КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Основи менеджменту” на тему:

Інноваційний менеджмент підприємства (ВАТ Агрофірма „Прут”)

Зміст

Вступ...........................................................................................................................3

1. Зміст і функції інноваційного менеджменту......................................................5

2. Економіко-організаційна характеристика діяльності ВАТ Агрофірми „Прут”.................................................................................................................................14

3. Аналіз реалізації нововведень та їх вплив на ефективність управління ВАТ Агрофірма „Прут”..............................................................................................................21

4. Інноваційне проектування як засіб підвищення ефективності інноваційного забезпечення ВАТ Агрофірми „Прут”.............................................................................23

Висновки..................................................................................................................25

Список використаної літератури............................................................................27

Вступ

Тема даної курсової роботи: „Інноваційний менеджмент підприємства”.

Актуальність цієї теми пояснюється тим, що нововведення на підприємстві не були суттєвими, тому підприємства успішно функціонували в умовах конкурентної боротьби в довгостроковій перспективі. Підприємства в умовах конкуренції на ринку повинні не тільки звертати увагу на внутрішній стан справ на підприємстві, але і вибрати стратегію довгострокового виживання. Це дозволить їм встигати за змінами, які відбуваються в їх оточенні.

Інноваційний менеджмент являє собою одну з різновидностей функціонального менеджменту, об’єктом якого виступають інноваційні процеси в усіх їх різновидах, які застосовуються в усіх сферах народного господарства.

Основна увага в інноваційному менеджменті надається розробці стратегії інновацій і заходів, направлених на їх реалізацію, тому розробці та впровадженню нових товарів, технологій наділяється основна увага. Вони становлять направлення стратегій організації і визначають її подальший розвиток.

Факторами, що гальмують освоєння нововведень у промисловості відносять недостачу власних фінансових ресурсів, і високі ставки за кредитами комерційних банків, зменшення внутрішнього попиту і економічний ризик освоєння нової продукції.

Конкурентоспроможність на світовому ринку залежить від продукції, в основі якої лежать нові знання. Розвиток продуктивних сил відбувається при тісній взаємодії науки і нових технологій з виробництвом. Тільки радикальні заходи для впровадження нових технічних і технологічних рішень, сучасних виробничих процесів, здатних випускати конкурентоспроможні товари, дозволяє економіці вийти з затяжної кризи і забезпечити Україні гідне місце у світовому співробітництві.

Ріст економіки може бути досягнутий тільки при комплексному нововведенні заходів технічного, організаційного, економічного, (господарського управління наукою), соціального юридичного характеру.

У курсові роботі неодноразово підкреслено, що суб’єктом персоналу на підприємстві є люди, які втілюють в життя інноваційні сили, використовують прийняті рішення і від них залежить ефективність і розвиток, тобто майбутнє виробництва.

Для обгрунтування основного змісту курсової роботи я використала літературу таких авторів: Василенко В.О., Шматько В.Г., Гріфін Р., Яцура В., Веснин В.Р., Завадський Й.С., Герчикова Й.Н., Андрушків Б.М.

1. Зміст і функції інноваційного менеджменту

Якщо в загальному вигляді процес управління трактувати як «методи впливу суб’єкта управління на об’єкт управління за допомогою прямих і зворотніх зв’язків в умовах впливу дестабілізуючих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища з метою досягнення запланованого результату», а «менеджмент – як науку про найбільш раціональну організацію й управління трудовим колективом з метою одержання запланованого ефекту», я можу дати визначення поняттю «інноваційний менеджмент».

«Інноваційний менеджмент» - це сукупність визначених організаційно-економічних методів і форм управління всіма стадіями і видами інноваційних прцесів підприємств і об’єднань з максимальною ефективністю.

Innovation (англ.) – утворено з двох слів – латинського „новація” (новизна, нововведення) і англійського префікса „ін”, що означає „в”, „введення”. Тому, у перекладі з англійського „інновація” означає: введення нового, відновлення.

Результатом інноваційних процесів є нововведення, а їхнє впровадження в господарську практику визначається як нововведення, тобто з моменту прийняття до поширення новація здобуває нову якість і стає інновацією.

Таким чином, інновація – це нововведення, пов’язане з науково-технічним процесом і, що полягає у відновленні основних фондів і технологій, в удосконаленні управління й економіки підприємства. Інновації є необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості і кількості продукції, появи нових товарів та послуг.

У ринкових умовах інновації охоплюють всю економіку, включаючи продуктивні сили (засоби виробництва, навчання працівників) і виробничі відносини (форми і методи управління, поділу, спеціалізації і комерції праці).

Діяльність підприємства, пов’язана з науково-технічними розробками, інженерною підготовкою виробництва до переходу на новий продукт чи технологією, а також інвестуванням нововведень – визначається як інноваційна діяльність.

До інноваційної діяльності також відносять роботи тривалого характеру зі створення і реалізації інноваційних проектів за участю проектних інститутів і наукових центрів у масштабах регіонів, галузей чи країни.

Ці проекти зумовлюють вибір варіанта стратегії розвитку, найбільш прийнятого з погляду економічної вигоди організації.

Стратегічне інноваційне мислення одержує все більшу підтримку, оскільки досвід показує його більш високу ефективність в умовах швидких змін, особливо технологічних, коли рівень пердбачуваності дуже низький.

Специфіка інноваційного менеджменту полягає в особливостях управління інноваційним потенціалом, що наявний в тій чи іншій організації, у рамках функціональних аспектів управління (планування, організація, мотивація, контроль).

Інноваційний потенціал – це здатність господарства чи суб’єкта господарювання робити нову, науковомістку продукцію, що відповідає вимогам ринку і містить у собі:

- виробничі потужності для виробництва засобів виробництва4

- професійний і науково-технічний склад персоналу;

- потужності експериментальної бази, пов’язаної з підготовкою нового виробництва;

- інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій;

- можливості впровадження нововведень і його контролю.

Інноваційний менеджмент створює суб’єкту господарювання, що виступає як носій інновації, сприятливі і вигідні конкурентні переваги. Вирвавши ресурси з рутинного кругообігу, підприємець використовує їх новим способом. При цьому може бути не менше п’яти можливих різновидів нововведень:

1) створення нового товару (послуги);

2) створення нового способу виробництва;

3) відкриття нового ринку збуту;

4) застосування нового джерела чи виду сировини, енергії;

5) введення нових принципів організації діяльності фірми.

Успіх чи невдачу в діяльності інноваційного менеджера повною мірою розкриває ринок, що висуває строгі вимоги до результатів його діяльності.

Під інноваціями в широкому значенні розуміється прибуткове використання новацій у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного чи іншого характеру.

Інноваційний менеджмент повинен гарантувати