Наприклад, в АКБ "Промінвестбанк" рівень процентних ставок на поточних депозитах становить 3% річних. Цей банк дуже великий, і можливість його банкрутства незначна.

В АКБ "Контакт" рівень процентних ставок на аналогіч-них внесках становить 6% річних, банк невеликий і характе-ризується високим ступенем ризику позикових операцій.

Ціни на акції АТ "Інвестнафтопродукти" постійно підви-щуються, у середньому на 1,5% щомісяця. Підприємець має вільні засоби — 25 000 ум. гр. од., і перед ним постає завдан-ня оцінити рівень ризику від короткострокового (до 1 року) прибуткового вкладення цих засобів в АКБ "Промінвестбанк" або в АКБ "Контакт".

У першому випадку прибуток за рік становитиме всього 7750 ум. гр. од (25 000 * 0,03), при цьому ризик дуже не-значний.

У другому випадку можливий прибуток у два рази більший, ніж у першому — 1500 ум. гр. од. (25 000 * 0,06), проте якщо ризик щодо одержання відсотків на внесок підвищуєть-ся згодом, то ризик повернення самого внеску достатньо ви-сокий через непевність становища банку.

У третьому випадку, якщо тенденція до зростання курсової ціни акції збережеться протягом року, то інвестор тільки за рахунок збільшення ціни одержить прибуток, що у три рази перевищуватиме прибуток за першим варіантом. Про-те у випадку несприятливої кон'юнктури він може не тільки не одержати прибутку, а й не продати самі акції.

Отже, кожний із наведених випадків має відповідний рівень інвестиційного ризику, і підприємець має деякий вибір. Така ситуація найбільш характерна для комерційних ризиків на конкурентних ринках. Для монополізованих ринків можливі ситуації з обмеженою кількістю варіантів або альтернативним вибором.

Економічна діяльність дуже різноманітна, і кожен варіант її здійснення має свій ризик реалізації.

В економічній літературі описуються різноманітні варі-анти класифікації ризиків. Зупинимося на найважливіших із них з погляду кон'юнктурних досліджень.

За рівнем комерційні ризики прийнято поділяти на припустимі, неминучі, надмірні та неприпустимі. При цьому можливість результату може значно варіювати. Рівень ризи-ку тісно пов'язаний із розмірами втрат при невдалому ході події. Чим менші втрати, тим більше можна ризикувати, і навпаки. Зрештою, рівень втрат визначає можливість або не-припустимість певного ризику.

Залежно від вибору варіантів комерційні ризики можна розділити на різноманітні, альтернативні і пов'язані з єдиним варіантом. В останньому випадку підприємець діє за принципом: "пан або пропав". Альтернативний варіант при-пускає одержання прибутку у випадку ризику або відмову від проведення операції. Найчастіше у господарській прак-тиці зустрічаються ризики, що припускають будь-які засоби реалізації угоди з різноманітним рівнем втрат і прибутків.

Для кожного суб'єкта ринку існує власний комерційний ризик: для продавця, покупця, інвестора, емітента, посе-редника фондового ринку та ін.

Комерційні ризики можна класифікувати також за рівнем втрат: ризик повної або часткової втрати від здійснен-ня угоди; ризик збанкру- тувати; інфляційний ризик; фінан-совий ризик тощо.

Оскільки в економічному житті усе взаємопов”язане то ризики можуть створювати єдиний ланцюжок: невдача в одній справі може розкрутити спіраль провалів і викликати лавину небезпек.

Водночас, оскільки у більшості випадків комерційні ризики різноманітні, то є й засоби запобігання їм або зни-ження наслідків. Загальна назва цих методів - страхування ризиків.

До найзагальніших варто віднести такі види страхування:—

диверсифікацію ризиків;

— страхування подій і їх результатів;—

лімітування;—

постійне дослідження ринкової кон'юктури накопи-чення інформації про стан ринку.

Законодавством вста-новлено, що комерційна діяльність є ризиковою. Так, багато рішень з підприємництва приймаються в умовах невизначеності, коли напрям дій треба вибирати із декількох можливих варіантів, реалізацію яких важко передбачити.

Основними характеристиками ризику виступають:

- ризик наявний завжди на всіх етапах діяльності підприємства;

* повне усунення ризику неможливе внаслідок причин як суб'єк-тивною характеру (наприклад, відсутність нової інформації, постійний розвиток ринків та економіки країни в цілому тощо).

Отже, ризик є об"єктивно неминучий елемент будь-якого госпо-дарського рішення внаслідок того, що невизначеність неодмінна риса умов господарювання.

Для розуміння суті комерційного ризику фундаментальне значення має зв”язок ризику і прибутку. Так, підприємець готовий ризикувати в умовах невизначеності, бо поряд з ризиком втрат існує можливість додаткових прибутків. Ще Й. Шумпетер стверджував, що навіть, коли ризики не враховуються в господарському плані, вони все ж стають джерелом, з одного боку, збитків, а іншого-прибутків. Можна також вибра-

ти рішення, які містять менше ризику, але при цьому меншим буде і прибуток, який отримують підприємці. Таким чином, ризик ймовірність (загроза) втрати підприємством частини прибутків у результаті здійснення визначеної виробничої або фінансової діяль-ності.

Основними причинами, які є джерелом комерційного ризику, виступають:*

раптові непередбачувані зміни у зовнішньому середовищі, які сталися і впливають на діяльність підприємства (зміна цін, зміна в податковому законодавстві, коливання валютного курсу тощо);*

зміни відносин підприємства з його контрагентами (можливість укласти більш вигідний договір, положення або скорочення строку дії договору, більш привабливі умови діяльності, зміна партнерів по бізнесу та ін.), що тягне за собою зміни досягнутих раніше домов-леностей або відмови від них;*

зміни, які відбуваються всередині самого підприємства (невід-повідність рівня кваліфікації працівників підприємства запла-нованим завданням, раптовий вихід з ладу основних виробничих фондів та ін.).

Наявність комерційного ризику - це зворотній бік економічної свободи і подальший розвиток ринкових відносин в Україні дедалі посилюватиме невизначеність, що зумовить зростання комерційного ризику.

Ліквідувати невизначеність майбутнього у комерційній діяль-ності неможливо, бо вона є елементом об'єктивної дійсності.

До цього часу ми звертали увагу лише на об'єктивний бік комерційного ризику. Однак окремі вчені розробляють суб'єктивний підхід до ризику. Оскільки підприємець оцінює ситуацію, формує багато можливих результатів і представляє ймовірність їх здійснення, робить вибір із множини варіантів,