Реферат на тему:

Інформація як провідна складова управлінської діяльності

З погляду кібернетики соціальних систем (соціальної кібернетики) та її складової — теорії інформації управління соціальними системами визначається як цілеспрямований інформаційний вплив керуючої системи (суб'єкта управління) на керовану систему (об'єкт управління).

Щоб здійснювати вплив, суб'єкт управління повинен мати певний обсяг відомостей, даних про об'єкт управління, знати особливості його можливої поведінки залежно від різної природи факторів тощо. Тобто суб'єкту управління потрібно мати інформацію про закономірності природи об'єкта управління (керованої системи). Але для того щоб мати таку інформацію, суб'єкту управління слід організувати її забезпечення, визначити обсяг, джерела її надходження, методи і способи збирання, аналізу, обробки, використання, зберігання тощо.

Для того щоб визначити сутність інформаційних процесів управління соціальними системами (у тому числі в державному управлінні), слід розібратися в основних поняттях і категоріях. Однією з провідних понять є категорія "інформація" як соціальне явище. Відомо, що інформація у суспільних відносинах виступає як складне соціально-психологічне, науково-методологічне, філософське, правове явище, за допомогою якого забезпечується функціонування соціальних систем.

Питанням дослідження різних видів інформації, визначення її ролі в організації управління, теорії аналізу та обробки соціальної інформації, методології й методики створення різних інформаційних систем управлінського призначення у різних галузях організації управління соціальними системами присвячено багато праць.

З формуванням інформаційного суспільства категорія "інформація" стала ключовою: вона виступає одним із найважливіших факторів системи суспільних відносин. У зв'язку з цим у сучасній філософії, теоретичних і прикладних науках, у тому числі науці про управління соціальними системами, дослідженнях щодо проектування, впровадження, експлуатації та удосконалення інформаційних технічних та інших систем, не можуть підібрати однозначного трактування категорії "інформація".

Як свідчать дослідження, сьогодні це визначення залежить від різних чинників (критеріїв). Зазначимо деякі з них:*

конкретна галузь знань чи суспільного життя, у якій ведеться дослідження (предметна галузь суспільних відносин, організація управління соціальною системою тощо);*

характер завдань, для яких вводиться це поняття;*

інші критерії.

Сучасні визначення категорії "інформація" намагаються відобразити спочатку філософську її суть, а потім — найважливіші властивості сфери суспільних відносин. Ось деякі з них:*

інформація — визначення змісту, отриманого з навколишнього сві-ту1;*

інформація — комунікація, зв'язок, у процесі якого встановлюється невизначеність2:*

інформація — будь-яка сукупність сигналів, діянь чи відомостей3;*

інформація — передача знань про різноманіття природи.

Під інформацією розуміють також корисні відомості про річ, явище, факт, людину, суспільство, державу тощо.

Нерідко поряд з категорією "інформація" вживають категорію "дані". При цьому остання розглядається як абстрактна категорія, а інформація — як конкретна. її конкретний зміст визначається з прив'язкою до сфери пізнання (чи то у технічних системах, чи то у соціальних, чи то у природних).

Існує думка, що з погляду праксеологічного аспекту на практиці дуже часто неправомірно (нераціонально) встановлюють однозначність між термінами "дані" чи "відомості" та категорією "інформація". На думку прихильників цієї теорії, з погляду когнітивного підходу, дані чи відомості реєструють явища та події, що відбуваються, а інформація — результат переробки та аналізу даних на рівні індивідуального чи корпоративного інтелекту, тобто їх усвідомлення конкретною людиною чи соціальною корпорацією (громадою, спільнотою, суспільством, колективом).

У контексті теорії управління соціальними системами інформація розглядається як чинник управління, вона необхідна на всіх етапах управлінської діяльності. Через інформацію здійснюється вплив на формування управлінських рішень, виявлення потреб у регулюванні конкретного виду суспільних відносин, їх реалізація, координація діяльності суб'єктів управління, контроль за реалізацією управлінських рішень тощо.

Щодо визначення змісту категорії "інформація" та інших категорій сфери інформаційних відносин варто навести точку зору Г. X. Попова. Він, зокрема, вважає, що однозначні вичерпні й короткі визначення можуть мати місце лише в чітко формалізованій аксіоматичній науці, коли є набір постулатів, є правила їх комбінування. У суспільних же явищах дуже мало формального, такого, що пояснюється законами формальної логіки4.

Головне не у формі терміна (категорії), а в тому змісті, який вони відображають у певній соціальній системі. Адже про визначення понять не сперечаються, а домовляються. Будь-яке визначення будь-якого поняття може набувати характеру монографічного описання. Як відомо, ужитті форма може наповнюватися різним змістом, нерідко протилежним за сутністю.

Відсутність однозначного визначення поняття "інформація" можна вважати природним явищем. Навряд чи є потреба шукати загальне (абстрактне) його визначення, що охоплює всю багатогранність, багатоаспектність його буття. Воно неминуче буде або дуже загальним, або надто заплутаним.

Наприклад, управління соціальними системами у сфері підприємницької діяльності й управління соціальними системами, яке здійснюється правоохоронними органами у сфері громадського порядку, мають свої особливості. Нерідко в одній системі суспільних відносин використовуються поняття та категорії, зміст яких притаманний саме цій системі, хоча в іншій системі управління ті ж поняття можуть мати зовсім інший зміст.

Інформація як товар. Інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян та юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством.

Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні послуги встановлюються договорами за винятком випадків, передбачених законом. (Ст. 39 Закону про інформацію.)

Для інформаційно-аналітичного забезпечення управління соціальними системами слід визначити зміст і роль інформації в управлінській діяльності.

Якщо управління розглядати як процес обміну інформацією, то можна виділити такі базові його елементи:

1. Суб'єкти управлінських відносин:*

відправник — особа, що генерує інформацію (ідею чи повідомлення) і передає її;*

отримувач — особа, якій призначена інформація і яка її інтерпретує.

2. Повідомлення — інформація — відповідним чином закодовані відомості.

3. Канали (засоби зв'язку) — технології передавання і отримання інформації.

При обміні інформацією відправник і отримувач проходять декілька