КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Основи менеджменту” на тему:
Інноваційний менеджмент підприємства (ВАТ Агрофірма „Прут”)
Зміст
Вступ...........................................................................................................................3
1. Зміст і функції інноваційного менеджменту......................................................5
2. Економіко-організаційна характеристика діяльності ВАТ Агрофірми „Прут”.................................................................................................................................14
3. Аналіз реалізації нововведень та їх вплив на ефективність управління ВАТ Агрофірма „Прут”..............................................................................................................21
4. Інноваційне проектування як засіб підвищення ефективності інноваційного забезпечення ВАТ Агрофірми „Прут”.............................................................................23
Висновки..................................................................................................................25
Список використаної літератури............................................................................27
Вступ
Тема даної курсової роботи: „Інноваційний менеджмент підприємства”.
Актуальність цієї теми пояснюється тим, що нововведення на підприємстві не були суттєвими, тому підприємства успішно функціонували в умовах конкурентної боротьби в довгостроковій перспективі. Підприємства в умовах конкуренції на ринку повинні не тільки звертати увагу на внутрішній стан справ на підприємстві, але і вибрати стратегію довгострокового виживання. Це дозволить їм встигати за змінами, які відбуваються в їх оточенні.
Інноваційний менеджмент являє собою одну з різновидностей функціонального менеджменту, об’єктом якого виступають інноваційні процеси в усіх їх різновидах, які застосовуються в усіх сферах народного господарства.
Основна увага в інноваційному менеджменті надається розробці стратегії інновацій і заходів, направлених на їх реалізацію, тому розробці та впровадженню нових товарів, технологій наділяється основна увага. Вони становлять направлення стратегій організації і визначають її подальший розвиток.
Факторами, що гальмують освоєння нововведень у промисловості відносять недостачу власних фінансових ресурсів, і високі ставки за кредитами комерційних банків, зменшення внутрішнього попиту і економічний ризик освоєння нової продукції.
Конкурентоспроможність на світовому ринку залежить від продукції, в основі якої лежать нові знання. Розвиток продуктивних сил відбувається при тісній взаємодії науки і нових технологій з виробництвом. Тільки радикальні заходи для впровадження нових технічних і технологічних рішень, сучасних виробничих процесів, здатних випускати конкурентоспроможні товари, дозволяє економіці вийти з затяжної кризи і забезпечити Україні гідне місце у світовому співробітництві.
Ріст економіки може бути досягнутий тільки при комплексному нововведенні заходів технічного, організаційного, економічного, (господарського управління наукою), соціального юридичного характеру.
У курсові роботі неодноразово підкреслено, що суб’єктом персоналу на підприємстві є люди, які втілюють в життя інноваційні сили, використовують прийняті рішення і від них залежить ефективність і розвиток, тобто майбутнє виробництва.
Для обгрунтування основного змісту курсової роботи я використала літературу таких авторів: Василенко В.О., Шматько В.Г., Гріфін Р., Яцура В., Веснин В.Р., Завадський Й.С., Герчикова Й.Н., Андрушків Б.М.
1. Зміст і функції інноваційного менеджменту
Якщо в загальному вигляді процес управління трактувати як «методи впливу суб’єкта управління на об’єкт управління за допомогою прямих і зворотніх зв’язків в умовах впливу дестабілізуючих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища з метою досягнення запланованого результату», а «менеджмент – як науку про найбільш раціональну організацію й управління трудовим колективом з метою одержання запланованого ефекту», я можу дати визначення поняттю «інноваційний менеджмент».
«Інноваційний менеджмент» - це сукупність визначених організаційно-економічних методів і форм управління всіма стадіями і видами інноваційних прцесів підприємств і об’єднань з максимальною ефективністю.
Innovation (англ.) – утворено з двох слів – латинського „новація” (новизна, нововведення) і англійського префікса „ін”, що означає „в”, „введення”. Тому, у перекладі з англійського „інновація” означає: введення нового, відновлення.
Результатом інноваційних процесів є нововведення, а їхнє впровадження в господарську практику визначається як нововведення, тобто з моменту прийняття до поширення новація здобуває нову якість і стає інновацією.
Таким чином, інновація – це нововведення, пов’язане з науково-технічним процесом і, що полягає у відновленні основних фондів і технологій, в удосконаленні управління й економіки підприємства. Інновації є необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості і кількості продукції, появи нових товарів та послуг.
У ринкових умовах інновації охоплюють всю економіку, включаючи продуктивні сили (засоби виробництва, навчання працівників) і виробничі відносини (форми і методи управління, поділу, спеціалізації і комерції праці).
Діяльність підприємства, пов’язана з науково-технічними розробками, інженерною підготовкою виробництва до переходу на новий продукт чи технологією, а також інвестуванням нововведень – визначається як інноваційна діяльність.
До інноваційної діяльності також відносять роботи тривалого характеру зі створення і реалізації інноваційних проектів за участю проектних інститутів і наукових центрів у масштабах регіонів, галузей чи країни.
Ці проекти зумовлюють вибір варіанта стратегії розвитку, найбільш прийнятого з погляду економічної вигоди організації.
Стратегічне інноваційне мислення одержує все більшу підтримку, оскільки досвід показує його більш високу ефективність в умовах швидких змін, особливо технологічних, коли рівень пердбачуваності дуже низький.
Специфіка інноваційного менеджменту полягає в особливостях управління інноваційним потенціалом, що наявний в тій чи іншій організації, у рамках функціональних аспектів управління (планування, організація, мотивація, контроль).
Інноваційний потенціал – це здатність господарства чи суб’єкта господарювання робити нову, науковомістку продукцію, що відповідає вимогам ринку і містить у собі:
- виробничі потужності для виробництва засобів виробництва4
- професійний і науково-технічний склад персоналу;
- потужності експериментальної бази, пов’язаної з підготовкою нового виробництва;
- інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій;
- можливості впровадження нововведень і його контролю.
Інноваційний менеджмент створює суб’єкту господарювання, що виступає як носій інновації, сприятливі і вигідні конкурентні переваги. Вирвавши ресурси з рутинного кругообігу, підприємець використовує їх новим способом. При цьому може бути не менше п’яти можливих різновидів нововведень:
1) створення нового товару (послуги);
2) створення нового способу виробництва;
3) відкриття нового ринку збуту;
4) застосування нового джерела чи виду сировини, енергії;
5) введення нових принципів організації діяльності фірми.
Успіх чи невдачу в діяльності інноваційного менеджера повною мірою розкриває ринок, що висуває строгі вимоги до результатів його діяльності.
Під інноваціями в широкому значенні розуміється прибуткове використання новацій у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного чи іншого характеру.
Інноваційний менеджмент повинен гарантувати