Континіум стилів лідерства Лайкерта

Направлений на працю Направлений на людину

Стилі лідерства

Керівник, зосереджений на роботі, також відомий як керівник що орієнтований на задачу, передусім, піклується про проектування задачі і розробці системи винагород для підвищення продуктивності праці. Класичним прикладом керівника, зосередженого на роботі, служить Фредерік У. Тейлор. Тейлор будував задачу по технічним принципам ефективності і винагороджував робітників, які перевиповнювали квоту, ретельно розраховану на основі вимірів потенційного випуску продукції. В протилежність цьому, першою турботою керівника, зосередженого на людині, є люди. Він зосереджує увагу на підвищенні продуктивності праці шляхом вдосконалення людських відношень. Керівник, зосереджений на людині, робить наголос на взаємодопомозі, дозволяє робітникам максимально брати участь в “прийнятті рішень” уникає мілкої опіки і встановлює для підрозділу високий рівень продуктивності праці. Він активно враховує потреби підлеглих, допомагає їм вирішувати проблеми і заохочує їхнє професійне зростання. По суті, керівник, зосереджений на людині, веде себе аналогічно керівнику, що привертає трудящихся до участі в управлінні.

На підставі своїх досліджень, Лайкерт зробив висновок, що стиль керівництва незмінно буде орієнтуватися або на роботу, або на людину. Не зустрілося жодного керівника, хто б виявляв обидві ці якості в значному ступені і водночас. Результати також показали, що стиль керівництва, зосереджений на людині, майже в усіх випадках сприяв підвищенню продуктивності праці і не завжди є оптимальною поведінкою керівника.

19. Стиль керівництва.

З боку психології управління не важко побачити, що незалежно від стилю керівництва мотивація співробітників – один з важливих факторів збільшення продуктивності праці, покращення якості продукції.

Для кращого пояснення стилів керівництва, особливо різноманітності думок вчених з цього приводу подамо їх у таблиці.

Персонифікуюча групировка стилей управління

Автори | Стиль

Левін, Ліппіт | Автократичний

Уай | Демократичний, попустительський

Журавльов | Директивний, колегіальний, ліберальний

Лікерт, Кац, Мак-Коул | Орієнтований на завдання

Морзе, Жупльєв | Орієнтований на людей

Хелпін, Уінтер | Ініціюючий та погоджувальний

Блейк та Моутон | Піклування про виробництво, про людину

Хаус | Інструментальний, стимулюючий, підтримаючий участь

Херсі та Бланшар | Вказання завдання, підтримання участі, делегування

Врум та Йєтон | Автократичний, консультативний, повна участь

Кузьмін, Волков, Емельянов | Контактний, цілепозитивний, делегуючий, проблемоорганізований

Характеристика стилей керівництва

Параметри взаємодії

керівника –підлеглого | Авторитарний | Демократичний | Ліберальний

Прийняття рішення | Одноосібно

вирішує питання | Радиться з підлеглими

перед прийняттям

рішення | Чекає вказівок від

керівництва чи рішення

ради

Спосіб доведення

рішення до виконавця | Наказує,

розпоряджається,

командує | Пропонує, прохає | Прохає, вмовляє

Розподіл

відповідальності | Бере на себе чи

перекладає на

підлеглих | Розпоряджається в межах повноважень | Знімає з себе будь-яку відповідальність

Відношення

до ініціативи | Пригнічує повністю | Збагачує, використовує

в інтересах справи | Віддає ініціативу в

руки підлеглих

Відношення до підбора кадрів | Лякається

кваліфікованих

робітників, прагне від

них позбутися | Підбирає ділових,

грамотних робітників | Підбором кадрів не

займається

Відношення до

недоліків власних знань | Все знає – все вміє | Постійно збагачує свою кваліфікацію, враховує

Критику | Поповнює власні знання

та підтримує цю рису у

підлеглих

Стиль спілкування | Тримає дистанцію, нетовариський | Дружньо спрямований,

любить спілкування | Лякається спілкування, спілкується з підлеглими

лише за їх ініціативою

Характер відносин з підлеглими | Керується настроєм | Рівна манера спілкування.

Постійний самоконтроль | М’який, підкорений

Відношення

до дисципліни | Прибічник формальної жорсткої дисципліни | Прибічник розумної

дисципліни, здійснює диференційний підхід

до людей | Вимагає формальну

дисципліну

Відношення до

морального впливу на підлеглих | Вважає покарання

основним методом стимулювання, надає

перевагу обраним

лише в свята | Використовує різні види

стимулів постійно | Діє таким же чином

Чотири системи Лайкерта.

Як продовження своїх досліджень Лайкерт запропонував чотири базові системи лідерства. Він розраховував, що ці чотири системи допоможуть класифікувати поведінку керівників.

Експлуататорсько-авторитарні керівники. Можуть підтримувати авторитарні стосунки з підлеглими, але вони дозволяють підлеглим, хоча і обмеженно, приймати участь в прийнятті рішень. Мотивація створюється винагородою і в деяких випадках покаранням.

Благосклонний автократ.

Консультативна система. Проявляють значну, але не повну довіру до підлеглих. Існує двостороннє спілкування і деяка ступінь довіри між керівниками та підлеглими.

Має на увазі групові рішення та участь працівників в прийнятті рішень. За думкою Лайкерта, вона сама діюча. Ці керівники повністю довіряють підлеглим. Взаємовідносини між ними дружні та взаємо довірчі. Прийняття рішень максимально децентралізовано. Спілкування двостороннє та нетрадиційне. Лідери цієї системи орієнтовані на людину – в протилежність керівникам системи 1, які в свою чергу орієнтовані на працю.

Лайкерт виділяє : «Нові інтереси, нові ринки ті нові стратегії продажу, відкриті одним спеціалістом по збуту, той час же стають загальними для групи, які вона розвиває і удосконалює ... взаємодія людини з людиною на зібраннях, де домінує керівник, не створює групової локальності та має більш меньший вплив на мотивацію збутовиків, ніж груповий вплив та проведення зборів, де приймаються рішення.»

Стилі лідерства Лайкерта

Система 1 Система 2 Система 3 Система 4

Експлуататорсько Благосклонно Консультативно Заснована на

-авторитарна -авторитарна -демократична прийнятті участі

21. Система керівництва через структуру й увагу до підлеглих.

Роботи економічних груп в університеті штату Огайо поставили під сумнів концепцію поділу керівників на тих, хто зосереджені чи лише на роботі, чи лише на людині. Стогдилом була розроблена система, відповідно до якої поведінка керівника класифікується по двом взаємодоповнюючим відношенням: структурі й увазі до підлеглих.

Структура має на увазі таку поведінку, коли керівник планує й організує діяльність групи. Увага до підлеглих має на увазі поведінку, що впливає на людей, апелюючи до потреб більш високого рівня, будуючи взаємини на основі довіри і контакту між