Реферат на тему:
Інноваційна політика підприємства (фірми)
План
Формування інноваційної стратегії підприємства.
Роль менеджменту в інноваційній політиці підприємства.
Порядок вироблення інноваційної політики підприємства.
1. Формування інноваційної стратегії підприємства
Розвиток будь-якого підприємства неможливий без вироблен-ня ним стратегічних напрямків своєї діяльності, які ґрунтуються на нововведеннях, тобто мають інноваційний характер. Стратегія розвитку підприємства базується на використанні науково-технічних досягнень у сфері організації, техніки і технології, ця стратегія націлена на спроможність підприємства використовува-ти комплексні інновації.
На початковому етапі формування інноваційної стратегії під-приємству слід визначити її тип. Існують кілька типів стратегій, і різні економісти визначають їх по-різному. Одні з них визнача-ють три типи стратегії. Це — наступальна (активна), імітаційна і комбінована стратегії.
Обравши, скажімо, імітаційну стратегію з поступовим перехо-дом до наступальної і досягнувши певного успіху, керівництво підприємства не повинно чекати стадії спаду, а має відразу ж придбавати нову ліцензію або провести розробки з метою підви-щити технологічний рівень інноваційної системи, щоб перейти до виробництва власного нового продукту. Таким чином підпри-ємство перейде до наступальної стратегії, яка ґрунтується не на окремій інновації, а на їх серії. Обравши адаптаційну (пасивну) стратегію, підприємство може у перспективі опинитися серед відсталих спочатку в техніко-технологічному, а згодом і в еконо-мічному відношенні.
За класифікацією X. Фрідмана, існує шість типів інноваційної стратегії підприємства: наступальна, захисна, імітаційна, залеж-на, традиційна, «за нагодою».
Наступальна інноваційна стратегія охоплює: активні НДДКР, орієнтовані на маркетинг; стратегію злиття, стратегію придбання.
Захисна інноваційна стратегія відбиває реакцію підприємства на дії конкурентів і побічно — на потреби і поведінку споживачів.
Імітаційна інноваційна стратегія підприємства пов'язана з ко-піюванням технології виробництва продукції фірм-піонерів і пе-редбачає придбання ліцензії виробництва такого продукту.
Залежна інноваційна стратегія відзначається тим, що характер інноваційних змін на підприємстві залежить від політики інших фірм, які виступають як основні у коопераційних технологічних зв'язках. «Залежні» підприємства не роблять самостійних спроб змінити свою продукцію, оскільки вони тісно пов'язані вимогами до неї провідного підприємства.
Традиційна інноваційна стратегія означає відсутність техно-логічних змін на підприємстві. На таких підприємствах закріп-люються певні інноваційні форми на тривалий період їх життєвого циклу. Традиційна інноваційна політика вважається інновацій-ною як осмислена відмова від оновлення продукції у результаті аналізу ситуації і стану конкурентів. Традиційна стратегія уникає власне інноваційної поведінки.
Інноваційна стратегія «за нагодою» пов'язана з використан-ням інформації і можливостей, які виникають у зовнішньому се-редовищі підприємства. Характерна її риса — відсутність власної науково-технічної діяльності. Такий тип стратегії називають ще «стратегією ніші».
Конкурентні переваги товаровиробника залежать від обраної ним інноваційної стратегії та успішного втілення її у життя.
А. Чендлер у своїй книзі «Стратегія і структура» зазначає: «Стратегія — це визначення основних довготермінових цілей і завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподілення ресур-сів, необхідних для виконання поставлених цілей».
Узагальнюючи сутність будь-якої з названих інноваційних стратегій, можна дати таке визначення: інноваційна стратегія, бу-дучи складовою загальної стратегії підприємства, являє собою ціленаправлену діяльність щодо визначення найважливіших на-прямів, вибору пріоритетів перспективного розвитку підприємст-ва і вироблення комплексу заходів, потрібних для їх досягнення.
Інноваційний розвиток підприємства починається з вироблен-ня стратегії управління ним. У більшості розвинених країн така стратегія охоплює етапи: інноваційний задум, інноваційний про-ект, інноваційний план, що використовуються для отримання (у названій послідовності), інформаційного забезпечення інновацій-ного процесу (про інформаційне забезпечення інноваційних про-цесів докладно у розділі 4).
Інноваційну стратегію підприємства треба розглядати як опор-ну для всього кола питань і проблем, які має вирішувати товаровиробник. Ефективна інноваційна стратегія розвитку підприємст-ва передбачає оцінювання всіх форм інноваційної діяльності під-приємства, що мають прояв у нововведеннях різного типу. Треба мати, однак, на увазі, що на практиці дотримання цього поло-ження досить утруднене, оскільки інноваційний процес па під-приємстві має охоплювати всі сторони господарської діяльності і входити складовою частиною до всіх підрозділів підприємства. Наприклад, до основних (до речі, різновекторних) цілей вироб-ничого підприємства входять: випуск високоякісних виробів у заданому обсязі та заданого виду в призначений час; підвищення ефективності використання науково-виробничого потенціалу; ак-тивне ведення зовнішньоекономічних операцій; забезпечення екологічної безпеки виробництва і навколишнього середовища та ще багато чого іншого. І все це має бути скориговане з прова-дженням інноваційної стратегії. Отже, інноваційна стратегія є ціленаправлена діяльність щодо визначення важливих напрямків вибору пріоритетів перспективного розвитку підприємства і ви-роблення комплексу заходів, що потрібні для їхнього втілення.
Інноваційна стратегія підприємства визначається такими най-головнішими складовими: об'єктом і характером ресурсів, які має (або планує мати) підприємство, і ринковими позиціями та загальногосподарською структурою (контрольована частка рин-ку, доступ до джерел фінансування та сировини, стан конкурен-тоспроможності).
На початковому етапі розбудови інноваційної стратегії вирі-шується і тривалість періоду формування стратегії підприємства. По-перше, інновація потребує досить тривалого періоду часу, що, звичайно, відбивається на всьому процесі виробничого життя підприємства. По-друге, період формування нової стратегії під-приємства неможливий без інвестиційної стратегії підприємства.
Взаємозалежність інноваційної і інвестиційної стратегій на-стільки щільна і глибока, що ці процеси, направлені до єдиної мети, стають начебто одним цілим. Є навіть автори, котрі ствер-джують, що інновація — це вкладення інвестиційного капіталу в нововведення. У всякому разі, можна констатувати, що інвести-ційні рішення — це невідокремлювана частина інноваційної стра-тегії будь-якого підприємства.
На початковому етапі інновацій на підприємстві формулю-ються цілі інноваційної стратегії. По-перше, необхідно врахову-вати напрям загальної стратегії розвитку підприємства, а також спосіб організації інноваційного процесу на підприємстві. Відомо три моделі такої організації: внутрішня, коли інновація створюється і засвоюється внутрішніми підрозділами підприємства; зов-нішня, коли замовлення на створення передається іншим органі-заціям; венчурна, коли підприємства для реалізації інноваційних проектів створюють дочірні венчурні фірми.
Формулювання