находиться на етапі свого становлення. Ми прагнемо наблизити її до західних стандартів. У світлі цього ми маємо перш за все вирішити свої економічні проблеми. І невпинно зростаюча кількість збанкрутілих підприємств – одна з найголовніших. Звичайно, для вирішення цієї проблеми потрібні не антикризові менеджери, а політична стабільність, ефективне законодавство, активне антимонопольне законодавство, зменшення тягаря непрямих податків, зростання доходів населення і т.д.
Але навіть в процвітаючих країнах залишаються проблеми банкрутства підприємств, і причина цього криється у самому механізмі функціонуванні ринкової економіки, у коливаннях кон’юнктури. Там професія менеджера з антикризового управління є досить розповсюдженою.
Отже, ми теж маємо „вирощувати” нове покоління фахівців, які працюватимуть у ринковій економіці і вестимуть антикризове управління у новій індустріальній країні.
Використані джерела.
1.Армстронг М. Основи менеджменту. Як стати кращим керівником. – Ростов-на Дону: „Фенікс”, 1998.
2.Василенко В.О., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003.
3. Веснін В.Р. Основи менеджменту: Курс лекцій. – М.: Знання, 1996.
4. Коротков Е.М. Концепція менеджменту. М: Дека, 1996.
5. Осовська Г.В., Косовський О.А. Менеджмент організації: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005.
6. Чернявський А.Д. Організація управління. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 1998.