округів, розподілити виборців, що проживають в населених пунктах, по округах та ін.
Особливо це важливо у випадку, коли межі виборчих округів не збігаються з адміністративно-територіальними одиницями, що значно спрощує роботу виборчих комісій.
Напрямами застосування ГІС є:
Перший:*
виконання довідково-консультативної функції, включаючи територіальний розподіл різних об'єктів, наприклад підприємств, разом із розгалуженою інформацією про них (адресою, характеристиками, контактними телефонами керівників та ін.);*
геоінформаційне подання ходу та результатів голосування виборців під час проведення Головою Центральної виборчої комісії прес-конференцій безпосередньо в день проведення виборів та встановлення підсумків голосування;*
забезпечення прозорості виборів-2002 та надання можливості представникам засобів масової інформації об'єктивно висвітлювати перебіг подій;*
сприяння формуванню комплексної картини про виборчий процес в Україні як для громадян нашої держави, так і для міжнародних спостерігачів.
Другий — це використання ГІС для проведення багатофакторного територіального аналізу залежності політичної активності громадян України від багатьох умов, насамперед показників розвитку економіки. Саме вони характеризують прожитковий рівень населення, рівень інвестицій, темпи розвитку промисловості, рівень доходів населення, рівень безробіття, заборгованість по соціальних виплатах, зарплаті тощо.
Третім є дослідження даних, які мають безпосередню територіальну прив'язку та визначають залежність фактичних результатів голосування від прогнозованих. За їх допомогою також можна визначити рейтинг партій у кожному регіоні, активність виборців залежно від соціального та вікового складу та відсоток їх голосів, відданих за обраного народного депутата України.
Впроваджена в роботу Центральної виборчої комісії геоінформаційна система вперше забезпечила представлення в потоковому режимі даних про хід та результати голосування на виборах до рад усіх рівнів у 2002 р. При її створенні реалізовані сервісні системи пошуку та відображення населених пунктів на електронній карті за деревоподібною структурою адміністративно-територіального розподілу та виборчих округів за номером чи за ім'ям обраного народного депутата України.
Для побудови карт інформація отримувалася в потоковому режимі як результат запиту до мережевої бази даних, створеної в середовищі ORACLE. База даних поповнювалася безпосередньо з робочих станцій, з якими працювали окружні виборчі комісії. Крім того, розроблена система стала потужним інструментом багатофакторного аналізу та прогнозування результатів голосування.
З метою визначення зони політичного впливу окремих партій та засобів масової інформації, що впливають на громадську думку, створені геокодовані бази даних партійних осередків та зони доступності різних електронних засобів масової інформації — телевізійних каналів та радіостанцій.
Впровадження ГІС практично забезпечило розв'язання таких проблем, як:*
територіальне планування виборчих дільниць;*
багатофакторний аналіз за територіально-розподіленими показниками, які потенційно впливають на політичні погляди електорату;*
прогнозування результатів виборів та відображення фактичного їх ходу.
За оперативно отриманими повідомленнями під час виборів складалися карти, що відображали:*
хід голосування у виборчих округах та регіонах України;*
результати голосування по одномандатних виборчих округах;*
підтримку політичних партій та виборчих блоків політичних партій у виборчих округах та регіонах держави.
Карти були виготовлені з розрахунком забезпечення максимальної інформативності та зовнішньої цікавості при обмежених розмірах. Так, межі областей та виборчих округів як площинних об'єктів подані в кількох варіантах залежно від складності та особливостей вирішуваних задач.
Хоча завдання щодо розробки кольорової легенди для відображення рейтингу тридцяти трьох політичних партій та виборчих блоків політичних партій, виборчих списків кандидатів у народні депутати України, від яких вони зареєстровані у Центральній виборчій комісії, виявилося технологічно непростим.
Слід зауважити, що обов'язковими атрибутами всіх карт є кольорова легенда фону площинних об'єктів та підписи відповідно до номерів виборчих округів чи регіонів України. Тому залежно від отримання даних інформація на тематичних картах оновлювалася, а різні характеристики відзначалися кольоровою градацією та текстовими написами.
Щодо технічних вимог до створення тематичних карт, то більшість обумовлена необхідністю їх розміщення в режимі OnLine на Інтернет— сайті Центральної виборчої комісії.
З урахуванням цього їх основними особливостями є:*
невеликі обсяги файлів у графічному форматі та розміри карт, що забезпечить зручність роботи з ними типовими програмними засобами Інтернет;*
достатньо високо інформативність та якість, для отримання якої застосовано алгоритм Antialias, реалізований у деяких графічних програмних продуктах та відсутній у більшості ПС-пакетів.
У зв'язку з цим була розроблена спеціалізована методика створення таких карт, що передбачала роботу з геоінформаційною системою в середовищі ArcView.
Список використаної та рекомендованої літератури
Бачило И. Л. Правовое регулирование процессов информатизации // Гос. и право. — 1994. — № 12.
Бернар Гурне. Державне управління. — К.: Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1993.
Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис. — Л.: Наука, 1989.
Богданов А. А. Всеобщая организационная наука (тектология). — М., 1925.
Бондаренко А. I., Гуцалюк М. В. Використання нових інформаційних технологій для розробки та прийняття управлінських рішень в системі управління державною пожежною охороною // Наук, вісн. Української академії внутрішніх справ. — К., 1996.
Венделин А. Г. Подготовка и принятие управленческого решения: Методологические аспекты. — М., 1974.
Вертузаев М. С, Попов Ю. В. Основы компьютеризации деятельности сотрудников органов внутренних дел. Часть общая: Учеб. пособие. — К.: Украинская академия внутренних дел, 1992.
Винер Н. Кибернетика и общество. — М., Наука, 1958.
Вишняков В. Г. Структура и штаты органов государственного управления. — М., 1998.
Відшкодування матеріальної і моральної шкоди. — К.: Юрінком, 1996.
Волков І. С. Информатизация управления. — М., 1990.
Гаврилов О. А. Основы правовой информатики: