Реферат на тему:
Методи прийняття управлінських рішень.
ЗМІСТ
Вступ.
Загальна класифікація управлінських рішень.
Засоби і мета.
Сутність методу ІСО в процесі прийняття управлінських рішень.
Методологія оцінки ефективності управлінських рішень.
.Мета і завдання оцінки рішень
Характеристика оцінок ефективності вибору рішень
Принципи вирішення завдань ефективності
Процес реалізації рішень і його регулювання.
. Оцінка й ефективність реалізації прийнятих рішень
ВСТУП
Одним з найбільш актуальних завдань сучасного розвит-ку економіки України є створення умов ефективного і динамічно-го переходу до ринкових відносин. При цьому дуже важливим є реорганізація надмірних форм концентрації і монополізації ви-робництва, удосконалювання організаційних формувань і струк-турних співвідношень, перегляд застарілих економічних зв'язків і методів керування.
У цих умовах особливої гостроти набуває необхідність розвитку підприємницької активності, діяльність підприємств і організацій, спрямована на споживача і кінцевий результат — прибуток.
Практичне рішення проблем, зв'язаних з необхідністю за-безпечення нормальної роботи підприємства не тільки сьогодні, але й у перспективі, залежить від ступеня освоєння методологій і методів прийняття управлінських рішень. Особливу значимість дане питання здобуває в умовах нестабільності виробництва і йо-го спаду. Ціна прийнятих господарських рішень різко зростає. Від того, наскільки економічно грамотно приймаються рішення, залежить найчастіше саме існування фірми.
Різноманіття . соціально-економічних процесів, їхня не-стабільність і невизначеність, динамізм виробництва приводять до різкого зростання числа складних господарських ситуацій, дозвіл і передбачення яких без застосування спеціальних економіко-математичних методів і прийомів практично неможливо. Тому майбутнім фахівцям необхідно в досконалості знати:
основи теорії прийняття рішень;
зміст і концепцію прийняття управлінських рішень;
основні методи і прийоми вирішення завдань на вибір дій у різних виробничих ситуаціях;
методи оцінки ефективності на всіх етапах процесу підго-товки, формування, вибору і реалізації управлінських рішень.
В результаті отриманих знань студент повинен уміти:
аналізувати існуючі ситуації і положення фірми;
виявляти проблеми й обґрунтовувати постановку мети фірми;
вирішувати виявлені проблеми і вибирати найбільш ефек-тивні варіанти їхніх рішень.
За допомогою вивчених методів на підприємствах ефек-тивно можна вирішити комплекс проблем, зв'язаних з цілеспря-мованою переорієнтацією випуску продукції нової номенклатури й асортименту, а також здійснити впровадження і використання нових технологій, проводити реконструкції, розвивати марке-тинг, удосконалювати структуру керування підприємством, вчас-но і якісно здійснювати підготовку і перепідготовку кадрів.
Ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства. Ці вимоги диктуються існуючою конкуренцією між підприємст-вами (виробниками продукції), і так само високими стандартами і вимогами до якості товарів. Вони змушують підприємства гнуч-ко і вчасно реагувати на зміни, що відбуваються в ринковій і ви-робничій ситуаціях.
Успіх підприємства багато в чому залежить від здатності ЛПР (особа, що приймає рішення) передбачати можливі ситуації, а на основі правильно прийнятих рішень ефективно планувати номенклатуру й обсяг продукції, інвестиції і прибуток. Тому ду-же важливим являється необхідність і корисність ознайомлення і вивчення основних прийомів і підходів до прийняття уп-равлінських рішень, у яких, як правило, беруть участь багато фахівців і, у першу чергу, менеджери.
Математичні методи вирішення завдань повною мірою тут не викладаються, оскільки ці методи — прерогатива іншої спеціальності. Завдяки такому підходу, при розробці уп-равлінських рішень не використовується складний математичний апарат. Для освоєння даного курсу досить знання стандартного курсу математики середньої школи і не потрібно попереднього знайомства з якою-небудь спеціальною літературою.
У цілому даний курс є одним з перших ступенів у про-фесійному становленні менеджера, а на його основі можливо більш ефективне наступне вивчення спеціальної літератури.
Побудова і зміст курсу різнопланове і різноманітне, що дозволяє розглядати питання формування й ухвалення уп-равлінського рішення на досить високому рівні, оскільки зацікав-лений читач попередньо знайомиться з інструментами, не-обхідними для кваліфікованої розробки рішень.
Передбачається також, що найбільший ефект може бути отриманий, якщо приймаючий рішення буде плідно працювати в тісному контакті з вузькими фахівцями-аналітиками. Даний на-вчальний посібник підготовлений відповідно до програми курсу «Методи прийняття управлінських рішень». Він логічно поєд-нується з такими навчальними дисциплінами, як «Стратегічний менеджмент», «Інноваційний менеджмент», «Операційний (Ви-робничий) менеджмент», «Ситуаційний менеджмент», досліджу-ваними у вищій школі при підготовці економіста-менеджера.
Загальна класифікація управлінських рішень.
Багатогранність і складність виробничих, соціальних й ін-ших факторів зовнішнього і внутрішнього середовища організації вимагають адекватних дій з боку органа керування фірмою. У цих умовах управлінські рішення можуть бути зовсім різними за фор-мою, спрямованістю, глибиною і часом розробки, прийняттям, реалізацією. Деякі рішення суб'єкт керування приймає швидко, на основі наявного досвіду, інші — після ретельної математичної пе-реробки й обґрунтування. У таких умовах упорядкування і кла-сифікація управлінських рішень стає настійно необхідною.
Рішення можна класифікувати в такий спосіб (мал. 2.3):
за терміном дії — оперативні (прийняті рішення реалізу-ються годинами, цілодобово, тижнями), стратегічні (ре-алізовані протягом декількох років» відповідно до прийня-того стратегічного плану) і тактичні (реалізуються протя-гом року);
за ступенем вимірності кожної координати цінності:
за розміром цінності, тобто числом різних координат, які необхідно враховувати при рішенні;
за ступенем невизначеності (повноти інформації) —-рішення, прийняті в умовах визначеності, в умовах ризи-ку (можливішої визначеності) і в умовах невизначеності;
за ступенем унікальності — рутинні, нетворчі й унікальні (творчі);
за кількістю вирішувачів — індивідуальні ЛПР і колек-тивні (групові);
за типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань;
автоматичні рішення (прийнятті миттєво: питання - відповідь);
бліц — рішення (прийняті протягом декількох хвилин);
експрес — рішення — приймаються протягом декількох годин;
лонгіровані рішення — вироблення рішень протягом тижнів і місяців.
Для обґрунтування і вибору рішень необхідно розкрити ти-пи застосовуваних критеріїв
Метод проб і помилок — процедура не дуже гнучка, але має наступні незаперечні переваги: простота і сильне стимулювання творчого рішення. Швидкодіючі ЕОМ дозволяють у даний час оперативно використовувати цей метод.
Звертання до авторитету — розумний акт, коли вирішувач звертається до більш кваліфікованого фахівця за порадою,